Розділ «2.5. Методи і моделі ухвалення маркетингових рішень у туристичних фірмах»

Створення МІС у туристичних фірмах із використанням сучасної обчислювальної техніки і засобів передачі інформації дозволить автоматизувати багато етапів збору та обробки маркетингової інформації щодо змін ситуації на ринку під впливом чинників макросередовища, прогнозувати її подальший розвиток і визначити її вплив на економічну ефективність функціонування туристичних фірм, розрахувати або змоделювати різні варіанти управлінських рішень, визначити найдоцільніші заходи, які забезпечують необхідну ефективність туристичної фірми. Отже, оволодіння методами моделювання економічних та виробничих ситуацій, ухвалення на їх основі рішень щодо управління діяльністю туристичної фірми є необхідною умовою забезпечення ефективності їх функціонування. У зв'язку з цим виникає питання, які ситуації необхідно моделювати в першу чергу. Як показали проведені дослідження, пріоритети надаються таким проблемам, як оцінка і прогнозування попиту на туристичні продукти, визначення і прогнозування ємності ринку, розрахунок та прогнозування частки ринку, аналіз життєвого циклу продукту, оцінка якості і конкурентоспроможності туристичних продуктів, призначення ціни, що забезпечує туристичній фірмі оптимальний прибуток.

Усі зазначені питання маркетингової діяльності туристичних фірм вимагають ухвалення рішень у конкретній кількісній формі. Тому для отримання обгрунтованих пропозицій щодо вибору найбільш раціональних рішень як менеджери середньої ланки, так і вище керівництво повинні мати набір не дуже складних методик та моделей, завдяки яким можна в короткі терміни розглянути, порівняти різні варіанти рішень і обрати з них найдоцільніші.

Найпоширенішими в туристичній практиці є традиційні методи аналізу інформації, оскільки 100 % туристичних фірм використовують їх для економічного аналізу своєї діяльності. Такий аналіз, як правило, охоплює оцінку впливу чинників макросередовища і, перш за все, економічного, на діяльність туристичної фірми, аналіз власних та залучених засобів, активів, доходів, витрат, включаючи маркетингові, і прибутковості, ліквідності й платоспроможності, туристичних ризиків, дотримання економічних нормативів, аналіз економічного стану позичальників, оцінку бізнес-плану туристичної фірми, інтегровану оцінку туристичної діяльності.

Туристичні фірми використовують також статистичні методи, серед яких переважають методи середніх величин, відносних величин, угрупування, балансовий, індексний методи, менше застосовуються такі методи математичної статистики, як регресійний, кореляційний і факторний аналіз. Через відсутність чітких рекомендацій у працях зарубіжних та вітчизняних учених практично не знайшли використання такі методи математичної статистики, як кластерний, дискримінантний і дисперсійний аналіз.

Набагато менша частка туристичних фірм запровадила для аналізу економіко-математичні методи й моделі (8-25%), проте і серед них дуже рідко використовуються такі методи, як теорія зв'язку, мережеве планування, теорія ігор, не говорячи вже про математичні моделі.

Зрозуміло, що застосування математичних методів і моделей - справа нелегка, і не обов'язково їх повинні опрацьовувати особи, які ухвалюють управлінські рішення. Так, для полегшення використання складних моделей створено як стандартні програми і пакети прикладних програм, так і великі програмні комплекси. Прикладом може служити система фірми SAP, яка пропонує стандартне програмне забезпечення для туристичних фірм, спрямоване на вирішення проблеми управління активами й пасивами туристичної фірми з метою забезпечення ліквідності, прибутковості і надійності. На жаль, така система поки що не знайшла широкого застосування: з досліджуваних туристичних фірм вона використовується тільки в готельному ланцюзі "Hilton". Однією з причин цього є висока ціна такої системи, а іншою - небажання керівництва застосовувати моделювання в методиці наукового управління діяльністю туристичної фірми, оскільки такий захід розцінюється зрідка як посягання на власний престиж. Вищим керівництвом туристичної фірми не завжди усвідомлюється такий загальновідомий у розвинених країнах факт, що успіх туристичних установ безпосередньо залежить від обсягів обробленої корисної інформації і правильних висновків, зроблених на її основі.

Аналіз методів і моделей, які мають місце в туристичній практиці, дозволяє зробити висновок, що в цілому використання більшості з них при ухваленні маркетингових рішень є випадковим і разовим. Це пояснюється тим, що менеджери і керівництво туристичних фірм не мають достатнього рівня знань щодо можливостей застосування економіко-статистичних та економіко-математичних методів і моделей для аналізу маркетингової інформації, їх використання при обґрунтуванні й ухваленні маркетингових рішень через недостатність висвітлення даної проблеми в економічній літературі.

2.5.1. Економічний ефект від використання інформації