А вовченята – за козенята!
Де взявся заєць,– став козу лаять...
Перший стрілець – козак-молодець,
Ударив козу в праве вухо...
Коза впала,
Хвіст задрала.
Під час співу "коза" намагається відтворити пантомімою слова пісні. Ясна річ, у кінці пісні падає та вдає, ніби мертва. Щедрівники хором співають далі, жартома перелічуючи, які харчі зарадять лиху й оживлять "козу". "Кіт" із ними цілком згоден:
Сала, сала, сала!
Щоб наша коза встала!
"Коза" оживає, схоплюється на рівні ноги й прямує до печі, принюхуючись, а щедрувальники продовжують жартівливо співати:
За ці щедрівки –
Кварта горілки,
А по цій мові
Бувайте здорові!
Коли пісню доспівано, весь гурт дітлахів-щедрувальників звертається до хазяїв в один голос із побажанням здоров'я та святковими вітаннями, всі кланяються господарям. І тепер діти отримують із рук господаря заслужені солодощі, дрібні гроші тощо.
"Кіт" у цей час жартома випрошує в господині сала. Після трьох традиційних відмов господиня все ж таки пригощає кота – салом, козовода – пирогом, а скарбника гурту – грішми.
Отак, досхочу пощедрувавши, молодь збирається в одному домі разом і продовжує веселитися.
"Меланка"
За церковними переказами, 13 січня – день преподобної Меланії (IV-V століття). Вона народилася в християнській родині, дуже багатій і шанованій. Коли їй виповнилося 14 років, її видали заміж за парубка Апініана. Він теж був вихідцем зі знатної родини. Усе своє майно ця молода родина використовувала для того, щоб допомагати тим, хто потребує допомоги. Після багатьох років богоугодних діянь Меланін оселилася на горі Єлеонській, а згодом там було засновано монастир.
На Меланію українці грають у "Меланку", щоб провести старий рік якомога веселіше. А грати треба ось як.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Водіння кози“ на сторінці 2. Приємного читання.
