Розділ «1.5. Маркетинг туристичного продукту»

Туристичний продукт - це те, що може задовольнити рекреаційну потребу і пропонується індустрією туризму з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. Виробник туристичного продукту повинен знаходити споживачів, яким він хоче продавати свій продукт, з'ясовувати їх потреби, а потім створювати продукт, що в повному обсязі задовольнятиме цим потребам. Маркетинг тільки тоді має місце, коли люди вирішують задовольнити свої потреби і запити за допомогою обміну.

Маркетинг туристичного продукту включає розробку, просування та реалізацію туристичного продукту, орієнтованого на виявлення і задоволення специфічних потреб клієнтів. Головне завдання маркетингу туристичного продукту - допомога клієнту в оцінці підприємства та його туристичного продукту.

Маркетингова діяльність у туристичному бізнесі має свою специфіку, що відрізняє її від інших форм виробництва і торгівлі іншими продуктами. Тут має місце реалізація туристичного продукту, причому частка послуг у туризмі становить 60 %, товарів - 40%; а також особливий характер споживання туристичних продуктів у місці їх виробництва, більш того, в певній ситуації. Туристичний продукт - це кінцева послуга або товар, що задовольняє ті або інші потреби туристів і підлягає оплаті ними. Туристичному продукту разом із загальними характеристиками послуг властиві також свої очевидні особливості:

- попит на туристичні продукти надзвичайно еластичний відносно рівня доходу та цін, але багато в чому залежить також від політичних і соціальних умов;

- у зв'язку із сезонними коливаннями попиту присутній так званий феномен насичення. Внаслідок цього можуть бути виділені достатньо чітко виражені туристичні зони. Наприклад, за фактором "сонце-море" - курорти Криму, Туреччини; за фактором "відпо-чинок-л і кування" - Трускавець, Баден-Баден; за фактором "спорт" - гірськолижні курорти, Польща, Чехія та ін.;

- пропозиція туристичних продуктів відрізняється негнучким виробництвом. Вони можуть споживатися тільки безпосередньо в місці їх виробництва. Готель, аеропорт, база відпочинку не можуть бути перенесені в кінці сезону в інший регіон. Вони не можуть повністю пристосуватися в часі та просторі до зміни попиту;

- туристичний продукт створюється зусиллями багатьох підприємств, кожне з яких має власні методи роботи, специфічні потреби і різні комерційні цілі;

- не може бути досягнуто високої якості туристичного продукту навіть за наявності незначних недоліків, оскільки саме обслуговування туристів складається із цих самих деталей. Маркетинг туристичного продукту як ринкова концепція управління спрямована на задоволення потреб туриста у подорожах і відпочинку. Мета системи туристичного маркетингу виражається чотирма альтернативними варіантами:

1) підвищенням рівня споживання туристичного продукту;

2) досягненням максимальної споживчої задоволеності;

3) наданням максимально різноманітних асортиментів туристичного продукту;

4) максимальним підвищенням якості відпочинку і рекреації.

На більш низькому рівні узагальнення можна говорити про чіткіші та конкретніші кількісні та якісні маркетингові цілі компаній у сфері туризму.

Серед якісних цілей туристичних компаній найважливішими є ті, які сприяють зростанню їх престижу та посилюють їх соціальну вагомість. Це економічні досягнення як у власній країні, так і на закордонних ринках, позитивний вплив на зайнятість та стан ринку праці, і підтримка освітніх, культурних, спортивних та інших соціальних програм.

До кількісних цілей туристичних компаній належать:

- обсяг прибутку;

- обсяг продажу в грошовому і натуральному виразні;

- продуктивність праці на одного працюючого;

- збільшення частки ринків, зайнятих компанією (по країнах, продуктах або сегментах ринку). У сучасних комерційних колах прийнято спрощувати вибір кількісних цілей. На цій основі склали приказку, що "вибір мети фірми - це вибір між високою нормою прибутку сьогодні і високою часткою ринку завтра". Безумовно, що дане твердження не позбавлене логічного й економічного змісту, але воно занадто спрощує проблему.