Розділ «Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ»

Біологія

Отже, кожен із класів має сукупність ознак, які й дають право віднести рослину до одного з них.

Порівняльна характеристика дводольних і однодольних

ОзнакиДводольніОднодольні
Життєва формаЄ всі відомі життєві форми: дерева, кущі, одно-, дво- і багаторічні травиПереважно трави
Коренева системаНаявна стрижнева коренева система, у якій корені здатні до потовщенняМають мичкувату кореневу систему, у якій корені не здатні до потовщення
СтеблоСтебло може бути трав'янисте або дерев'янисте з камбіємСтебло трав'янисте, не здатне до потовщення
ЛисткиПрості або складні листки із сітчастим жилкуваннямЛистки прості, з паралельним або дуговим жилкуванням.
Будова квіткиКількість частин квітки кратна 4 і 5.Кільксть частин квітки кратна 3.
Кількість сім'ядолейЗародок має 2 сім'ядолі з поживними речовинами, які при проростанні виносяться на поверхню ґрунтуЗародок має одну сім'ядолю без поживних речовин, яка при пророI станні не виноситься на поверхню
Кількість видівБлизько 200 тисяч видів, які поділяють на 429 родинБлизько 50 тисяч видів, які поділяють на 104 родини
Основні родиниМагнолієві, Лататтєві, Жовтецеві, Шовковицеві, Кактусові, Рутові, Гарбузові, Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові та ін.Лілійні, Цибулеві, Ірисові, Орхідні, Злакові, Пальмові, Ряскові та ін.

Отже, рослини класу Дводольні і класу Однодольні відрізняються за багатьма ознаками, але найважливішою все-таки є кількість сім'ядолей.


Клас Дводольні. Характеристка родин Капустяні, Розові, Бобові, Пасльонові, Айстрові


Капустяні (Хрестоцвіті) – це група дводольних рослин, найхарактернішими ознаками яких є чотиричленна квітка та плід стручок. Капустяні – родина, що об'єднує понад 3 000 видів, поширених по всій земній кулі, особливо в регіонах з сухим помірним кліматом. Це переважно трави і лише зрідка напівкущі або кущі (в тропіках).

Біологічні особливості. Капустяні представлені в лісах, степах, у вологих місцях і навіть у воді, але переважають серед них рослини посушливих і сухих місць. Тому в капустяних листки опушені волосками, рідше – голі, покриті восковим нальотом. Досить часто листки виділяють леткі ефірні олії, призначення яких полягає в охолодженні рослини та захисті її від надмірного випаровування води. У деяких родів (редька, хрін) головні корені запасають поживні речовини і видозмінюються в коренеплоди. Капустяні пристосовані як до перехресного запилення, так і до самозапилення. Для видів з дрібними квітками (наприклад, хрінниця) основними запилювачами є мухи, а рослини з яскравими великими квітками і приємним запахом (редька дика) запилюються бджолами та джмелями. Деякі види, які цвітуть вночі і мають сильний запах, запилюються метеликами (матіола). Поширення плодів і насіння у більшості видів капустяних здійснюється за допомогою вітру, тому вони мають крилоподібні придатки і малі розміри.

Отже, найхарактернішими біологічними особливостями капустяних можна назвати ознаки пристосування до посушливих умов існування: наявність опушеності, воскового нальоту, утворення коренеплодів, виділення летких сполук, поширення за допомогою вітру тощо.

Господарське значення. Багато рослин цієї родини є цінними овочевими, олійними та медоносними культурами. Як овочеві рослини, серед капустяних широко відомі капуста, редька та редиска, як пряні культури – хрін звичайний і гірчиця сарептська. У давнину в кожній хаті стояло відро з питною водою, у якому обов'язково плавали два корінці хрону. Така вода довго зберігалася свіжою, мала приємний смак і сприяла виведенню з організму надлишків рідини та солей. Соком хрону, розбавленим водою, дуже добре полоскати рот і горло при зубному болю й ангіні, стоматитах і фарінгітах, оскільки він містить фітонциди. А з перемеленої макухи гірчиці виготовляють столову гірчицю, що використовується як приправа до їжі, а також іде на виготовлення гірчичників. Як салати вживають крес-салат, суріпицю звичайну, а грицики звичайні вже понад 100 років у Китаї вирощують як овоч. Велике значення мають олійні культури: ріпак, гірчиця чорна, рижій та ін. Олія гірчиці застосовується при виготовленні маргарину, а швидковисихаюча олія рижію – у живописі, для виготовлення оліфи тощо. Для України особливе значення має технологія добування палива з ріпакової олії. У цій олії не нагромаджуються радіонукліди, її можна або безпосередньо заливати в баки дизелів, або ж із неї можна виготовляти спеціальне дизельне паливо – "блакитний ангел". Більшість олійних культур є і медоносними (суріпиця звичайна, рапс, гірчиця польова). Є серед капустяних і злісні бур'яни (талабан польовий, хрінниця смердюча). До Червоної книги України занесені такі види родини, як капуста кримська, жеруха грецька, лунарія оживаюча, шиверекія подільська та ін.

