А запалюючи вогонь, примовляли: "Господи, дай тілько багато маржини, кілько буде попелу з цеї ватри!" Як здіймався дим, ворожили за його напрямком, бо "з того боку прийде маржина". Коли вогнище пригасало, через грань переганяли худобу – "аби така остра була, як ватра". Гуцули щиро вірили, що вогнем можна відстрашити від загороди з худобою відьом. Магічними властивостями наділяли і попіл із юріївської ватри: його розсівали по царині з сінокосами, щоби корови і вівці від спожитого з того місця сіна "давали багато молока, прудко множилися, пишно котилися" .
Одним із найпоширеніших захисних засобів "від відьми, щоб не крала молоко" на Буковині здавна вважалися дернини – кецки, чи кіцки, із зеленою травою, які викладали по дві при кожних дверях, воротах та криниці. Цей звичай, зафіксований етнографами понад сто літ тому, зберігся по наших селах і до сьогодні. Окрім кіцок, ще обкладають оселю терням. А ще в давнину напередодні Юрія буковинці малювали дьогтем хрестики на дверях усіх господарських приміщень, а вхід до стайні з коровою закладали боронами, щоби "не відбирали відьми манну".
У буковинських селах над Черемошем, де звичай першого вигону на Юрія затримався до нашого часу, корову виганяють зі стайні свяченою бечкою і проганяють через ворота, затичені терням. Цими запобіжними засобами сподіваються відігнати відьму, щоби та не забрала молоко в корови.
Дійовим захисним засобом вважалося "посівання" свяченим маком. Цю магічну дію виконували "напроти Юрія", тобто напередодні свята, "посіваючи" все обійстя і худобу. Обряд моделювався за принципом імітаційної магії, що яскраво засвідчує відповідне примовляння. Так, на Буковинському Подністров'ї приказували, що "відьма не стане корів доїти, поки не визбирає той мачок дрібненький". У наддністрянських селах на Сокирянщині "завдання для відьми" дещо ускладнювалося – їй слід було нагорнути із розсипаних зернят гору, що вважалося неможливим: "Як гори не годен з маку нагорнути, так аби нічо не годен був зробити".
Взагалі, свято Юрія слугувало межовою віхою в землеробському календарі українців. Так, у наддністрянських селах вважалося, що після цього дня вже не годиться сіяти цибулю і буряк. Хто ж не впорався завчасно, то міг бодай прикопати городину напередодні свята.
День Святого Миколи Чудотворця
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поминальний тиждень“ на сторінці 3. Приємного читання.
