Розділ «3.6.2. Методики аналізу конкурентного становища фірми у сфері туризму»

Всі методики дослідження конкурентного становища фірми прийнято ділити на дві групи.

Перша група - параметричні (здебільшого, на основі первинної інформації, коли вибираються параметри порівняння конкурентів і з'ясовуються думки споживачів, продавців, посередників щодо цих параметрів, потім інформація зводиться в зручну форму - матрицю або таблицю). Перевагою цих методик є швидкість і відносна дешевизна, але в той же час є небезпека суб'єктивності і неточності думок. Досить складно прослідкувати силу або слабкість конкурента, тим більше неможливо будувати прогнози його розвитку.

Друга група - рейтингові оцінки (тут використовуються відомості, одержані шляхом інтерв'ювання менеджерів і зведена фінансова звітність конкурентів, потім будується чітка математична модель, на основі якої всі дані по конкурентах зводяться в коефіцієнтні показники). На основі показників шикується рейтинг фірм. Очевидною перевагою цих методик є достатня точність і можливість виявлення точного становища власної фірми в сфері туризму.

Але, необхідно додати ще одну групу методик, пов'язану з детальнішим дослідженням сфери туризму - поглиблений аналіз конкурентів і складання прогнозів розвитку певних сегментів сфері туризму. Тут необхідна інформація, що розкриває внутрішні механізми роботи конкурента. До такої інформації можуть належати дані про обсяги створення турпродуктів з розбиттям на окремі номенклатурні позиції, плани виробництва тощо. На основі цих даних можливо побудувати модель поведінки конкурента, його майбутнє становище. Ці методики дозволять одержати величезну перевагу перед конкурентами і, можливо, виграти конкурентну боротьбу при грамотному їх використанні.

Не можна не відмітити специфіку третьої групи методик - простежується достатньо тонка грань між цими методиками і економічним шпигунством, тут необхідна особлива обережність.