Розділ «6.2.7. Приймаючі туроператорські компанії»

Більшість туристичних компаній користуються послугами приймаючих туроператорських компаній. У власній співпраці обидві сторони обирають різні схеми, ґрунтуючись на реальних можливостях туроператора, стратегіях його ринкової і конкурентної поведінки, профілі роботи туроператора. Всі схеми співпраці оператора з іноземним партнером можна умовно розбити на три категорії: робота по разових заявках, робота на умовах квотування і туристичний кредит.

Разові заявки - це найбільш проста в організації і найменш ризикована для туроператора форма взаємної співпраці, при якій туроператор замовляє організацію "наземного обслуговування" під конкретного і реального клієнта, який вже вніс передоплату за туристичний пакет. В цьому випадку оператор зобов'язаний зробити попередній запит наявності місць в готелі на певні дати. У разі підтвердження приймаючою туроператорської компанією заявлених умов туру, оператор зобов'язаний сплатити в зазначений для підтвердження заявки термін всю необхідну суму грошових коштів, після чого приймаюча туроператорська компанія висилає оператору ваучер (документ на поселення), який разом з підтверджуючими особу документами турист і пред'являє в аеропорту курорту співробітникам приймаючої туроператорської компанії.

Наприклад, київський туроператор, що має власний блок на чартерному рейсі в Анталію, активно співробітничає з турецькою приймаючою туроператорської компанією, отримуючи у неї повного "наземного обслуговування". При роботі з разовими заявками, оператор робить запит інформації про наявність місць в анталійських готелях. Клієнт обирає засіб розміщення, форму трансферу (індивідуальний або груповий), оплачує туристичний пакет, після чого оператор висилає приймаючій туроператорської компанії заявку (у якій прописуються всі умови "наземного обслуговування" туриста, а також номер рейса прибуття і вильоту). Підтвердженням заявки від імені іноземного партнера є виписаний їм на прізвище туристів ваучер, в якому відображаються умови "наземного обслуговування" (найменування готелю, категорія номера, система харчування, терміни знаходження туриста на курорті, форма трансферу, особисті дані туриста). Ваучер, на відміну від путівки, що видається оператором, перш за все, є основним документом на розселення в Анталії. Саме ваучер (а не путівку) турист подає представникам зустрічаючої сторони разом із документами, які засвідчують його особу. Розселення і трансфери на місці відпочинку проводяться згідно з зазначеними у ваучері умовам.

У разі, коли туроператор має значні ринкові можливості, упевнений у відправці певного числа туристів регулярно, він може перейти на квотовану форму роботи з приймаючою туроператорської компанією. Сенс квоти в цьому випадку зводиться до того, що приймаюча туроператорська компанія до певного моменту часу (наприклад, за три-п'ять днів до заїзду наступної групи туристів) тримає на броні певну кількість місць в готелях різної категорії або в конкретних готелях для клієнтів туроператора. За такої схеми співпраці оператор упевнений в гарантованому наданні йому "наземного обслуговування" і може не затрачати сили і час на додатковий запит інформації про наявність місць в засобах розміщення на курортах. На відміну від блокової покупки туроператором кімнат в готелях, квота в пропозиціях приймаючих туроператорських компаній не оплачується наперед і має досить м'які умови (наприклад, можливість відмови від всієї квоти або її частини за певну кількість днів до прибуття туристів без штрафних санкцій). Квоти бувають декількох видів:

- безвідкличні і відкличні (безвідкличні квоти припускають неможливість відмови від них без встановлення штрафних санкцій, застосовуються приймаючими туроператорськими компаніями в пікові сезони і досить популярними готелями);

- разові або циклічні (разова квота застосовується одноразово відносно конкретного планованого заїзду, циклічна ж квота звичайно розповсюджується на триваліші терміни, що охоплюють більше одного заїзду туристів на місце відпочинку);

- строго і вільно фіксовані (квота, що строго фіксується, застосовується до конкретного готелю або мережі готелів наприклад, квота 20 місць в найбільш популярних серед українців готелях Анталії).

Відносини між відправляючим туроператором і приймаючою туроператорською компанією документуються за допомогою оформлення договору про взаємну співпрацю сторін. У цих договорах визначається статус (права і обов'язки) як туроператора, так і його іноземного партнера.

При цьому приймаюча туроператорська компанія зобов'язана:

- надавати повну і ясну стартову інформацію (каталог пропозицій приймаючих туроператорських компаній, ціни і тарифи, опис готелів, екскурсійних програм і т.д.);

- своєчасно повідомляти туроператора про всі можливі зміни умов спільної роботи (зміна цін, графіків заїздів, розсилка спеціальних пропозицій);

- регулярно сповіщати туроператора про наявність гарячих вільних місць в пропонованих готелях;

- оперативно (у визначений в договорі термін) підтверджувати заявки туроператора, висилати останньому ваучери на розселення;

- організовувати "наземне обслуговування" згідно заявлених умов;

- своєчасно проводити звірку виконаних робіт, висилаючи відповідні акти туроператору;

- виплачувати туроператору комісійну винагороду у встановленому договором розмірі (звичайно від 10 % від вартості "наземного обслуговування").

У обов'язки відпраляючого туроператора входять:

- здійснення завчасного (не пізніше за вказаний в договорі термін, виключенням можуть бути тільки продаж "гарячих" турів) бронювання у встановленій договором формі (форма заявки на бронювання);

- надавати відомості приймаючій туроператорській компанії про туристів (прізвища, імена, паспортні дані), номер рейса прибуття і вильоту;