Розділ «25»

— І це правильно, — кивнув Голліс. — Отже, поганий хлопець стояв у саду лише з одним вухом.

— Деякі вчені вважають, що Петро був зилотом, — сказала Майя. — Але мій батько гадав, що він був першим Арлекіном, якого згадував історичний документ.

— Ти кажеш, що Ісус був Мандрівником? — запитала Віккі.

— Арлекіни не теологи, а бійці. Ми не висловлюємо думок про те, хто з Мандрівників був справжнім утіленням Світла. Найвидатнішим Мандрівником міг бути й Ісус, і Мохаммед, і Будда. Або якийсь невідомий хасидський рабин, якого вбили під час голокосту. Ми захищаємо Мандрівників, але не судимо про їхню святість. Це справа вірян.

— Але твій батько цитував Біблію, — сказав Ґабріел.

— Я родом з європейської гілки Арлекінів, які мають близький зв’язок із християнством. Фактично деякі Арлекіни читають між рядками в Євангелії від Йоанна. Після того як Ісуса схопили, Петро...

— ...Відхрестився від Icyca. — Голліс відвернувся від плити. — Він був апостолом, але тричі зрікся свого Господа.

— Згідно з легендою, це прокляття Арлекінів. Через те, що Петро в ту хвилину завагався, ми маємо захищати Мандрівників до кінця часів.

— Звучить так, ніби ти не погоджуєшся з цим, — сказав Голліс.

— Це лише біблійна історія. Я не сприймаю цього, але справді вважаю, що у світі є таємна історія. Завжди були воїни, які захищали пілігримів чи інших шукачів Бога. Під час хрестових походів група християнських лицарів захищала пілігримів, що мандрували до Святої землі. Болдуїн II, єрусалимський король, дозволив хрестоносцям зайняти частину колишнього юдейського храму. Вони назвали себе Бідними лицарями Христа й лицарями храму Соломонового.

— Це ти про тамплієрів? — запитав Ґабріел.

— Так, це була їхня традиційна назва. Тамплієри стали багатим і потужним орденом, який керував церквами й замками по всій Європі. Вони мали кораблі й давали гроші в борг європейським королям. Поступово тамплієри припинили завойовувати Святу землю й почали захищати людей, які здійснювали подорожі, виходячи з тіла. Тамплієри нав’язали контакти з єретичними угрупованнями, богомілами в Болгарії або катарами у Франції. Це були гностики, які вважали, що тіло — це пастка для душі. Тільки ті, хто наділені таємним знанням, здатні втекти з цієї в’язниці й вирушити до інших царств.

— А потім тамплієрів знищили, — сказав Ґабріел.

Майя повільно кивнула, ніби згадуючи історію, яку вивчала дуже давно.

— Французький король Філіпп боявся їхньої сили й захотів відібрати їхній скарб. 1307 року він надіслав своє військо до головного осередку тамплієрів і заарештував їх за єресь. Великого магістра тамплієрів спалили на стовпі, а орден припинив своє існування — відкрито. Але вбито було тільки невелику частину лицарів. Решта пішли в підпілля й продовжували свою діяльність.

— Час ланчу, — сказав Голліс. Він поставив тарілку з бутербродами, а Віккі закінчила готувати салат із фруктів. Усі сіли їсти. Майя здавалась вже не такою напруженою, але атмосфера все ще була незатишною. Жінка-Арлекін пильно вивчала Ґабріела, наче намагалась вирішити, чи має він силу Мандрівника. Ґабріел, здавалось, знав, про що вона думала. Він дивився у свою тарілку й тикав ложкою.

— Але чому ви зветесь Арлекінами? — запитав Голліс Майю. — Це ж якийсь актор з розмальованим обличчям, схожий на клоуна?

— Ми взяли собі цю назву в сімнадцятому сторіччі. Арлекін — це один з персонажів італійської комедії дель-арте, звичайно хитрий слуга. Він носить костюм з візерунками у формі діамантів. Іноді грає на лютні, носить з собою дерев’яний меч. Арлекін завжди в масці, яка приховує його справжню суть.

— Це італійська назва, — сказав Голліс. — Мені говорили, що Арлекіни були в Японії, Персії — майже по всьому світу.

— У сімнадцятому сторіччі європейські Арлекіни встановили зв’язки з воїнами інших культур, які теж захищали Мандрівників. Нашим першим союзом був союз із сикхами з Пенджабу. Як і Арлекіни, віддані сикхи ходять з ритуальними мечами — кирпанами. Приблизно в той самий час ми уклали союз із буддистами та воїнами-суфіями. У вісімнадцятому сторіччі до нас приєднався орден юдейських борців з Росії та Східної Європи, що захищав рабинів, які вивчали кабалу.