TextBook Нік і Сахно побачили крізь відчинені ворота широкий двоповерховий особняк із похилим дахом, укритим червоною черепицею. На даху, крім супутникової антени, виднілося ще одне пристосування дивного вигляду. Плеската чи то металева, чи то пластикова куля на високій залізній штанзі.
Ворота зачинились, і немов по якійсь команді знову пустився дощик.
– Бачив там, на даху? – запитав Нік. – Поряд із супутниковою антеною?
– Та що – нічого особливого – супутниковий телефон. Такі на кожному кораблі тепер є, – спокійно відповів Сергій.
– Гаразд, – Нік зітхнув. – Давай рибу!
Сахно простягнув Ніку поліетиленовий пакет.
– Почекай, піду закину й назад!
Він пройшовся під огорожею метрів п’ятдесят. Потім зупинився й замислився. В якому місці її перекинути? Адже він повинен був її кинути так, щоб її помітили. Це й їжакові зрозуміло!
Повернувся ближче до воріт і, висипавши рибини з пакета на землю, по одній жбурнув їх на закриту територію.
Понюхав руки – тхнуть рибою. Але помити їх тут було ніде.
– Ну що, завдання виконане, товаришу Штірліц? – посміхнувся Сахно.
Проїжджаючи по вечірньому Тріру, помітили яскраво освітлений «МакДоналдс». Обоє облизнулись і перезирнулись.
– Може, перекусимо? – запитав Сахно.
Нік подумки підрахував гроші в кишені. Кивнув.
Усілися з гамбургерами та хрусткою картоплею просто перед вітринним вікном, по якому сповзали краплі ледачого дощу.
Нік пішов у туалет, де довго змивав із рук запах риби.
– І чого вони тут пиво не продають? – поставив Сахно риторичне запитання, коли Нік сів на своє місце. – Нудні люди!
Незабаром Трір залишився позаду, і дорога, вискочивши з міста, поповзла вузькою асфальтовою змією вгору, на пагорби.
Попервах назустріч ішов щільний потік машин, потім несподівано дорога спустіла, зустрічне світло фар більше не з’являлося. На мить замислившись про це, Нік глянув у дзеркало заднього виду і зрозумів, що вони самотні на цьому відрізку дороги.
Сахно додав швидкості. На мокрому асфальті похоронний лімузин заносило на кожному повороті, але дорога була порожньою, й Сергій користувався цим.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „43“ на сторінці 2. Приємного читання.