• парні легені альвеолярної будови (площа їх поверхні перевищує поверхню шкіри в 50-100 разів);
• дихальні шляхи ускладнюються: носова порожнина, носоглотка, гортань з голосовими зв'язками, трахея, бронхи, які розгалужуються в легенях до бронхіол і альвеол;
• є діафрагма, яка розмежовує дві частини порожнини тіла – грудну та черевну. Транспортування речовин – за участю замкненої, як і у всіх хребетних, кровоносною системою: чотирикамерне серце, 2 кола кровообігу (ліва дуга аорти від лівого шлуночка), кров не змішується (об'єм крові до 9,5%, киснева ємність до 24%, еритроцити без'ядерні).
Теплокровність (гомойотермність) обумовлена тим, що кров не змішується і сталість температури тіла забезпечується досконалими механізмами хімічної і фізичної терморегуляції на різних рівнях організації.
Виділення здійснюється видільною системою, яка складається з парних тазових нирок – сечоводів – сечового міхура – сечовидільного каналу (сечівника). Основний продукт азотистого обміну – сечовина. В екскреції беруть участь також потові залози шкіри, дихальна й травна системи.
Регуляція процесів здійснюється нервовою системою, яка відрізняється високою складністю. У головному мозку – п'ять відділів, серед яких особливо розвинені великі півкулі з корою, площа якої збільшується за рахунок звивин і борозн. Відношення ваги півкуль переднього мозку до ваги всіх інших відділів мозхку у ссавців становить приблизно 10 : 1. Дуже прогресує мозочок. Від головного мозку відходить 12 пар ЧМН.
Подразливість за участю органів чуттів, які досягли значного ускладнення. У летючих мишей, землерийок, мишовидних гризунів, ластоногих і китоподібних є звукова ехолокація.
Орган зору | Зір стереоскопічний; акомодація за рахунок зміни кривизни кришталика; кольорового зору немає. Є 2 повіки з віями (мигальна перетинка, притаманна земноводним, плазунам і птахам, редукована), слізний апарат |
Орган слуху | Зовнішній відділ (вушні роковини, зовнішній слуховий прохід і барабанна перетинка), середній відділ (рухомо з'єднані молоточок, коваделко і стремінце) і внутрішній відділ (завитка зі спіральним органом) |
Орган нюху | Великі нюхові порожнини, площа яких значно збільшується за рахунок носових раковин і носового лабіринту |
Орган смаку | Смакові цибулини в ротовій порожнині |
Орган дотику | Вібриси біля носа, очей і на тілі |
Розмноження статеве з явищами роздільностатевості, статевого диморфізму, внутрішнім заплідненням. Статеві органи та статеві протоки парні, розвинені парувальні органи. Верхній відділ яйцеводів має назву фаллопієвої труби, за ними ідуть розширені відділи – матки, які відкриваються в непарну у більшості звірів піхву. Матка – м'язовий порожнистий орган статевої системи, у якому відбувається розвиток зародка.
Розвиток відбувається в матці, де формується плацента, яка забезпечує взаємозв'язок плоду з організмом матері (у яйцекладних – немає, у сумчастих – недорозвинута). Утворюються зародкові оболонки – амніон, сероза, алантоїс. Жовтковий мішок, на відміну від інших хребетних, швидко зникає. Живородіння. Вигодовування малят молоком. Турбота про потомство у ссавців виражена добре, однак виявляється по-різному.
Різноманітність ссавців
Сучасних ссавців налічують понад 4000, вимерлих – 6000 видів.
Клас Ссавці (Mammalia) | ||
Підклас 1. Першозвірі (Prototheria) | Підклас 2. Справжні звірі (Theria) | |
Інфраклас Нижчі звірі | Інфраклас Вищі звірі, або Плацентарні | |
Ряд Однопрохідні, або Яйцекладні (5 видів) | Ряд Сумчасті (понад 250 видів) | Ряди: Комахоїдні, Шерстокрили, Рукокрилі, Неповнозубі, Ящери, Гризуни, Зайцеподібні, Китоподібні, Хижі, Ластоногі, Хоботні, Трубкозубі, Сирени, Дамани, Непарнокопитні, Парнокопитні, Примати |
Першозвірі – група ссавців, які мають ряд своєрідних і примітивних рис, успадкованих від їхніх предків –– плазунів. Це найбільш примітивна і нечисленна група ссавців, поширених в Австралії, на Тасманії і Новій Гвінеї. У дорослих тварин зубів немає, температура тіла нестала, наявна клоака, яйцеклітини великі (10-20 мм), багаті на жовток, з добре розвиненими білковою і шкірястою оболонками. Розвиток зародка відбувається поза організмом матері, при насиджуванні або в шкірній сумці. Молочні залози відкриваються численними отворами на залозисті поля. До підкласу Першозвірі належать ряд Однопрохідні, або Яйцекладні, з двома родинами: єхидни (4 види: проєхидна, єхидна коротконоса, єхидна довгоноса, єхидна-циклоп) і качконоси (вид).
