Перші зображення Спасителя – статуетки з металу або дорогоцінного каменю. Вони не збереглися до нашого часу, але достеменно відомо, що такі пам'ятки існували. У божниці Олександра Севера поряд зі статуями Юпітера і Венери були статуї Христа і Мойсея, перед якими імператор щоденно здійснював обряди. Істинні християни до такого пантеону ставилися з відразою.
Символіка християнства іноді була доволі тонкою. Наприклад, деякі зображення дверей на саркофагах і стінах знаменують собою Спасителя, бо Він сказав: "Я є двері, хто ввійде за Мною, той спасеться". На одному зображенні під дверима стоїть агнець з хрестом, а поряд напис: "Ego sum ostium et orile orum" ("Я - двері і кошара овець").
Християни використовували суху алегорію: зображення риби, що містила перші букви повного імені Христа грецькою; голуба; півня, що сповіщає про настання ранку (до цього часу розміщується на шпилях лютеранських храмів замість хреста. - В.Б.). Агнець, символ і пасхальна жертва, був любимим прообразом Спасителя.
Довгий час у християн було відсутнім зображення хреста, оскільки його образ відповідав тодішнім асоціаціям із шибеницею. Це було найсоромніше знаряддя страти, яке застосовували лише до рабів і злочинців. Тому перші
Гробниця Теодориха у Равенні
християни уникали користуватися навіть схематичними зображеннями хреста. Давній хрест майже завжди був подібний на букву Т ("тау" у грецькому алфавіті), на якому і був розп'ятий Месія. Коли з'явилися металічні хрести, обсипані коштовним камінням, то на них тривалий час не зображували фігуру розп'ятого Христа. До зображень розп'яття прийшли не скоро, шляхом альграфії і символів.
Інколи на хресті зображували маслинову гілку - символ того, що Христос приніс благовісти, або біля хреста - агнця з виразками на ногах і раною на стегні. Коли вирішили нарешті зобразити на хресті самого Спасителя, то й тут розпочали з бюста, причому лице залишилося не враженим стражданнями. Голова Спасителя вмонтована у золоте коло, розділене хрестом, саме обличчя розташоване в середині хреста, а хрест освітлює зображення.
Коли у VI ст. художники насмілилися зобразити розп'ятого Спасителя, вони одягнули на нього довгу туніку і прикріпили до хреста, що мав вигляд букви "Т". Кожна нога Христа була прибита цвяхом окремо; під ногами упор - дощечка або сходинка, що підтримувала тіло. Вигляд Христа і тут був спокійним і світлим.
Давній хрест був меншим, ніж тепер, оскільки злочинець сам на собі ніс знаряддя страти і воно не могло бути великим. Щоб тіло не звалювалося, до хреста прибивали поперечину, на яку спирався страчуваний. На це вказує латинський вираз "sedere in cruce" ("сидіти на хресті"). Руки засудженого не лише прибивали цвяхами, але й прив'язували мотузками. Злочинця розпинали, поклавши хрест на землю, а потім піднімали, ставлячи хрест у завчасно підготовлену яму. Хоча хрест мав форму букви "Т", дошка з написом, прибита над головою злочинця, наближувала його вигляд до сучасних нам форм.
Тіло Христа було розп'яте на хресті оголеним, але давні художники прикривали його довгою тунікою. Інколи туніку перетворювали у довгий візантійський хітон з вишуканим поясом і шиттям по низу. До хітона добавляли царську корону і шиті сандалі. Коли з'явилися перші зображення оголеного Христа з пов'язкою на стегнах, християни були обурені. Єпископ Григорій Турський, побачивши таке розп'яття в Нарбоні, назвав його непристойним.
Відкидали християни перших століть і німб навколо голови Спасителя. Пройшло немало часу, перш ніж зображення Христа і Богородиці стало осіняти золоте сіяння.
Нерідко у християнських сюжетах оживали язичницькі міфи. Одна з улюблених сцен античного живопису - Орфей, який приборкує музикою
Ранньохристиянський хрест
Статуя св. Петра в Римі
диких звірів, - була перенесена у християнські катакомби, а місце Орфея зайняв добрий пастир.
Христос на всіх зображеннях виглядав прекрасним: стрункий юнак, який вступав у пору мужності, подібний до Аполлона, як божества юності. Але поступово римське обличчя і одежа у вигляді Спасителя почали поступатися місцем східному типу, у нього з'являється борода і довге волосся. Захід же створив образ Христа за північним типом. Але все ж таки у кожного народу Христос виглядає по- своєму.
Із статуй цього періоду виділяється відома бронзова статуя Петра у соборі апостола Петра. Вона служить предметом поклоніння для католиків, і великий палець його правої ноги абсолютно стерся від їхніх цілувань. Сидяча фігура з ключем у руці благословляє складеними пальцями другої руки і є втіленням благородства й сенаторської важливості.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА“ на сторінці 2. Приємного читання.