Отже, родина Капустяні найбільш відома своїми овочевими та олійними культурами.

Розові – це група дводольних рослин, найхарактернішими ознаками яких є п'ятичленна квітка з великою кількістю тичинок та надзвичайна зовнішня різноманітність інших органів. Розові – це ще одна велика родина, що об'єднує понад

3 000 видів, які зростають переважмо в Північній півкулі. Це дерева, кущі і трави. Найбільш відомими є рослини, які належать до родів Вишня, Яблуня, Груша, Слива, Суниці та ін.

Біологічні особливості. Більшість розових є комахозапильними рослинами, тому їхні квіти мають біле, рожеве, яскраво-червоне, рідше жовте забарвлення, виділяють нектар і мають сильний запах. Не досить приємний запах квітів глоду, горобини, калини приваблює невеликих жуків, ос, а запашний ароматичний запах яблуні, вишні – бджіл, джмелів. Різним представникам родини можуть бути притаманні соковиті та сухі плоди. Так, у сливи, вишні, персика – кістянка, в ожини – багатокістянка, у яблуні, айви, горобини – яблуко, у суниць, полуниць – суничина. Трапляються у розових і сухі плоди (сім'янки у гравілату, перстача). Плоди і насіння розових пристосовані до різних способів поширення. Наприклад, соковиті, яскраво забарвлені плоди калини, горобини, ожини, малини поширюються птахами та ссавцями, плоди приворотня, перстача, гравілату – вітром, а плоди троянди зморшкуватої – водою. Велике значення в житті розових має вегетативне розмноження. Усім відома здатність малини проникати на сусідні території завдяки своїм підземним пагонам; утворення ожиною густих колючих заростей завдяки вкоріненню своїх надземних пагонів, або утворення густої молодої порослі від додаткових коренів вишні. Отже, найхарактернішими особливостями розових є різноманітність плодів та запилення комахами.

Господарське значення. Розові дали людині величезну кількість корисних рослин. Найважливішою плодовою культурою помірних широт є яблуня домашня, яка об'єднує нонад 10 тисяч сортів. В Україні вирощують різні сорти яблуні, які поділяють на три групи: літні (Папірівка), осінні (Антонівка) та зимові (Кальвіль сніговий, Джонатан). У свіжому, сушеному, маринованому вигляді споживають і плоди сливи, абрикоса, вишні, черешні, айви та ін. У садово-парковому будівництві застосовують садові форми горобини звичайної, глоду одноматочкового, черемхи звичайної. Але особливе місце належить трояндам, які своїм забарвленням пелюсток, ароматом, тривалим цвітінням здавна приносять людині насолоду. Серед розових є чимало лікарських рослин. Наприклад, сушені плоди, листки та пагони малини застосовують у вигляді відварів як жаропонижувальні та потогінні засоби під час простуди, плоди глоду – для лікування серцево-судинних хвороб, препарати із плодів шипшини (холосас) – для лікування хвороб печінки. У суниць лісових плоди багаті на речовини, які зміцнюють стінки судин, поліпшують кровообіг і травлення. Усі сорти суниць, які ми вирощуємо, об'єднані в один збірний вид – суниці садові, або суниці ананасні. Вони мають соковитий несправжній плід із багатьма сім'янками, який називають суничиною. Серед розових багато медоносів (яблуня, малина), рослин з цінною деревиною (берека, груша), фарбувальних рослин та ін. До Червоної книги України занесені такі види родини, як вишня Клокова, шипшина донецька, таволга польська та ін.

