Розділ «25»

– Самообслуговування? – здивувався Сергій, побачивши на двох складених столах стоси чистих тарілок, декілька тарілок із тонко нарізаними ковбасою, шинкою, сиром. Глеки з апельсиновим соком стояли поряд із двома великими термосами. Один термос був пузатий і нагадував чайник. Другий був високий.

Нік узяв тарілку, поклав на неї дві маленькі булочки, шинку та сир. Відніс за найближчий столик. Потім налив собі кави.

Сахно зробив те ж саме, тільки наклав собі в тарілку шматків двадцять шинки і ковбаси.

– Спочатку треба зробити бутерброди на день, – пояснив він.

Зробивши шість бутербродів, він загорнув кожен в окрему серветку і тільки після цього взявся за їжу. У ресторані нікого, крім них, не було.

– Непогана країна, – прожовуючи бутерброд, мовив Сахно. – Шкода, що вони в школах російської не вчили. Це було б узагалі повний вперед!

Після сніданку Сахно повів Ніка до машини. Машина була незвично довга – метрів п’ять. Здалека вона виглядала солідно, але наблизившись, Нік помітив, що її рихтували, мабуть, не один десяток разів. І фарбували, схоже, теж частенько, хоча фарба була якісна.

Здивувало Ніка те, що в машині були тільки два передні сидіння, а ззаду – підняте вище за рівень спинки сидінь вантажне відділення. Тільки двоє дверець попереду і одні ззаду.

– Ну як? – запитав Сахно.

– Нічого, тільки місця замало. Її б переробити, он ззаду можна ще два сидіння вліпити.

– Давай гроші, знайдемо яку-небудь слюсарну майстерню. Німці начебто щодо техніки майстри. Сідай. Покатаємося хіба ж так.

Нік усівся на пасажирське сидіння, Сергій – за кермо. Повільно виїхали зі стоянки.

– Зупинися біля готелю, я скажу старому, що ми до другої повернемось, якщо хто-небудь нас шукатиме.

Сахно зупинився перед входом у готель.

Нік із дивним почуттям гордості вийшов із машини. Гримнув за собою дверцями, і якесь нове відчуття виникло в нього – ніби він зовсім інша людина, з іншим минулим і з особистим шофером за кермом власного лімузина.

Старий за стійкою у фойє швидко опустив його на землю, навіть не давши і слова сказати.

– Якщо ви або ваш друг іще раз зупините катафалк перед входом – вас виселять! – мовив він похмуро.

– Який катафалк? – здивувався Нік.

Старий мовчки кивнув на чорний лімузин.

Нік обернувся і теж подивився на машину. Після того, як старий вимовив слово «катафалк», йому стало зрозуміло призначення задньої «вантажної» частини автомобіля.