Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ

Культура Античності

На жаль, на основі наявного матеріалу важко, а інколи і зовсім неможливо встановити періоди етруської історії. Перші етруські зображення з'явилися в могилах ранньозалізного віку (кінець VIII - початок VII ст. до н.е.). Одразу ж по прибуттю в Італію етруски підкорили умбрів, які населяли Етрурію, і пішли на південь - у Лацій і Кампанію. І вже наприкінці VII ст. до н.е. в Римі з'являється етруська династія Тарквініїв. Перша етруська могила зі стелою була знайдена в Етрурії. На стелі була етруська епітафія і зображення воїна в металевому шоломі з високим гребенем та подвійною сокирою в руках. Зображення нагадувало звичаї населення Малої Азії та регіону розповсюдження крито-мікенської культури.

Для закріплення в зайнятих районах на початку VI ст. до н.е. етруски засновують м. Капую в Кампанії. Про їхню могутність свідчить те, що у другій половині VI ст. до н.е. поблизу о. Корсика етруски разом з карфагенянами розбили греків. Етруски були сміливими мореплавцями і мали бойові кораблі. Кожне місто формувало сухопутну армію, основну частину якої складали воїни, озброєні бронзовими шоломами і щитами, довгими списами і мечами, а знать формувала загони колісничних. Але з кінця VI ст. до н.е. починається спад етруської могутності. 524 р. до н.е. під Кумами вони зазнали поразки від греків, 509 р. до н.е. були вигнані Тарквініі з Риму,

Етруська гробниця

Етруська гробниця

474 р. до н.е. у морській битві під Кумами сиракузький тиран Гієрон завдав поразки етрускам, у другій половині V ст. до н.е. з Капуї етрусків вигнали самніти, а до початку III ст. до н.е. вони були остаточно переможені римлянами, й етруські міста втратили свою незалежність. Причина різкого падіння етруської могутності полягала у відсутності внутрішньої єдності та занепаді торгівлі зі Сходом внаслідок греко-перських війн.

Перш ніж розглянути сучасні теорії походження етрусків і розгадати їхні загадки, потрібно знати ступінь зрілості етруського суспільства. Правда, варто зауважити, що оскільки більшу частину пам'яток матеріальної культури Етрурії складають пам'ятки мистецтва, вони важко піддаються точному датуванню. Тому соціальну історію Етрурії при сучасному рівні етрускології можна накреслити лише в основних контурах.

Історична традиція застає етрусків на доволі високій стадії розвитку, пов'язаній із появою міст у Північній та Середній Італії. Заснування міст супроводжувалося певними релігійними церемоніями, запозиченими римлянами. У центрі міста відводився чотирикутний простір, який називався templum (храм) і відокремлювався від сусіднього поля (ager) борозною. Проводили борозну за допомогою плуга, запряженого биком і коровою, - символами сили і родючості. По краях борозни ставили у два ряди межові камені (cippi). Частина землі, що прилягала до храму, залишалася необробленою і називалася pomoerium (померія).

Окрім храмів, в етруських містах розташовувалися красиві приватні будинки, замки лукумонів (аристократів).

Ранньоетруське суспільство базувалося на землеробстві та скотарстві. Відомі етруські зображення плуга, запряженого биками. Етруски були знайомі з кіньми, розводили овець, широко застосовували дренажні роботи. Високого розвитку досягло і ремісниче виробництво. Етруські лампи, канделябри, вази, золоті вироби прикрашають європейські музеї.

1986 р. в районі КьянченоТерме було відкрито два поховання, де знайшли унікальні етруські вази і глечики із зображенням людей. Вони являли собою вершину портретного мистецтва.

Етруський воїн

Етруський воїн

Храм в етруському стилі

Храм в етруському стилі

Етруський орач

Етруський орач

За свідченням Плінія, етруски винайшли корабельний вододіл. Вони досягли високої майстерності у виготовленні надгробних пам'ятників і в будівельній справі. Етруски досить рано сформувалися як торговельний народ.