Отже, родина Розові найбільш відома своїми плодово-ягідними, декоративними, лікарськими і медоносними рослинами.

Бобові – це група дводольних рослин, найхарактернішими ознаками яких э п'ятичленна човникоподібна квітка та плід біб. Бобові – це дуже велика родина, що об'єднує до 18 тисяч видів, поширених по всій суші земної кулі. Це дерева, кущі і трави. Серед квіткових рослин лише Орхідні та Айстрові переважають Бобові за кількістю видів.

Біологічні особливості. Для більшості бобових характерне запилення комахами, що обумовлює певну будову квітки.

Вона має човникоподібну форму, що є свого роду "біологічним замком". Він оберігає запаси пилку і нектару від небажаних запилювачів і є пристосуванням до запилення бджолами та джмелями. Плід бобових – багатонасінний біб з насінинами на стулках. Насіння без ендосперму, запасні речовини відкладаються в сім'ядолях. Дозрілі боби розтріскуються, розкриваючись двома стулками і одночасно з силою закручуючись, розкидаючи насіння майже на метр від батьківської рослини. У бобових складні листки: пальчастоскладні (у люпину), трійчастоскладні (у конюшини), перистоскладні (у білої акації). При основі черешка у багатьох бобових є особливі потовщення, за допомогою яких листки можуть рухатися. Вони можуть відповідати на дотик (у мімози соромливої) або складатися на ніч (у конюшини). Характерною особливістю бобових є утворення на їх коренях бульбочок із бульбочковими бактеріями, які здатні засвоювати атмосферний азот і утворювати азотні речовини. Цими речовинами вони обмінюються з бобовими, отримуючи на заміну вуглеводи та ін. Отже, найхарактернішими особливостями бобових є комахозапилення та співжиття з азотфіксуючими бактеріями.

Господарське значення. Насіння таких рослин, як горох, квасоля, боби, сочевиця є чемпіонами у рослинному світі за вмістом білків, а такі рослини, як соя, арахіс, накопичують багато олії. Серед бобових є багато кормових культур (конюшина лучна, люцерна посівна, боби кормові). їхня надземна частина містить до 4% білків, вітаміни, тому є поживною та корисною для відгодівлі тварин. Красивими декоративними рослинами є справжні акації, з яких у культурі на півдні України поширена акація срібляста. її гілочки з жовтими квітками доставляють в квіткові магазини, особливо перед Міжніродним жіночим днем (8 Березня), під неправильною назвою – "мімоза". У наших парках часто вирощують робінію звичайну, або білу акацію, робінію клейку з рожевими суцвіттями та карагану дерев'янисту, або жовту акацію. Бобові рослини, завдяки співіснуванню з бульбочковими бактеріями, збагачують ґрунт азотними речовинами. Досить часто окремі культури (конюшина, люцерна) використовують у сільському господарстві як зелене добриво: зелені надземні частини приорюють, збагачуючи таким способом ґрунти органічними сполуками і поліпшуючи їхню структуру. Серед бобових відомі й лікарські рослини (солодка гола, буркун лікарський, акація біла). Так, корені солодки голої входять до складу ліків, які запобігають старінню організму. Багато бобових – цінні медоноси (біла акація, люцерна, конюшина). Деякі бобові

дають дуже цінну деревину (чорне, бразильське червоне та сандалове дерева), барвники (дрік кросильний). До Червоної книги України занесені такі види родини, як астрагал дніпровський, зіновать подільська, солодка українська, люцерно приморсько, горох високий, чина ряба та ін.

Отже, родина Бобові найбільш відома своїми зернобобовими, декоративними, кормовими культурами.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Тема 1. БІОЛОГІЯ – НАУКА ПРО ЖИТТЯ

  • Тема 2. СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ЖИВОЇ ПРИРОДИ

  • Основні ознаки живої природи

  • Різноманітність живої природи

  • Розділ 2. МОЛЕКУЛЯРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 3. ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 4. НЕОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ В ОРГАНІЗМАХ

  • Тема 5. ОРГАНІЧНІ РЕЧОВИНИ. МАЛІ ОРГАНІЧНІ МОЛЕКУЛИ

  • Тема 6. МАКРОМОЛЕКУЛИ. ЛІПІДИ. ВУГЛЕВОДИ. ПЕПТИДИ

  • Тема 7. МАКРОМОЛЕКУЛИ. БІЛКИ.

