TextBook Будова і властивості сенсорних систем
• Будь-яка сенсорна система складається з трьох відділів: периферійного (рецептори), провідникового і центрального. Провідниковий відділ – це складний ланцюг нейронів і їх відростків у складі нервів, який забезпечує процес передачі інформації. Центральний відділ – скупчення нейронів у певній зоні кори великих півкуль, де відбувається аналіз збудження і формування відчуттів.
• Аналізатори спеціалізуються на сприйнятті певного виду подразнень і формуванні специфічних відчуттів.
• Сенсорні системи пристосовані до сприйняття певного діапазону подразнень.
• Загальною властивістю сенсорних систем є їхня адаптація – здатність пристосовувати рівень своєї чутливості до інтенсивності подразника.
• Аналізатори (крім больового) під дією тривалих вправ здатні підвищувати свої можливості, тобто здатні тренуватися.
• Для сенсорних систем характерна взаємодія, яка реалізується через взаємодію відчуттів на рівні кори й підкірки. Так, підвищенню зорової чутливості сприяє запах бергамотової олії, чутливість слуху підвищується при дії зеленого світла, при яскравому світлі краще відчувається смак їжі, при дії на рецептори шкіри слабким електричним струмом підвищується чутливість слуху та ін.
• Блокування однієї із сенсорних систем виявляє вплив на функцію інших. Так, у сліпих поліпшуються слух і дотикова чутливість.
Сприймання людиною світла
Сприйняття людиною звуків
Слухова сенсорна система – сукупність чутливих утворів, які зобезпечують сприймання звукових коливань і формування слухових відчуттів. Людина сприймає звукові коливання в діапазоні від 16 до 20 000 Гц і для неї характерний просторовий бінауральний слух (слухання двома вухами). Орган слуху складається з трьох частин.
Будова слухового аналізатора
| Орган слуху (фонорецептори спірального органа завитки) | Присінковозавитковий нерв (VIII пара ЧМН) | Слухова зона (скронева частка великого мозку) |
Вухо у людини складається із зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Орган слуху забезпечує можливість мовного спілкування між людьми, визначення напрямків звуку і його джерел, дозволяє орієнтуватися в просторі.
Будова і функції органа слуху
| Вухо (auris) | ||
| I. Зовнішнє вухо | ||
| Вушна раковина | Утворена еластичним хрящем, що вкритий шкірою. Прикріплюється до скроневої кістки зв'язками і має рудиментарні м'язи | вловлює і спрямовує звуки в слуховий хід |
| Зовнішній слуховий хід | Складається з хрящової і кісткової частин. Вистилається шкірою із волосками і залозами, що виділяють вушну сірку | Проведення звукових хвиль |
| Барабанна перетинка | Тонка фіброзна пластинка, яка ззовні вкрита шкірою, а зсередини – слизовою оболонкою | Сприймає і передає звукові хвилі до слухових кісточок |
| II. Середнє вухо | ||
| Барабанна порожнина | Простір між барабанною перетинкою і внутрішнім вухом, який заповнений повітрям (близько 1 см3) | Містить слухові кісточки |
| Слухові кісточки | Кісткові утвори, які рухомо з'єднані між собою (молоточок, коваделко і стремінце) | Передають коливання, зменшуючи їх амплітуду і збільшуючи силу |
| ІСлухова (євс- тахієва) труба | Канал, що з'єднує барабанну порожнину з носоглоткою | Зрівноваження тиску на перетинку |
| III. Внутрішнє вухо | ||
| Овальне вікно | Отвір кісткового лабіринту, у який входить основа стремінця | Передає коливання від стремінця на рідину І мембрану завитки |
| Завитка | Спіральний кістковий-утвір, що вміщує вестибулярну і основну мембрани, які ділять його на три канали: верхній, середній і нижній. Верхній канал починається овальним вікном, нижній закінчується круглим вікном з мембраною (рідина не стискується, і це забезпечує вирівнювання тиску), з'єднуються ці канали на верхівці завитки через отвір – гелікотрему. Обидва канали заповнені перилімфою, а середній – ендолімфою | Забезпечує передавання коливань через рідину і основну мембрану до спірального органу |
| Спіральний (кортіїв) орган | Це звукосприймальний апарат у середньому каналі завитки на основній мембрані, має волоскові клітини, які прикриті покривною мембраною. | Перетворення механічних коливань у нервові імпульси |
Будова нюхового аналізатора
| Орган нюху (хеморецептори носової порожнини) | Нюховий нерв (1 пара ЧМН) | Нюхова зона (скронева частка великого мозку) |
Органом нюху є ніс. Сприймання запаху забезпечується нюховими хеморецепторами, кількість яких – від 1 до 10 млн. Розташовані нюхові рецептори в слизовій оболонці верхнього і частково середнього носових ходів. Площа нюхової рецепторної зони у людини становить від 2,5 до 5 см2. Нюхові рецептори мають відростки з війками та тіло. Нюх бере участь у регуляції обміну речовин через сприймання запахів речовин, регуляції поведінки через вплив на емоції, оскільки існує прямий зв'язок нюхового аналізатора з різними структурами лімбічної системи. Запахи можуть викликати відчуття задоволення чи відрази, можуть заспокоювати чи дратувати.
Сприймання звуків пов'язане з коливаннями повітря, які в фонорецепторах перетворюються на нервові імпульси. Ці сигнали несуть інформацію про зміни в довкіллі до слухової зони, де формується гама відчуттів. Загальний хід звукових коливань: барабанна перетинка – слухові кісточки – мембрана овального вікна – рідина завитки – основна мембрана спірального органа – волоскові клітини (фонорецептори). Слух у новонародженої дитини поганий. Лише у віці від 4 місяців дитина починає сприймати навколишні звуки.
Гігієна слуху та запобігання його порушенням
Із запальних хвороб найчастіше зустрічається отит. Залежно від того, який відділ вуха уражений, розрізняють зовнішній, середній та внутрішній отити. У більшості випадків запалення вуха виліковується, але якщо не дотримуватися порад лікаря, займатися самолікуванням, то процеси можуть призвести до важких ускладнень (менінгіт, зараження крові).
Передача звукових коливань може порушуватися через втрату рухомості слухових кісточок – отосклероз. В основі цієї хвороби – розростання кісткової тканини навколо стремінця. Причиною втрати слуху може бути і неврит слухового нерва, а також інфекційні хвороби (грип, кір, менінгіт та ін.), безконтрольне вживання антибіотиків, робота при сильних виробничих шумах тощо. Галузь медицини, яка спеціалізується на діагностиці та лікуванні вуха, горла, носа, називається отоларингологією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 67. СПРИЙНЯТТЯ ІНФОРМАЦІЇ. СЕНСОРНІ СИСТЕМИ“ на сторінці 2. Приємного читання.