До кінця VI ст. до н.е. за гроші їм слугували шматки міді, а також монети іноземного походження (з Фокеї, Малої Азії). Золоті монети власного карбування з'явилися в етрусків близько 500 р., а срібні - близько 450 р. до н.е. Свідченням активних торговельних зв'язків є значна кількість імпортних речей в етруських могильниках (фінікійських, карфагенських, грецьких). З VII ст. до н.е. починається торгівля з грецькими Кумами, з кінця VII ст. - із Сиракузами, а з V ст. - з Афінами. Про розміри грецького імпорту в Етрурію свідчать знахідки більше 20 тисяч грецького посуду лише в м. Вульчі. Це вази геометричного, протокоринфського, коринфського та аттичного стилів.

Предметами експорту служили мідь, залізо та хліб. Однак, згідно з літературними джерелами, етруська торгівля досить тривалий час носила піратський характер. Розвитку внутрішньоіталійських зв'язків сприяли щорічні ярмарки, що проводилися в гаю Феронії.

Етруські міста деякий час зберігали зв'язок з родовим ладом, оскільки їхні назви походили від імені впливових родів (епонімів). Наприклад, м. Тарквінії (Tarquinii) веде своє походження від роду Тарквініїв, з етруської Тархна (Tarchna); Мантуя наближається до імені Mantual, Рим - до Ромула (Romulus) тощо. Досить рано в етруському суспільстві проявилися риси соціального розшарування. На надгробних малюнках зображено знать і прислугу. З поділом праці, появою

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Культура Античності» автора Балух В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ПЕРЕДМОВА

  • Глава 1. ВСТУП ДО КУЛЬТУРИ АНТИЧНОСТІ

  • ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ АНТИЧНОГО СУСПІЛЬСТВА

  • ГЕОГРАФІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА АНТИЧНУ КУЛЬТУРУ

  • НАСЕЛЕННЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ЯК ТВОРЕЦЬ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

  • Глава 2. МІФИ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

  • ПОХОДЖЕННЯ СВІТУ І ЛЮДЕЙ У ДАВНЬОГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ

  • ОЛІМПІЙСЬКІ БОГИ: ПОЯВА І ФУНКЦІЇ

  • ГЕРОЇ У ГРЕЦЬКІЙ МІФОЛОГІЇ (ОСНОВНІ ПРИКЛАДИ)

  • ЗЕМНІ БОГИ ТА ІНШІ БОЖЕСТВА У ГРЕЦЬКИХ МІФАХ

  • Глава 3. КРИТО-МІКЕНСЬКА КУЛЬТУРА І ГРЕЦІЯ ЧАСІВ ГОМЕРА

  • КРИТСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • АХЕЙСЬКА ГРЕЦІЯ В РАННЬО- ТА СЕРЕДНЬО- ЕЛЛАДСЬКИЙ ПЕРІОДИ

  • ФОРМУВАННЯ МІКЕНСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ МІКЕНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • ПЕРЕСЕЛЕННЯ ДОРІЙЦІВ

  • ГОМЕРІВСЬКА ГРЕЦІЯ ТА ЇЇ КУЛЬТУРА

  • Глава 4. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ГРЕЦЬКИХ ПОЛІСІВ VIII - VI ст. ДО Н.Е.

  • РЕЛІГІЯ І ФІЛОСОФІЯ АРХАЇЧНОЇ ЕПОХИ

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ І МУЗИКИ

  • ІСТОРІОГРАФІЯ І МИСТЕЦТВО

  • ПОБУТ І ВИХОВАННЯ ГРЕКІВ

  • Глава 5. ГРЕЦЬКА КУЛЬТУРА КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • ФІЛОСОФІЯ І НАУКА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ

  • РОЗВИТОК ГРЕЦЬКОГО ТЕАТРУ

  • ОСОБЛИВОСТІ ГРЕЦЬКОЇ РЕЛІГІЇ ТА ЗАГАЛЬНОНАРОДНІ СВЯТА

  • АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА

  • ЖИВОПИС І МУЗИКА

  • Глава 6. ЕЛЛІНІСТИЧНА КУЛЬТУРА

  • ПЕРІОДИЗАЦІЯ ЕЛЛІНІСТИЧНОЇ ЕПОХИ ТА ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЇЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК НАУКИ І ТЕХНІКИ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА РЕЛІГІЯ

