Розділ «26»

– Нещастя на Бастіонній п’ятнадцять, квартира двадцять три. Двадцять третього травня під північ. Вибух газу. Вся квартира вигоріла, хазяїн загинув.

– А хто був хазяїн?

– Вересаєв Микола Петрович, полковник штабу прикордонних військ. Він сам був там прописаний.

– Дільничний був на місці?

– Ні, сусіди після вибуху викликали пожежну, щоб полум’я не перекинулося на сусідні квартири. Після того, як вогонь загасили і знайшли труп, уже пожежники викликали міліцію. Дільничний тільки опечатав квартиру наступного ранку, коли труп забрали. Він навіть не заходив туди.

– Молодець, – Віктор усміхнувся, йому сподобалася ретельність Занозіна. – Ще одна справа, і ти вільний. Їдь у готель «Москва» і випиши всіх постояльців, які зупинялися там з дев’ятнадцятого по двадцять перше. Повернешся, передаси список мені. Я чекатиму.

Стажист побіг. Віктор зайшов до майора.

– О, нарешті з’явився! А то мене твій Занозін замучив: «Де шеф? Де шеф?» Я йому пояснив, що в цьому закладі шеф не ти, а я, але йому все по барабану! До речі, як він тобі?

– Те, що потрібно!

– Двадцять грам вип’єш? – запитав майор.

– Я ж за кермом і на службі! – Віктор подивовано зиркнув на Щура.

– Я теж на службі, – сказав він. – Ну, гаразд, якщо ти за кермом – тоді я вип’ю. Сьогодні п’ять років, як дружина померла. Я, загалом, оптиміст, але чогось сумно…

Він відійшов до свого сейфа, відчинив. Там стояла пляшка «Смирнова» та пластмасовий стаканчик. Налив собі, випив і зачинив сейф.

Віктор сів перед столом майора, на якому, напевно, можна було знайти все, що завгодно, включаючи і зброю. Він, здавалося, принципово не наводив там лад.

Майор усівся на свій стілець. Довга спокійна розмова ні про що потягнулася в кабінеті. Минула година. У двері постукали.

– Відчинено! – крикнув майор.

– Товаришу майор, шефа не бачили? – почувся голос Занозіна до того, як двері відчинились. – А, ось ви де! – зрадів стажист.

– Хай тобі грець, – стомлено посміхнувся майор. – Ну хоч у цьому кабінеті не називай лейтенанта шефом! Чуєш?

– Так точно!

Віктор забрав стажиста у свій кабінет. Пробіг очима два аркуші, списані швидким хистким почерком.