  • Тема 8. МАКРОМОЛЕКУЛИ. НУКЛЕЇНОВІ КИСЛОТИ

  • Тема 9. БІОЛОГІЧНО АКТИВНІ РЕЧОВИНИ

  • Розділ 3. КЛІТИННИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 10. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛІТИН

  • Тема 11. ПОВЕРХНЕВИЙ АПАРАТ КЛІТИН

  • Тема 12. ЦИТОПЛАЗМА. ДВОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 13. ОДНОМЕМБРАННІ ОРГАНЕЛИ

  • Тема 14. НЕМЕМБРАННІОРГАНЕЛИ. ОРГАНЕЛИ РУХУ. ЯДРО

  • Тема 15. КЛІТИННИЙ ЦИКЛ. ПОДІЛ КЛІТИН

  • Тема 16. ОБМІН РЕЧОВИН ТА ПЕРЕТВОРЕННЯ ЕНЕРГІЇ В КЛІТИНІ

  • Тема 17. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. БІОСИНТЕЗ БІЛКІВ

  • Реакції матричного синтезу

  • Тема 18. ПЛАСТИЧНИЙ ОБМІН. ФОТОСИНТЕЗ. ХЕМОСИНТЕЗ

  • Тема 19. НЕКЛІТИННІ ФОРМИ ЖИТТЯ

  • Розділ 4. ОРГАНІЗМЕНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Тема 20. ОРГАНІЗМ ЯК БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Тема 21. ПРОКАРІОТИ

  • Тема 22. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦАРСТВА РОСЛИНИ

  • Тема 23. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. КОРІНЬ

  • Тема 24. ВЕГЕТАТИВНІ ОРГАНИ. ПАГІН

  • Тема 25. ЛИСТОК ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ПАГОНА

  • Тема 26. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. КВІТКА

  • Тема 27. ГЕНЕРАТИВНІ ОРГАНИ. НАСІНИНА. ПЛІД

  • Тема 28. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ЖИВЛЕННЯ, ДИХАННЯ, ТРАНСПОРТУВАННЯ РЕЧОВИН, ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 29. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. РОЗМНОЖЕННЯ, РІСТ І РОЗВИТОК РОСЛИН

  • Тема 30. ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ РОСЛИННОГО ОРГАНІЗМУ. ПОДРАЗЛИВІСТЬ ТА РЕГУЛЯЦІЯ ПРОЦЕСІВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

  • Тема 31. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВОДОРОСТІ

  • Тема 32. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ВИЩІ СПОРОВІ РОСЛИНИ. МОХОПОДІБНІ

  • Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ

  • Тема 34. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ГОЛОНАСІННІ

  • Тема 35. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПОКРИТОНАСІННІ
  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ГРИБИ

  • Тема 36. ГРИБИ. ЛИШАЙНИКИ

  • НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ. ЦАРСТВО ТВАРИНИ

  • Тема 37. ТВАРИНИ

  • Тема 38. ПІДЦАРСТВО ОДНОКЛІТИННІ

  • Роль одноклітинних тварин у природі та житті людини

  • Тема 39. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ. ТИП ГУБКИ

  • Тема 40. ПІДЦАРСТВО БАГАТОКЛІТИННІ ТВАРИНИ. ТИП КИШКОВОПОРОЖНИННІ, АБО ЖАЛКІ

  • Тема 41. ТИП ПЛОСКІ ЧЕРВИ

  • Тема 42. ТИП ПЕРВИННОПОРОЖНИННІ, АБО КРУГЛІ ЧЕРВИ

  • Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ

  • Тема 44. ТИП МОЛЮСКИ, АБО М'ЯКУНИ

  • Тема 45. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. РАКОПОДІБНІ

  • Тема 46. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. ПАВУКОПОДІБНІ

  • Тема 47. ТИП ЧЛЕНИСТОНОГІ. КОМАХИ

  • Значення комах у природі та житті людини

  • Тема 48. ТИП ГОЛКОШКІРІ

  • Тема 49. ТИП ХОРДОВІ

  • Тема 50. НАДКЛАС РИБИ

  • Тема 51. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ, АБО АМФІБІЇ

  • Тема 52. КЛАС ПЛАЗУНИ, АБО РЕПТИЛІЇ

  • Тема 53. КЛАС ПТАХИ

  • Тема 54. КЛАС ССАВЦІ

  • ЛЮДИНА

  • Тема 55. БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ

  • Тема 56. ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ ЯК ЦІЛІСНА БІОЛОГІЧНА СИСТЕМА