  • ФІЛОСОФСЬКІ СИСТЕМИ ЕЛЛІНІЗМУ

  • ЕЛЛІНІСТИЧНА ЛІТЕРАТУРА

  • МІСТОБУДУВАННЯ Й АРХІТЕКТУРА

  • СКУЛЬПТУРА, ЖИВОПИС І ОРАТОРСЬКЕ МИСТЕЦТВО

  • Глава 7. ОСОБЛИВОСТІ ДАВНЬОРИМСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ЙОГО КУЛЬТУРИ

  • ПРИРОДНІ УМОВИ СТАРОДАВНЬОЇ ІТАЛІЇ

  • НАЙДАВНІШЕ НАСЕЛЕННЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА ТА ЙОГО КУЛЬТУРА

  • Глава 8. КУЛЬТУРА ЕТРУСКІВ І ЦАРСЬКОЇ ЕПОХИ
  • ОСОБЛИВОСТІ ЕТРУСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РИМ В ЕПОХУ ЦАРІВ

  • ТРАДИЦІЇ ТА РЕЛІГІЙНІ ВІРУВАННЯ РИМЛЯН ЦАРСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • Глава 9. РИМСЬКА КУЛЬТУРА РАННЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО ПЕРІОДУ

  • СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ (IV - ПОЧАТОК III СТ. ДО Н.Е.)

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА РИМЛЯН

  • РАННЯ РИМСЬКА РЕЛІГІЯ

  • РИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК ЛІТЕРАТУРИ, МУЗИКИ І ТЕАТРУ

  • АРХІТЕКТУРА, БУДІВЕЛЬНА СПРАВА СКУЛЬПТУРА І ЖИВОПИС

  • Глава 10. КУЛЬТУРА ПІЗНЬО-РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО РИМУ

  • ЗМІНИ У ПОБУТІ, МОРАЛІ ТА РЕЛІГІЇ РИМЛЯН

  • РОЗВИТОК ОСВІТИ І ОРАТОРСЬКОГО МИСТЕЦТВА

  • РИМСЬКА НАУКОВА І ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА

  • ПОЕЗІЯ, ТЕАТР І ВИДОВИЩА

  • АРХІТЕКТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • ЕВОЛЮЦІЯ РИМСЬКОГО ПРАВА

  • Глава 11. КУЛЬТУРА РИМУ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • ЗАГАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ ЕПОХИ ПРИНЦИПАТУ

  • МАТЕРІАЛЬНА КУЛЬТУРА І - II СТ.

  • СКУЛЬПТУРА ТА ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

  • РОЗВИТОК РИМСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І СЦЕНІЧНОГО МИСТЕЦТВА

  • ОСВІТА І НАУКА

  • Глава 12. ПОХОДЖЕННЯ ТА РАННЯ ІСТОРІЯ ХРИСТИЯНСТВА

  • ВИНИКНЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА І ЙОГО ПОШИРЕННЯ

  • ВІДНОСИНИ ХРИСТИЯНСТВА І ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ У І - III ст.

  • ПРОГОЛОШЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА ДЕРЖАВНОЮ РЕЛІГІЄЮ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКІ ЄРЕСІ

  • РАННЬОХРИСТИЯНСЬКА КУЛЬТУРА

  • Глава 13. КУЛЬТУРА ПІЗНЬОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

  • ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІЗНЬОРИМСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

  • РОЗВИТОК ФІЛОСОФІЇ

  • ЛІТЕРАТУРА ТА ІСТОРІЯ

  • ПІЗНЬОРИМСЬКЕ ПРАВО

  • РОЗВИТОК АРХІТЕКТУРИ І МИСТЕЦТВА

  • Додаток 1. Термінологічний словник

  • Додаток 2. Географічні назви

  • Додаток 3. Видатні державні і культурні діячі Античності

  • Додаток 4. Найважливіші давньогрецькі божества

  • Додаток 5. Найважливіші римські божества Бона Дея – жіноча богиня доброї долі, родючості, покровителька жінок. Беллона – богиня війни.

  • Додаток 7. Римські релігійні свята

  • Додаток 9. Перелік основних мір, ваг і монетно-лічильних одиниць античного Риму

  • Додаток 11. Рахунок днів у місяцях римського календаря