На сьогодні відбувається збільшення обсягів Інтернет-комерції, особливо в таких секторах, як подорожі, роздрібна торгівля, фінанси та ін. Інтернет є реальною базою для рекламного бізнесу, ця галузь росте за рахунок спілкування між клієнтами і консультантами. Крім того, Інтернет дозволяє дистриб'юторам перевести обслуговування своїх клієнтів на новий рівень. За даними Jupiter Communications, в 2003 році на електронну рекламу було витрачено більше 12 млрд. дол.
Вимоги споживача радикально змінюються і постійно збільшуються. Інтернет надає повний доступ до будь-якого об'єму інформації і моментальне її отримання. Це стосується також і турпродукту. Його не можна спробувати до прибуття туриста. Таким чином, рішення "купити" туристичний напрям, тобто "відвідати" його, ґрунтується тільки на, запропонованій туристу інформації. Це можуть бути рекомендації друзів або брошури, надані національними туристичними агентствами, а також реклама в сфері туризму. Проте все частіше потенційні туристи звертаються за допомогою до Інтернету, а значить - Інтернет-сайтів туристичних фірм і туристичних порталів. Вони використовують ці відомості як основне джерело інформації при виборі туристичних напрямів.
Одним з важливих аспектів є якість інформації. Туристи обирають курорт чи готель переважно на основі одержаної ними інформації. Якщо одна з туристичних фірм здатна краще представити туристичні напрями в Інтернеті, чим інша, вона може привернути увагу туристів, які ще не вирішили, куди б вони хотіли поїхати. Щоб брати участь в конкурентній боротьбі, успішно працююча туристична фірма повинна забезпечити привабливіший інформаційний пакет, ніж її конкуренти.
Одним з ключових завдань туристичної фірми повинно бути створення бази даних мультимедійної інформації по туристичних продуктах для просування в режимі он-лайн. Присутність в Інтернеті не може реалізовуватися без базової інформації, яка розміщується на Web-сайті. Порівняння і управління інформацією с важливим завданням туристичної фірми. Інформація повинна бути ґрунтовною, а також регулярно перевірятися і оновлюватися.
Після того, як необхідний об'єм інформації було представлено в електронному форматі, його можна використовувати для створення Web-сайту. Його можна також передати в туристичні інформаційні центри регіону або країни. Таким чином туристична фірма починає підготовку до застосування стратегії комплексної інформаційної системи, при якій єдине джерело інформації може використовуватися як для внутрішнього користування у туристичній фірмі, так і для зовнішнього в Мережі і у партнерстві з третіми особами (наприклад, туроператорами, перевізниками).
Гнучкість Інтернету дозволяє створювати оригінальні способи продажу туристичного продукту, наприклад, аукціонні сайти, де клієнт сам встановлює ціну. Вони стають все популярніше серед тих, хто при покупці туристичного продукту шукає найбільш вигідне співвідношення ціни і якості.
Діяльність туристичних фірм більше не стримується витратами на подолання географічних бар'єрів. Ці фірми тепер можуть вирішувати глобальні завдання. За невисоку платню провайдеру послуг Інтернету і при умілому плануванні і розрахунку світові ринки можуть бути скорені компаніями, які кілька років тому і подумати не могли про те, щоб вийти за межі своїх національних меж. Система глобальних продажів стала доступною дрібним фірмам.
Успіх комерційної діяльності в Інтернеті, де самі користувачі управляють процесом навігації, може визначатися тільки тим, наскільки бізнес враховує їх інтереси, а це припускає знання того, хто ці користувачі, які їх потреби, бажання, переваги, моделі поведінки та ін.
Для отримання відповідей на ці питання в Інтернеті проводяться дослідження характеристик його аудиторії: об'єму аудиторії Інтернету і окремих сайтів, її соціально-демографічного портрета, споживчих параметрів та ін.
Основними методами збору інформації про поведінку відвідувачів є лічильники і використання статистики, що одержується постачальником послуг Інтернету.
Одним з варіантів є установка на web-сервері лічильника, що фіксує кожні відвідини сайту. Він може встановлюватися на окрему сторінку сайту, як правило, саму відвідувану, або на всі його сторінки.
Класифікацію лічильників можна проводити за рядом критеріїв. Так, за методом ідентифікації унікального користувача їх можна розділити на лічильники, що орієнтуються на IP-адреси, і лічильники, що орієнтуються на файли cookies.
Як приклад найбільш популярних лічильників можна привести наступні: Rambler ( toplOO.rambler.ru ); Spy log ( spylog.ru ); Hitbox ( hitbox.com ); ListRu (top.list.ru ), та ін.
Постачальник послуг підтримує файли журналів, в яких міститься інформація по кожному запиту Web-сторінки або по графічному об'єкту з сервера. У файлі журналу звичайно міститься наступна інформація: ІР-адреса відвідувача, дата і час відвідування, команда, запитаний файл, посилання, по якому він потрапив на сервер, використовувані браузер і платформа. У ньому не зберігається інформація про електронну адресу відвідувача, тільки ІР-адреса, за якою можна визначити домен користувача. Домен може представляти значний інтерес, наприклад, якщо характеризує географічний регіон користувача. Великою інформативністю володіє джерело, звідки відвідувач потрапив на сервер, оскільки це дозволяє аналізувати ефективність різних джерел доступу до wcb-caйтy.
У 2010 році кількість користувачів Інтернету склала близько 1 млрд. чол. Ця величезна кількість потенційних споживачів має достаток вищий за середній. Через це Інтернет-маркетинг представляє виняткову важливість для просування послуг туристичних фірм.
Розвиток Інтернету призвів до виникнення двох нових тенденцій в системах розподілу. По-перше, сучасні інформаційні технології надали широкому колу туристичних фірм можливість одержати доступ до кінцевих споживачів свого турпродукту, що у ряді випадків дозволяє уникнути побудови багаторівневої системи розподілу і налагодити взаємодію з клієнтами на рівні прямого маркетингу. По-друге, Інтернет став причиною появи великого числа посередників, основна функція яких пов'язана з наданням інформаційних послуг для всіх учасників туристичного сегменту ринку Інтернету.
В цілому Інтернет, як новий канал розподілу, здійснює основний вплив на дві групи туристичних фірм. До першої відносяться створювачі турпродукту, які можуть скористатися ним як засобом доступу до кінцевих споживачів. До другої входять посередники, для яких Інтернет є конкурентом, що може призвести до відмови виробників від їх послуг, а також створюються нові види посередників.
7.4. Інтернет-маркетинг
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Маркетинг туристичного бізнесу» автора Лук'янов В.О. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „7.3. Суть і особливості Інтернету в туристичному маркетингу“ на сторінці 1. Приємного читання.