Нижчі звірі – група справжніх ссавців, які вже мають дві матки, але плацента в них не утворюється. У цих тварин є зуби, які не змінюються, клоаки немає, яйцеклітини дрібні (0,2-0,4 мм), бідні на поживні речовини, оточені тонким шаром білка, оскільки плацента не утворюється, малята народжуються недорозвиненими і виношуються в сумці, молочні залози відкриваються протоками на сосках, розташованих у сумці. У складі інфракласу один ряд Сумчасті, представники якого поширені в Австралії і на прилеглих до неї островах. Невелика кількість видів є в Південній і Центральній Америці, і лише один вид (опосум північноамериканський) проникає в Північну Америку. Сумчасті характеризуються рядом особливостей, що відрізняють їх від вищих звірів, а саме: наявністю особливих кісток таза – сумчастих кісток, наявністю сумки, у якій виношуються малята, будовою сосків, температура тіла не завжди постійна тощо. Ряд Сумчасті охоплює понад 250 видів, які поділяються на такі основні родини: опосуми американські, хижі сумчасті, мурахоїди сумчасті, кроти сумчасті, поссуми, ведмеді сумчасті, вомбати, кенгурові та ін. Найвідомішими представниками сумчастих є коала, кенгуру великий сірий, кенгуру великий рудий, вомбат звичайний, диявол сумчастий та ін.
Вищі звірі – група справжніх ссавців, у яких вже добре розвинені матка з плацентою. У цих тварин є зуби, які змінюються (молочні і постійні), клоаки немає, яйцеклітини дуже дрібні (0,05-0,2 мм), без жовтка і білкової оболонки, молочні залози відкриваються на сосках, розташованих на черевній частині тіла. Плацентарні представлені 17 рядами сучасних тварин.
Комахоїдні – це група найпримітивніших плацентарних ссавців. У тварин цього ряду розміри тіла дрібні, череп з видовженим лицьовим відділом і порівняно невеликою мозковою коробкою, зуби однотипні, у багатьох – пахучі залози. Півкулі мозку малі, борозен не мають. Є хоботок, добре виражений нюх. Живляться, в основному, комахами. Відомо близько 900 видів, що об'єднуються в 10 родин. У фауні України 11 видів представлені 4 родинами: їжакові, Землерийкові(8 видів), Хохулеві, Кротобі. Найпоширенішими видами комахоїдних України є їжак звичайний, бурозубка звичайна, кутора звичайна, білозубка мала, кріт звичайний та ін., а найрідкіснішим видом – хохуля звичайна.
Рукокрилі – це група плацентарних ссавців, представники якої пристосовані до польоту. У них передні кінцівки перетворилися в крила, на грудині – кіль, добре розвинена грудна мускулатура. Рукокрилі ведуть присмерковий і нічний спосіб життя, тому їхній зір слабкий, зате слух дуже тонкий і є ехолокація. Серед рукокрилих є хижаки (кажани), рослиноїдні (летюча лисиця, летючий собака) і паразити (вампіри). Узимку впадають в сплячку або мігрують у теплі краї. Ряд Рукокрилі налічує близько 1000 видів, поширених по всій земній кулі, крім Арктики і Антарктики. Основними родинами ряду є Крилани (летючий собака, або калонг), Підковоноси, Кажани звичайні (нічниці, вечірниці, вухані, нетопири, кажани, довгокрили), Вампірові, Листоносі та ін. Хоча тварини ряду досить поширені, кількість популяцій катастрофічно зменшується і багато видів перебувають на межі зникнення.
Гризуни – це група плацентарних ссавців, представники якої характеризуються наявністю чотирьох різців, які ростуть усе життя. Це найчисленніша група ссавців, яка поєднує дрібних і середніх за розмірами рослиноїдних тварин. їхні різці не мають коренів і постійно самозаточуються, оскільки емаль вкриває лише їх передню сторону. У гризунів відсутні ікла, і різці відокремлені від малих корінних зубів деякою відстанню. Корінні мають плоску жувальну поверхню. Є сліпа кишка, яка виконує роль "бродильного чану". Для гризунів характерним є також раннє статеве дозрівання, велика плодючість, завдяки чому вони швидко розмножуються. Сучасні гризуни включають 25 родин і близько 3000 видів. Основними родинами є: Білячі (білки, бурундуки, ховрахи, бабаки), Летягові, Дикобрази, Тушканчикові, Мишині (миші, пацюки, хом'яки, полівки, ондатри, лемінги). Соні, Нутрієві, Сліпакові, Шиншилові, Свинкові, Боброві та ін.
Зайцеподібні – це група плацентарних ссавців, представники якої вирізняються наявністю двох пар різців на верхній щелепі (замість однієї пари у гризунів) та складнішим за будовою шлунком. Це нечисленна за кількістю видів (65 видів, в Україні – 2) група ссавців, яка за особливостями організації близька до гризунів. До зайцеподібних належать зайці та кролі. Зайці відрізняються від кролів видовженими задніми кінцівками та вухами. Зайці (біляк, русак) живляться травою, корою молодих дерев і чагарників. На годівлю виходять у сутінках і вночі. Зайчата народжуються зрячими, покритими густою шерстю. В Україні зустрічається заєць-русак. Кролі, на відміну від зайців, риють глибокі нори. Живуть колоніями. Перед народженням сліпих і голих кроленят самка робить гніздо з сухої трави і пуху, що висмикує в себе на грудях. Представником кролів є дикий кріль, який часто трапляється на півдні України. Ряд Зайцеподібні має дві родини: Заячі (русак, біляк, толай, кролі), Пищухові (пищуха даурська, пищуха північна).
Китоподібні – це група плацентарних ссавців, представники якої ведуть водний спосіб життя. У них веретеноподібне обтічне тіло, гладка без шерсті шкіра, товстий шар жиру, який захищає від переохолодження. Передні кінцівки перетворені в ласти, задні атрофовані, хвіст закінчується великим горизонтальним плавником. Добре розвинена ехолокація. Багато китоподібних здатні залишатися під водою до 1 години. Це пояснюється великими легенями, наявністю значної кількості альвеол, високою концентрацією гемоглобіну в крові, підвищеним вмістом міоглобіну в м'язах та ін. Ряд Китоподібні поділяють на два підряди: підряд Кити зубаті (родини Кашалоти, Дельфіни, Косатки, Білухи, Свині морські) та підряд Кити вусаті (родини Кити гладкі, Кити сірі, Смугастики). Відомо близько 90 видів, із яких в Україні трапляються дельфін-білобочка, морська свиня та чорноморська афаліна. Багато видів китоподібних занесені до Червоного списку МСОП: кит синій, сейвал, малий смугастий кит, кит грендлондський, кит південний, нарвал та ін.
Хижі – це група плацентарних ссавців, представники якої мають великі гострі ікла, якими вбивають здобич. Сучасні хижі поєднують понад 240 видів (в Україні – 17). Ці середні і великі за розмірами тварини живляться, переважно, тваринною їжею, тому для них характерні сильно розвинені ікла і хижі зуби, пальці з міцними гострими кігтями. Більшість хижих ведуть присмерковий або нічний спосіб життя і мають добре розвинений волосяний покрив, півкулі з великою кількістю звивин і борозен. Ключиці у цих тварин дуже малі або їх взагалі немає. До ряду Хижі належать такі родини: Собачі (лисиця звичайна, песець, вовк сірий, шакал, собака єнотовидний), Ведмежі (ведмеді білий, бурий, чорний), Куницеві (соболь, куниця лісова, куниця кам'яна, тхір лісовий, тхір степовий, росомаха, ласка, борсук, видра, калан, норка європейська), Котячі (рись, тигр, кіт лісовий, гепард, лев, леопард), Єнотові (єнот-полоскун, єнот звичайний, какоміцлі), Гієнові (гієни смугаста, бура, плямиста), Віверові.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 54. КЛАС ССАВЦІ“ на сторінці 2. Приємного читання.