  • Принципи регуляції цілісності організму людини

  • Тема 57. ОПОРА І РУХ

  • Тема 58. КРОВ І ЛІМФА

  • Тема 59. КРОВООБІГ І ЛІМФООБІГ

  • Будова та функції кровоносних судин

  • Рух крові судинами

  • Лімфообіг та його значення

  • Перша допомога при кровотечах

  • Серцево-судинні захворювання та їх профілактика

  • Тема 60. ДИХАННЯ

  • Нервова і гуморальна регуляція дихання

  • Хвороби дихальної системи та їх профілактика

  • Перша допомога при зупинці дихання

  • Вплив паління на організм людини

  • Тема 61. ЖИВЛЕННЯ

  • Недостатнє і надмірне харчування

  • Нервово-гуморальна регуляція діяльності травної системи

  • Хвороби шлунково-кишкового тракту та заходи запобігання їм

  • Тема 63. ШКІРА

  • Роль шкіри в теплорегуляції організму людини

  • Тема 64. ВИДІЛЕННЯ

  • Тема 65. ГУМОРАЛЬНА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ

  • Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ

  • Тема 68. ФОРМУВАННЯ ПОВЕДІНКИ І ПСИХІКИ ЛЮДИНИ

  • Сприйняття інформації мозком

  • Пам'ять, її структура, механізми, види та розвиток

  • Біоритми – фізіологічна основа чергування сну та активності

  • Тема 69. МИСЛЕННЯ І СВІДОМІСТЬ

  • Перша і друга сигнальні системи

  • Фізіологічні основи мови

  • Функціональна спеціалізація кори півкуль великого мозку

  • Здібності людини. Обдарованість

  • Індивідуальні особливості поведінки людини

  • Особистість та її формування: виховання і самовиховання

  • Порушення ВНД та їх вплив на організм людини

  • Тема 70. ПОХОДЖЕННЯ ЛЮДИНИ

  • Основні етапи Історичного розвитку виду Людина розумна

  • Людські раси, їх походження

  • ОСНОВНІ ВЛАСТИВОСТІ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 71. РОЗМНОЖЕННЯ ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 72. ІНДИВІДУАЛЬНИЙ РОЗВИТОК ОРГАНІЗМІВ

  • Тема 73. ЗАКОНОМІРНОСТІ СПАДКОВОСТІ

  • Тема 74. ЗЧЕПЛЕНЕ УСПАДКУВАННЯ. ГЕНОТИП ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА

  • Тема 75. ЗАКОНОМІРНОСТІ МІНЛИВОСТІ

  • Закон гомологічних рядів спадкової мінливості організмів

  • Генетика популяцій

  • Тема 76. СЕЛЕКЦІЯ

  • Центри походження та різноманітності культурних рослин

  • Особливості селекції рослин, тварин і мікроорганізмів

  • Розділ 5. НАДОРГАНІЗМОВІ РІВНІ ЖИТТЯ

  • Тема 77. ЕКОЛОГІЯ

  • Поняття про середовище існування

  • Тема 78. ПОПУЛЯЦІЙНО-ВИДОВИЙ ТА ЕКОСИСТЕМНИЙ РІВНІ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Правило екологічної піраміди

  • Тема 79. БІОСФЕРНИЙ РІВЕНЬ ОРГАНІЗАЦІЇ ЖИТТЯ

  • Жива речовина біосфери, її властивості та функції

  • Колообіг речовин у біосфері як необхідна умова YY існування

  • Сучасні екологічні проблеми

  • Вчення В. І, Вернадського про біосферу та ноосферу, його значення для уникнення глобальної екологічної кризи

  • Червона та Зелена книга

  • Природоохоронні території

  • Природоохоронне законодавство України

  • Тема 80. ОСНОВИ ЕВОЛЮЦІЙНОГО ВЧЕННЯ

  • Сучасні погляди на еволюцію органічного світу

  • Тема 81. ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК І РІЗНОМАНІТНІСТЬ ОРГАНІЧНОГО СВІТУ

  • Проблема виникнення життя на Землі

  • Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи