Збудження – активний нервовий процес, яким нервові клітини відповідають на зовнішню дію. Гальмування – активний нервовий процес, який призводить до зменшення чи припинення збудження в певній ділянці нервової тканини.
Нервова система людини об'єднує органи та системи і забезпечує існування організму як єдиного цілого, виконуючи такі фінкції: регулювальну – забезпечується робота окермих органів і систем (наприклад, змінює дихання); координувальну – взаємозв'язок органів між собою при виконанні певних функцій (наприклад, робота органів під час бігу); зв'язок із середовищем – сприймає впливи зовнішнього та внутрішнього середовища; здійснює вищу нервову діяльність і забезпечує існування людини, як соціальної істоти.
Будова нервової системи
Нервова система (systema nervorum) – сукупність структур нервової тканини, які об'єднують діяльність усіх органів і систем організму в його постійній взаємодії з довкіллям. Для зручності вивчення анатомічно нервову систему людини поділяють на центральну і периферійну. Функціонально нервову систему прийнято поділяти на соматичну й автономну (вегетативну).
Загальний план будови нервової системи
Центральна нервова система (ЦНС) (сіра і біла речовина) | Периферійна нервова система (ПНС) (нерви, нервові вузли, сплетіння) | ||
Головний мозок | Спинний мозок | Вегетативна (автономна) нервова система | Соматична нервова система |
Відділи ГМ: 1. Великий. 2. Проміжний. 3. Середній. 4. Задній. 5. Довгастий | Відділи СМ: 1. Шийний. 2. Грудний. 3. Поперековий. 4. Крижовий. 5. Куприковий | Відділи автономної системи: 1. Симпатичний. 2. Парасимпатичний |
Будова і функції спинного мозку
Будова і функції головного мозку
Головний мозок (encephalon) – вищий відділ ЦНС, який розміщується в порожнині черепа. Середня вага у дорослих – 1300-1500 г (2,2% від маси тіла), у новонародженого – 330-400 г. Прогресивний розвиток мозку в людини зумовлений впливом таких соціальних чинників, як праця і членороздільна мова.
Будова головного мозку:
■ вкритий трьома мозковими оболонками – твердою, м'якою і павутинною;
■ складається з 5 відділів: великого (кінцевого), проміжного, середнього, заднього і довгастого;
■ проміжний, середній, довгастий відділи і міст утворюють стовбур головного мозку, нижня поверхня півкуль і стовбурова частина називаються основою мозку,
■ сіра речовина розміщена на периферії (кора великого мозку і мозочка), а біла – в глибині; у стовбурі сіра речовина у вигляді ядер;
■ від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів",
■ через увесь стовбур головного мозку проходить сітчастий утвір (ретикулярна формація) – особливе скупчення нейронів, яке здійснює регуляцію збудливості і тонусу відділів ЦНС;
■ навколо верхньої частини стовбура розміщена лімбічна система (первісний мозок) – сукупність структур (морський коник, мигдалеподібне тіло, поясна закрутка, прозора перегородка), які беруть активну участь у підтриманні гомеостазу, вияві інстинктів, модуляції поведінки, виходячи з внутрішніх потреб організму.
Головний мозок людини
Внутрішня будова спинного мозку: 1 – сіра речовина спинного мозку; 2 – біла речовина спинного мозку; 3 – спинномозковий канал; 4 – передній корінець нерва; 5 – задній корінець нерва; 6 – синапс; 7 – волокно чутливого нерва; 8 – волокно рухового нерва; 9 – тіло чутливого нейрона; 10 – вставний нейрон; 11 – тіло рухового нейрона; 12 – скелетний м'яз; 13 – шкірний рецептор
Будова і функції відділів головного мозку людини
Відділ | Будова | Функції |
Довгастий мозок (myelencephalon) | Ядра (нервові центри функцій). Заднє судинне сплетіння. Перехрест (хіазма) провідних шляхів. IV шлуночок. Ретикулярна формація. Ядра V/II-XII пар ЧМН | Регуляція життєво важливих функцій: дихання, серцево-судинної діяльності, слиновиділення, шлункового соковиділення, жування, ковтання, кашлю, блювання та ін. Регуляція збудливості і тонусу ЦНС. Організовують рефлекси організми |
Задній мозок (metencephalon) | Вароліїв міст. Мозочок: дві півкулі з черв'яком і власною корою. Ретикулярна формація. Ядра V-VII пар ЧМН | Проведення нервових імпульсів. Координація рухів, регулювання рівновагу тіла і підтримання тонусу м'язів. Регуляція збудливості і тонусу ЦНС. Організовують рефлекси організму |
Середній мозок (mesencephalon) | Дах із 4-горбиковим тілом: ■ верхні горбики; ■ нижні горбики. Ніжки мозку з ядрами: ■ червоне ядро; ■ чорна субстанція. Ретикулярна формація. Ядра III-IV пар ЧМН | Регуляція тонусу скелетних м'язів. Первинний зоровий центр (рухи очей, акомодація, зміна просвіту зіниць). Первинний слуховий центр (напруження перетинки, слухових кісточок). Регуляція пози і рухів тіла. Гальмує рухову активність спинного мозку. Координація руху кінцівок. Регуляція збудливості і тонусу ЦНС. Організовують рефлекси цілісного організму |
Проміжний мозок (diencephalon) | Таламус (специфічні та неспецифічні ядра). Гіпоталамус (сірий горб, соско ви дне тіло й лійка) з ядрами. (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({}); Епіфіз. Гіпофіз. IV шлуночок. Ретикулярна формації. Ядра II пари ЧМН | Аналіз, розподіл і перемикання інформації на різні ділянки півкуль від органів тіла. Вищий центр больової чутливості Вищий центр регуляції вегетативних функцій: терморегуляція,, регуляція обміну речовин, діяльності серця, ЗВС, сну, бадьорості, гомеостазу та ін. Регуляція збудливості і тонусу ЦНС. Організовують рефлекси організми |
Кінцевий мозок (telencephalon) | Великий мозок ■ великі півкулі з корою. Базальні ядра ■ смугасте тіло і бліда куля. 1 та II бічні шлуночки. Ядра I пари ЧМН | Сприйняття, перетворення сигналів з довкілля та формування відповіді. ВИД (пам'ять, мислення, мова, свідомість). Підсвідома нервова діїльність Є вищими відділами екстрапірамідальної системи, що забезпечує умовнорефлекторну діяльність скелетних м'язів. Організовують рефлекси організму |
Великі півкулі головного мозку – утвори великого (кінцевого) мозку. Права і ліва півкулі складаються із сірої речовини, що утворює кору і підкірку (сукупність ядер), та білої речовини, яка міститься під корою. Кора півкуль – шар сірої речовини на поверхні півкуль, який є осередком всіх вищих функцій, носієм людського інтелекту. Товщина кори – 1,3-4,5 мм, площа – 2000-2500 см2; кількість клітин – близько 14 млрд. У корі головного мозку людини за сучасною класифікацією розрізняють давню (paleocortex), стару (archeocortex) і нову кору (neocortex), а також кору перехідного характеру – проміжну, або середню (mesocortex). Вивченням мікроскопічної будови кори займається наука, що називається архітектонікою кори великого мозку. Систематичне вивчення будови кори великого мозку почалося наприкінці
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 66. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.