Розділ «Тема 33. РІЗНОМАНІТНІСТЬ РОСЛИН. ПЛАВУНОПОДІБНІ. ХВОЩОПОДІБНІ. ПАПОРОТЕПОДІБНІ»

Значення хвощеподібних в природі та житті людини

Участь хвощів у рослинному покриві дуже мала, хоча їхні предки були велетенськими рослинами (каламофіти досягали 10-20 метрів висоти) й утворювали великі ліси. Рештки цих рослин перетворилися в кам'яне вугілля. Більшість видів хвощів є неїстив- ними рослинами для тварин, оскільки містять отруйні речовини (хвощ болотяний) або стебла є жорсткими через наявність великої кількості кремнезему (хвощ польовий).

Практичне значення хвощів для людини невелике. Деякі з них є злісними бур'янами (хвощ польовий), бо легко розмножуються вегетативно. Проте одночасно той же хвощ польовий є лікарською (літні пагони використовують як кровоспинний та сечогінний засіб), їстивною (молоді літні пагони, кореневища та бульбочки у відвареному вигляді), фарбувальною (для забарвлення хутра у сіро-жовтий колір) рослиною. Знаходить він застосування і у ветеринарії (для загоювання ран). Хвощі є індикаторними рослинами, тобто рослинами, які характеризують умови зовнішнього середовища. Наприклад, хвощ польовий є індикатором кислих ґрунтів. Там, де його дуже багато, треба проводити вапнування. Пагони деяких видів хвощів (у хвоща зимуючого) дуже жорсткі, що обумовлює їх використання замість шліфувального паперу для чищення кухонного посуду, полірування металевих та столярних виробів. Надземна частина деяких хвощів (хвоща польового) містить значну кількість вітаміну С й солодких цукрів, а підземна – крохмалю.

Отже, значення сучасних хвощеподібних, як і плавуноподібних, у природі та житті людини можна вважати незначним.

Відділ Папоротеподібні

Характерні риси будови та розвитку папоротеподібних

Особливості поширення та різноманітність папоротеподібних

Папоротеподібні належать до найдавніших вищих рослин, але, на відміну від плавуно- та хвощоподібних, і нині продовжують процвітати. Вони поширені дуже широко і зустрічаються в найрізноманітніших місцях, починаючи з пустель і завершуючи водоймами. Близько 2/3 сучасних видів папоротей ростуть у тропічних вологих лісах, де спостерігаються такі їх життєві форми, як наземні трав'янисті, ліани, папороті-епіфіти, які оселяються на деревах (папороть пташине гніздо), дерев'янисті папороті. Найбільшими деревоподібними папоротями є рослини з роду Ціатея, які досягають 25-метрової висоти і мають двічіперисторозсічені листки до 6 м завдовжки. В іншої тропічної, надзвичайно красивої папороті оленячий ріг листки мають довжину 1,8 м. Саме вони своєю формою і обумовили назву цього виду. У тропічних вологих лісах обох півкуль є папороті з роду Маратія, листки у яких можуть бути перистими, пальчастими або цілісними і досягати довжини 3-5 м.

Життєвий цикл щитника чоловічого: 1 – сорус; 2 – спорангій; 3 – гаметофіт; 4 – сперматозоїд; 5 – яйцеклітина; 6 – вайя

Відділ Папоротеподібні поділяється на сім класів, із яких чотири об'єднують викопні форми, Вужачковидні, Маратієвидні та Папоротевидні – сучасні.

Клас Вужачковидні поєднує найпримітивніші види сучасних папоротей, з яких в Україні росте 5 видів. Найбільш характерними представниками цього класу є вужачка звичайна та гронянка півмісяцева, або ключ-трава.

Папороті класу Маратієвидні зустрічаються тільки в тропіках і субтропіках і нині є згасаючою групою. В Україні відсутні.

Клас Папоротевидні є найчисельнішим і у флорі України представлений 52 видами. Найбільш відомими в Україні видами є щитник чоловічий, безщитник жіночий, страусове перо звичайне, орляк звичайний, багатоніжка звичайна та ін. Папоротеподібні України – це, здебільшого, наземні трав'янисті багаторічні рослини, які нерідко утворюють суцільні зарості в лісах, на болотах, лісових порубах тощо (щитник чоловічий, багатоніжка, листовик, ключ-трава). У водоймах України є і водяні папороті (марсилія чотирилиста, сальвінія плаваюча, азола папоротевидна), які ростуть у воді стоячих і повільнотекучих водойм. Щитник чоловічий (чоловіча папороть) – багаторічна наземна трав'яниста рослина заввишки 30-100 см, яка представляє нестатеве покоління. Має товсте, коротке, коричневе кореневище, яке утворює нові листки кожний рік та густо вкрите рештками черешків минулорічних листків. Листки великі (50-100 см), прикореневі, двічіперисторозсічені. Горбики зі спорангіями округлі із стиснутим у центрі покривальцем, розміщені в два ряди по боках середньої жилки. Гаметофіт двостатевий, у вигляді маленької зеленої серцеподібної пластинки величиною до 1 см. Є звичайною по всій території України і росте як тіньовитривала рослина у вологих листяних і мішаних лісах.

Отже, у результаті пристосування до різних умов зростання у папоротей виникли дуже різні життєві форми: наземні трав'янисті, водні трав'янисті, ліани, епіфіти, дерев'янисті папороті.

Щитник чоловічий

Значення папоротеподібних в природі та житті людини