TextBook — Майя дуже добре захищена.
— Так. Але вона тільки людина. Як і ми всі.
Віккі взяла мітлу й заходилася підмітати підлогу в головному будинку. Час від часу вона поглядала з вікна, як Ґабріел вимірює кроками земляну стоянку. Мандрівник здавався неспокійним і засмученим. Він про щось думав, намагаючись зрозуміти якусь важливу річ. Віккі підмела. Вона протирала столи мокрою ганчіркою, коли в дверях з’явився Ґабріел.
— Я вирішив перейти.
— Чому саме зараз?
— Мені треба знайти свого брата Майкла. Я з ним розминувся, поки долав бар’єр вогню, і тепер він, мабуть, у якомусь царстві.
— Ти думаєш, що він допомагає Табула?
— Це мене й непокоїть, Віккі. Можливо, вони примушують його це робити.
Віккі пішла за Ґабріелом до чоловічої спальні й дивилась, як він сів на одну з розкладачок, випроставши ноги.
— Мені піти? — запитала вона.
— Ні. З цим усе гаразд. Моє тіло залишається тут. Не буде ні сяйва, ні янголів.
Тримаючи нефритовий меч обома руками, Ґабріел почав дихати глибоко і з довгими паузами. Раптом він впав на спину. Здавалось, цей швидкий рух усе змінив. Він вдихнув востаннє, а потім Віккі побачила, як відбулась метаморфоза. Його тіло затремтіло і цілком заклякло. Тепер воно нагадувало дівчині картину, яку вона колись бачила: на надгробку лежала статуя кам’яного лицаря.
Чи був Ґабріел над нею? Або летів у космосі? Вона озирнулась, шукаючи якусь ознаку присутності його Світла, але нічого не побачила, крім бетонних стін із плямами води й брудної стелі. «Святий Боже, допоможи цьому Мандрівникові, — молилась вона. — Заопікуйся ним».
50
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Мандрівник » автора Джон Твелф Гоукс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „49“ на сторінці 4. Приємного читання.