Вій

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Просилися злидні на три дні, та й вигнать неможна. Позбутися злиднів, за народними повір'ями, можна хитрощами, заманивши їх у якусь посудину чи іншу пастку. Добре помагає й завзята праця, якої злидні не виносять (тут виявляється народна мудрість у плані виховання найкращих рис на кшталт працьовитості).

Змій

Популярний персонаж української демонології, а також фольклору, в якому злилися язичницькі, християнські та середньовічні фантастичні мотиви. Змію притаманне зловороже ставлення до людей (він зваблює дівчат і жінок, вбиває чоловіків, спалює оселі тощо). Як представник нечистої сили, Змій може перевтілюватись: ударившись об землю, він набирає вигляду молодого привабливого парубка. Зазвичай він нагадує куль соломи, з якого сипляться іскри. Проте може виглядати і як людина, тільки з кількома головами. Має він і крила, що їх знімає, ідучи межі люди.

Заманюючи дівчат, змій підкидає на дорогу шовкову хустку, перстень чи запаску. Котра з дівчат підніме якусь річ і принесе додому, до тієї й ходитиме змій ночами у вигляді гарного парубка.

Аби позбутися змія, слід віднести знайдену річ назад. Полює змій і за людськими душами, підмовляючи людей записати їх йому за викуп.

Спочатку – міфічна богиня зла. Пізніше образ мари почав уособлювати хворобливий, тривожний, неспокійний сон. Мислиться страшною істотою жіночої статі, нічним привидом, що насідає на сонну людину, а коли та прокидається, то мара миттю зникає – не встигнеш помітити.

Злі демонічні істоти, яким народна уява приписує здатність відбирати в людини, особливо в маленьких дітей, сон. Тому часто діточки й плачуть уночі, не маючи змоги солодко заснути. Як втілення душ померлих дівчат вони з'являються до того, кому хочуть помститися, або ж до його дітей. Вважається, що нічниць можна внести до хати з водою, тому ввечері небажано ходити до колодязя. Коли ж вода все-таки вноситься після заходу сонця, рекомендується очистити її вогнем, зануривши запалену трісочку.

Дитина, підмінена нечистою силою. Українці вірять, що дика баба чи богиня може викрасти людське немовля, підкинувши натомість своє. Впізнати одмінка можна за мішкуватою будовою тіла (маленька голова, велике черево, тонкі ноги). Підмінені діти невгамовно кричать і погано розвиваються. Подекуди їм приписують здатність змінювати розміри свого тіла. Вони можуть вигодовуватися в людей до двадцяти років. Аби позбутися їх, радять винести його в мішку на перехрестя доріг чи кинути на смітник (зрозуміло, якщо людина точно розпізнала одмінка). Тоді нечиста, пожалівши

Мара

Нічниці (крикси)

Одмінок (обмінчук, відміна)

свою дитину, забере її. Загальнопоширеною є засторога: не слід лихословити та згадувати нечистого (особливо після заходу сонця), щоб не накликати його на свою дитину. Особливо важливо не робити цього у присутності вагітної, породіллі чи дитини.

Перелесник (летавиць)

Різновид злого духа, що, як зірка падає з неба та відвідує людей, набираючи вигляду рідних, близьких, коханих. Вірять, що його можна "дістати" з великої туги за покійною людиною. Втілившись в її образ, перелесник може вступати в подружнє життя з живими людьми. Діти, які народжуються від нього, зовні нагадують одмінків. Вигнати перелесника з хати, де він оселився, дуже важко.

Песиголовці (бесиголовці, сироїди)

Велетні-людоїди, що відрізняються нечуваною жорстокістю. Мають вигляд вкритої шерстю людини із собачою головою, одним оком посеред чола, іноді з рогом. За переказами, живуть десь у Туреччині чи на краю землі. Пересуваються вони дуже швидко, чіпляючись один за одного. Є й велетні жіночої статі – одноокі баби.

У цілому ж песиголовці, можливо, є трансформованим у народній уяві уособленням небезпеки від чужоземних ворожих народів.

Чарівники (перемітники)

Люди, наділені надприродними властивостями, здатністю впливати на явища зовнішнього світу, на долю та здоров'я людей. На відміну від знахарів, які діють "від Бога", на добро людям, чарівники знаються з нечистим і чинять людям шкоду: насилають хвороби, обертають на тварин тощо. Поширеним є повір'я, що чарівники вміють робити магічні заломи колосся (закрутки), які спричиняють неврожайність хліба. Чіпати такі закрутки не можна, бо людину паралізує. У таких випадках звертаються до сільської ворожки, щоб та зняла закляття з ниви.

Наступний розділ:

Міфологія

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вій“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер

  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій
  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник