Вітер

Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу

Веселка

Веселка – це зігнута труба, що своїми кінцями всмоктує воду з морів, рік, озер і виливає у хмари. Вона всмоктує з водою все, що потрапляє: каміння, жаб, черв'яків і т. ін., а тому часто із хмар падає або каміння, або жаби, або черв'яки, або щось інше. Колір веселки буває синювато-червоний або яскраво-червоний. Перший буває тоді, коли веселка бере воду, а другий – коли вона стоїть без діла. Повір'я про набирания веселкою води до того загальне, що навіть хлопчаки, побачивши веселку, скажуть вам: "Утікайте, а то втягне вас дуга".

Назва "веселка" від того, що під час її появи від сонячних променів прояснюється (робиться веселим) край неба, закритий перед тим хмарами.

Хмари

Хмари – "бісове весілля". Кажуть: "Бачиш, які чорні хмари? Видно, біс жениться*.

Чорти збирають хмари по маленькому клаптику та зносять до одного місця – так і утворюється величезна хмара.

Бувають хмари, особливо градові, які насилають відьми. Для того, щоб відхилити нашестя таких хмар, жінки викидають із хат на двір коцюбу, лопату і помело, думаючи догодити розгніваній відьмі. Коцюба, лопата і помело визнаються предметами, на яких роз'їжджають відьми...

Лід, крига

Якщо крига весною не спливає і не йде за водою, а тоне під водою, то багато буде тої весни і літа мерців.

Мороз

Морозові, що буває в квітні й травні, а також ранньою осінню, приписують діяння відьми, зимові морози–діяння природи.

Як хочеш, щоб пересівся мороз, то треба налічити дванадцять лисих, так: "№ лисий – пересядься, мороз". І так після кожного.

Сніг

На небі запас снігу досить великий, а на землю його лопатами скидають ангели. На думку інших, сніг падає від того, що ангели прочищають на небі дорогу.

Сніг, на думку народу, збирають чорти. Він виходить із землі й води, у вигляді пари в хмарах наростає. Зібравши багато снігу, сатана святкує своє весілля і розсипає сніг, від чого бувають великі хуртовини.

Град

Коли йде град і щоб його спинити, треба, аби одинак (один у батьків) або первак перекусив градинку начетверо й виплюнув.

Град вважається карою Божою за гріхи. Для його відвернення і припинення викидають на двір коцюби й лопати, кладуть їх навхрест, а декотрі перекушують градинки.

Під час граду дехто намагається першу побачену градинку розкусити зубами, вважаючи, що градова хмара – справа відьми, то цим й чари припиняться, а хмари, не накоївши лиха, розійдуться. Град же випускають "відьмаки" із криниць.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вітер“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Звернення до своїх читачів

  • Народ – громада – родина народ

  • Небо прогнозує

  • Рослинний світ і погода

  • Чумацький шлях тобі вкаже путь (астрономія)

  • Громада

  • Як роблять укупі, не болить у пупі (громадська взаємодопомога)

  • Без вірного друга великая туга (види духовної спорідненості)

  • Родина

  • Як вагітній відмовиш, то й доля поцурається (передродові обряди)

  • Розтуляй ворота – шлях відкритий для дитя (родини)

  • Щоб дитина була гожа, як тая рожа (одвідки)

  • Казала вода, що святою була (зливки)

  • Найдорожча пісня – з якою мати колисала (роль колискової)

  • Як дівую, то й курей не годую (дошлюбне спілкування)

  • Піде параска, як її ласка (умовини)

  • Не потрібен і клад, якщо в хлопця з дівкою лад (заручини)

  • В понеділок на роботу, а в неділю на весілля (весільний поїзд і весільні чини)

  • Просили по дорозі, щоб ие були на порозі (запросини)

  • Непокрита голова – як ката без даху (покривання)

  • Старої любові й іржа me з'їсть (весільні ювілеї)

  • Пісня і без перцю дійде до серця (весільні пісні)

  • Смерть звістки не посилає (сповіщення)

  • Прощайте, рідні, будьте без мене не бідні (проща)

  • Померлого плачем не воскресиш (голосіння)

  • Молодий може вмерти, а старий мусить (похорон неодружених)

  • Праця як основа життя

  • Ой, снопе великий, золотом-зерном колос налитий (трудова обрядовість)

  • Де праця, там і пісня (весь рік трудовий у пісняк)

  • Весна ледачого не любить (веснянки)

  • Прийшов купало, так треба, щоб і гречка в землю упала (купальські пісні)

  • Хто в петрівку сіна не косить, той узимку в собаки їсти просить (петрівчані пісні)

  • Час відпочивати (дозвілля)

  • Не хочеться танцювати, так черевики просяться (вечорниці, досвітки)

  • Гуляй, доню, я тобі не бороню (колода: пісні, танки, ігри, гульбища, залицяння)

  • Нині гойки – завтра зойки (бешкети хлопців)

  • Ворожіння про шлюб

  • Ворожіння про те, чи молоді разом помруть

  • Природа в уявленнях Українця

  • Пошануй тварину раз, а вона тебе – десять раз (тварини, птахи, комахи)

  • Рідна домівка

  • Хата – як віночок, господиня – як квіточка (декоративне оздоблення кати)

  • Біля границі не годиться будувать світлиці (місце для нового будинку)

  • Будуєш під місяць уповні, то й у хаті буде повно (час закладин житла)

  • Кінець – ділу вінець (обряд "квітка")

  • Що їсть на сніданок українець?

  • Традиційні українські страви

  • Такий з нього їдець, як той горобець (режим і сезонність харчування)

  • Не сіки на головосіки! (харчові звичаї та заборони)

  • Народна медицина

  • Як хворий, то звертайся не до попа, а до знахаря (знахарі, ведуни)

  • Замовляння на здоров'я

  • Викачування хвороби на яйце

  • Молитвою хоч неситий будеш, та проте здоровий (роль молитви)

  • Український одяг

  • Бачили той сором люди, як без паску бігав (пояси)

  • Купи коралі, щоб женихи не пішли далі (жіночі прикраси)

  • Святі обереги

  • Хай стелиться вам доля рушниками (рушник)

  • Ліс і себе чистить, і людину наставляє (рослини)

  • Хліб і на ноги ставить (хліб)

  • Мова квітів і кольорів

  • Прислів'я на вітер не мовиться (приказки, прислів'я)

  • Добрим словом і мур проб'єш (побажання, примовляння)

  • Порахуй зорі, пοтім краплі в морі – тоді і вертайся (лічилки)

  • Народні свята та обряди календарного циклу

  • День святого Андрія Первозванного

  • День Пророка Наума

  • День Святого Спиридона

  • Гната

  • Різдво Христове

  • Водіння кози

  • Новий рік за старим стилем (день Василя)

  • Водохреще

  • День Івана Хрестителя

  • День Святого Власа

  • Масляна

  • День Преподобного Касіяна

  • День Сорока Святих Мучеників

  • Теплий Олекса

  • День Благовісника

  • Білий тиждень

  • Великдень

  • Поминальний тиждень

  • День Святого Миколи Чудотворця

  • Трійця

  • День Івана Купала (Різдво Предтечі)

  • День Святих Петра і Павла

  • Жнива

  • День Святої Мокрини

  • Свято Спаса (Преображення)

  • Третій спас

  • Воздвижения Хреста Господнього

  • День Святого Дмитра

  • Такий чарівний світ народної уяви

  • Згаяного часу й конем не доженеш (час)

  • Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)

  • Природа – то одному мати, а другому мачуха

  • Вогонь палить, а вода студить (природні явища)

  • Вітер
  • Барвінок – на вінок, а полин – на віник (рослини)

  • Кожна пташка свої пісні має (птахи)

  • Дятел

  • Заєць хоч і малий, та свою легенду носить (тварини)

  • Вовк

  • Людина – світ, ним править бог...

  • Оправ його хоч у рамп, а він все такий сампй (фізична природа людини)

  • Оце будівля: три соки та соломи трохи (житло, будівлі)

  • Що хата має, тим і приймає (предмети побуту)

  • Вік звікувати – не в гостях побувати (людське життя)

  • Демонологія

  • Домовик

  • Лісовик

  • Польовик

  • Відьма (чаклунка, чародійка, чарівниця, обавниця, потворниця)

  • Вовкулаки

  • Заложні мерці

  • Вій

  • Міфологія

  • Числобог

  • Стріча (доля)

  • Права, Ява, Нава

  • Купайло

  • Трибог

  • Мокоша

  • Сонник