РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

Культура Античності

Перші зображення Спасителя – статуетки з металу або дорогоцінного каменю. Вони не збереглися до нашого часу, але достеменно відомо, що такі пам'ятки існували. У божниці Олександра Севера поряд зі статуями Юпітера і Венери були статуї Христа і Мойсея, перед якими імператор щоденно здійснював обряди. Істинні християни до такого пантеону ставилися з відразою.

Символіка християнства іноді була доволі тонкою. Наприклад, деякі зображення дверей на саркофагах і стінах знаменують собою Спасителя, бо Він сказав: "Я є двері, хто ввійде за Мною, той спасеться". На одному зображенні під дверима стоїть агнець з хрестом, а поряд напис: "Ego sum ostium et orile orum" ("Я - двері і кошара овець").

Християни використовували суху алегорію: зображення риби, що містила перші букви повного імені Христа грецькою; голуба; півня, що сповіщає про настання ранку (до цього часу розміщується на шпилях лютеранських храмів замість хреста. - В.Б.). Агнець, символ і пасхальна жертва, був любимим прообразом Спасителя.

Довгий час у християн було відсутнім зображення хреста, оскільки його образ відповідав тодішнім асоціаціям із шибеницею. Це було найсоромніше знаряддя страти, яке застосовували лише до рабів і злочинців. Тому перші

Гробниця Теодориха у Равенні

Гробниця Теодориха у Равенні

християни уникали користуватися навіть схематичними зображеннями хреста. Давній хрест майже завжди був подібний на букву Т ("тау" у грецькому алфавіті), на якому і був розп'ятий Месія. Коли з'явилися металічні хрести, обсипані коштовним камінням, то на них тривалий час не зображували фігуру розп'ятого Христа. До зображень розп'яття прийшли не скоро, шляхом альграфії і символів.

Інколи на хресті зображували маслинову гілку - символ того, що Христос приніс благовісти, або біля хреста - агнця з виразками на ногах і раною на стегні. Коли вирішили нарешті зобразити на хресті самого Спасителя, то й тут розпочали з бюста, причому лице залишилося не враженим стражданнями. Голова Спасителя вмонтована у золоте коло, розділене хрестом, саме обличчя розташоване в середині хреста, а хрест освітлює зображення.

Коли у VI ст. художники насмілилися зобразити розп'ятого Спасителя, вони одягнули на нього довгу туніку і прикріпили до хреста, що мав вигляд букви "Т". Кожна нога Христа була прибита цвяхом окремо; під ногами упор - дощечка або сходинка, що підтримувала тіло. Вигляд Христа і тут був спокійним і світлим.

Давній хрест був меншим, ніж тепер, оскільки злочинець сам на собі ніс знаряддя страти і воно не могло бути великим. Щоб тіло не звалювалося, до хреста прибивали поперечину, на яку спирався страчуваний. На це вказує латинський вираз "sedere in cruce" ("сидіти на хресті"). Руки засудженого не лише прибивали цвяхами, але й прив'язували мотузками. Злочинця розпинали, поклавши хрест на землю, а потім піднімали, ставлячи хрест у завчасно підготовлену яму. Хоча хрест мав форму букви "Т", дошка з написом, прибита над головою злочинця, наближувала його вигляд до сучасних нам форм.

Тіло Христа було розп'яте на хресті оголеним, але давні художники прикривали його довгою тунікою. Інколи туніку перетворювали у довгий візантійський хітон з вишуканим поясом і шиттям по низу. До хітона добавляли царську корону і шиті сандалі. Коли з'явилися перші зображення оголеного Христа з пов'язкою на стегнах, християни були обурені. Єпископ Григорій Турський, побачивши таке розп'яття в Нарбоні, назвав його непристойним.

Відкидали християни перших століть і німб навколо голови Спасителя. Пройшло немало часу, перш ніж зображення Христа і Богородиці стало осіняти золоте сіяння.

Нерідко у християнських сюжетах оживали язичницькі міфи. Одна з улюблених сцен античного живопису - Орфей, який приборкує музикою

Ранньохристиянський хрест

Ранньохристиянський хрест

Статуя св. Петра в Римі

Статуя св. Петра в Римі

диких звірів, - була перенесена у християнські катакомби, а місце Орфея зайняв добрий пастир.

Христос на всіх зображеннях виглядав прекрасним: стрункий юнак, який вступав у пору мужності, подібний до Аполлона, як божества юності. Але поступово римське обличчя і одежа у вигляді Спасителя почали поступатися місцем східному типу, у нього з'являється борода і довге волосся. Захід же створив образ Христа за північним типом. Але все ж таки у кожного народу Христос виглядає по- своєму.

Із статуй цього періоду виділяється відома бронзова статуя Петра у соборі апостола Петра. Вона служить предметом поклоніння для католиків, і великий палець його правої ноги абсолютно стерся від їхніх цілувань. Сидяча фігура з ключем у руці благословляє складеними пальцями другої руки і є втіленням благородства й сенаторської важливості.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА
  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря