Розділ «6.2. Туроператор як посередник»

- абсолютних флайтерів - туроператорів, що набувають першими за договором чартеру у повній мірі повітряне судно, тобто зобов'язується за узгодженням з керівництвом авіакомпанії і наземними службами аеропорту повністю сплатити і здійснити політ під повну власну відповідальність;

- відносні флайтери - дрібніші туроператори, об'єми продажу і ринкові можливості яких не дозволяють їм гарантувати "підйом" чартерного авіарейса власними силами. Виходячи з можливостей такі флайт-туроператори консолідують свої зусилля в рамках пулу (тимчасово створюваного об'єднання, що існує для досягнення певної загальної мети його учасників), розділяючи між собою салон повітряного лайнера на блоки крісел. Надалі туроператор-замовник блоку крісел на чартерний політ несе відповідальність і ризикує в межах числа крісел в заявленому їм блоці;

Нон-флайтери - це відправляючі туроператори, форма роботи яких не пов'язана з фрахтом повітряних суден ні на яких обставин. Можливі причини відмови туроператора від участі в організації чартерів:

- робота по напрямах, на яких налагоджені рентабельні і зручні регулярні авіарейси;

- надання VIP- відпочинку в немасових і непопулярних напрямах, оскільки невеликий розмір туристичного потоку не дозволяє забезпечувати завантаження цілого судна;

- орієнтація суто на автобусні, залізничні тури або круїзні екскурсії;

- відсутність фінансової або ринкової можливості для організації чартерних авіарейсів.

Виходячи з форм співпраці із зарубіжними туроператорами, що відправляють можна класифікувати на презентативних і репрезентативних.

Репрезентативна форма співпраці відправляючого туроператора з іноземною компанією полягає в довірі "наземного обслуговування" своїх туристів іноземному партнеру, так званій приймаючій туроператорській компанії. Приймаюча туроператорська компанія - це, відповідно, іноземні приймаючі туроператори.

Відправляючий туроператор - припускає наявність у туроператора представництва в туристичній дестинації. У функції представника або представництва відправляючого туроператора на зарубіжній дестинації входять: зустріч і проводи туристів, що прибувають, їх поселення в готелях, організація екскурсійних програм і дозвілля відпочиваючих. При цьому, забезпечується максимальна оперативність поточної роботи і розрахунків, максимальний ступінь довіри і контролю якості турпродуктів безпосередньо під час їх створення. Проте, утримання зарубіжного представництва або представника - дороге рішення, яке не завжди позитивно сприймається місцевою владою. Зарубіжне представництво має менше можливостей встановлення низьких цін на продукти хотельєрів, ніж місцеві приймаючі туроператори, які нерідко мають велику кількість місць у готелях курорту.

Приймання - це функція туроператора по розробці, просуванню і організації турів на території власної країни для іноземних громадян. Як видно з визначення, приймаючий туроператор безпосередньо пов'язаний з відправляючим туроператором, забезпечуючи останньому прийом, розміщення, організацію дозвілля туристів в місцях їх тимчасового перебування. Саме приймаючий туроператор є для влади найбільш пріоритетним напрямом туроператингу, оскільки від його розвитку безпосередньо залежить об'єм валютних надходжень в економіку країни-реципієнта і рівень розвитку інфраструктури туризму.

6.2.2. Проблеми роботи туроператора:

- проектування і планування турпродукту полягає у можливості модифікації даного турпродукту залежно від особливостей потреб туристів, що приїжджають. До цих особливостей можна віднести як звичайну стиковку туру під час прибуття і відправлення туристів в країну-реципієнта, кількість днів, що проводяться туристами, які приїхали із-за кордону так і можливі модифікації туру, необхідні для максимального задоволення потреб туристів і т.д.;

- просування турпродуктів на зарубіжних туристичних ринках. Крім традиційних каталогів пропонованих готелів, програм турів і цінових додатків, приймаючий оператор повинен донести до зарубіжних потенційних туристів інформацію про свою країну, про особливості і унікальність її туристичного потенціалу, переконати їх в необхідності на власні очі побачити архітектурні пам'ятники та природні об'єкти своєї батьківщини, запевнити в цілковитій безпеці як самих туристів, так і їх майна;

- залежність від іміджу країни, тенденцій туризму, якого б рівня він не досягав.

Позитивні риси приймаючого туроператора:

- широкі можливості в процесі планування турів;

- хороша обізнаність про туристичний потенціал своєї країни;

- легкість в домовленості з хотельєром або транспортом;

- вища професійність в організації екскурсії або дозвілля;