Наприкінці кам'яновугільного періоду клімат змінився, став сухим. Це призвело до масового вимирання папоротеподібних і земноводних. Від стегоцефалів, або панцирноголових амфібій, виникли не лише земноводні, а й перші плазуни. Найдавніші плазуни – котилозаври, які виникли від стегоцефалів у карбоні палеозойської ери, а вимерли – у тріасі мезозойської. Доказами походження котилозаврів від земноводних є широкий безвилицевий череп, який був вкритий кістковим панциром, піднебінні зуби, короткий шийний відділ, відсутність грудної клітки тощо. Походження плазунів пов'язане з ароморфозами, що забезпечували розмноження на суходолі: внутрішнє запліднення, запас поживних речовин у яйці, вкритому щільною оболонкою, яка захищала його від висихання. Під час розвитку зародка всередині яйця нагромаджувалася рідина, у якій зародок знаходився як в акваріумі; відбувається формування зародка. Це дало змогу плазунам завоювати всі середовища існування: суходіл, повітря і повторно оселитися у воді. Прогресу плазунів сприяв розвиток рогового покриву, який захищав від висихання, досконаліший розвиток легень, кровоносної системи, кінцівок, головного мозку. Все це дає підстави визнати плазунів першими справжніми наземними хребетними. Отже, в карбоні виникають насінні папороті і перші плазуни.
Перм. Пермські відклади вперше були описані поблизу міста Пермі, що і дало назву періоду. У пермський період від насінних папоротей виникли голонасінні рослини, які значно поширилися на суходолі, оскільки з'явився новий спосіб запліднення, не пов'язаний з водою, а формування насінини давало змогу зародкам рослин тривалий час витримувати несприятливі умови. Унаслідок цього насінні рослини змогли оселятись не лише на вологих узбережжях, а й проникати в глибину материків. У тваринному світі зростає різноманіття комах і плазунів. У другій половині періоду виникають звірозубі ящери. Звірозубі ящери – вимерлі плазуни, які дали початок ссавцям. Виникли від котилозаврів у пермський період палеозойської ери, вимерли – в юрському періоді мезозойської ери. Мали ознаки, характерні для ссавців: кінцівки випрямлені, під тулубом, зуби диференційовані, вторинне піднебіння, діафрагма та ін.
Отже, упродовж першої половини палеозою виникли всі типи тварин. Життя опанувало морські і прісні водойми і відбувся вихід на суходіл. Формуються ґрунти і перші наземні екосистеми. У другій половині палеозою життя опанувало весь суходіл, і біосфера досягла сучасних меж. Формуються наземні екосистеми з такими домінуючими групами, як вищі спорові рослини і земноводні, які згодом змінюються екосистемами з голонасінних рослин і плазунів.
Розвиток життя в мезозої
Мезозойська ера (ера середнього життя) тривала близько 175 млн років і поділяється на три періоди: тріасовий, юрський та крейдяний.
Тріас. У тріасовому періоді надзвичайно розвинулися рептилії, при цьому не тільки сухопутні, а й пристосовані до життя у воді (іхтіозаври, плезіозаври) і повітрі (птерозаври). Вперше з'явилися динозаври, черепахи, крокодили та ссавці. Звірозубі ящери почали поступово вимирати, уже з'явилися їхні нащадки – перші ссавці, які аж до часу загибелі динозаврів будуть лишатися дрібними непомітними істотами. Тріас був періодом архозаврів, які спочатку вели водний спосіб життя, як сучасні крокодили. З часом їхні задні кінцівки видовжилися. Це дало їм змогу переміститися на сушу, де вони стали пересуватися на задніх ногах (масивний хвіст служив опорою). Від них виникли
перші двоногі динозаври. Динозаври – викопні мезезойські плазуни, які були найбільш чисельною і різноманітною групою рептилій. Виникли від псевдозухій в тріасовому періоді, розквіт їх відбувся в юрському періоді, а вимирання – у крейдяному періоді мезозойської ери. Найбільші представники досягали довжини до 30 м і ваги – до 40-50 т. У всіх динозаврів голова порівняно мала, а спинний мозок утворював крижове потовщення, більше за об'ємом від головного мозку. Кінцівки розташовувалися під тулубом, що давало можливість збільшення до велетенських розмірів. Зуби виростали із окремої лунки, а не від щелепних кісток, як у інших плазунів (такі зуби були міцнішими, і ті зуби, що випадали, швидко змінювалися новими). Розмножувалися динозаври відкладанням яєць. Відомо близько 600 видів динозаврів, які поділяються на два ряди. Ряд ящеротазові (тероподм, або "звіроногі") об'єднував хижих двоногих (цератозаври, аллозаври, тиранозаври) та рослиноїдних чотириногих (бронтозаври, брахіозаври, диплодоки) динозаврів. Ряд птохотазові (завроподи, або "ящероногі") були виключно рослиноїдними формами, ряд об'єднував двоногих (ігуанодони, качконосі) та чотириногих (стегозаври, анкилозаври, трицератопси) динозаврів. Отже, в тріасі з'являються динозаври і перші примітивні ссавці.
Юра. Цей період (тривалість близько 55 млн років) характеризувався теплим вологим кліматом, який сприяв бурхливому розвитку деревної рослинності. Завдяки цьому відбувся розквіт рослинноїдних зауроподів – найбільших тварин за всю історію Землі (брахіозавр, апатозавр, диплодок), а також травоїдних стегозаврів, які мали вздовж хребта подвійний ряд пластин. У юрі виникло багато двоногих хижих динозаврів тероподів, таких як найрозповсюдженіші юрські хижаки аллозаври, мегалозаври, цератозаври. Наприкінці юрського періоду з'являються птахи. Першими птахами були археоптерикси – первісний викопний птах, який мав одночасно ознаки птахів і рептилій.
Крейда. Назва періоду (тривалість близько 65 млн років) пов'язана з утворенням покладів крейди із черепашок форамініфер. У рослинному світі цього періоду від голонасінних виникли покритонасінні, що пов'язано з такими ароморфозами, як: 1) поява квітки, яка є органом статевого розмноження; 2) захищеність насінних зачатків стінками зав'язі квітки від несприятливих умов; 3) поява плоду, в якому насінина вкривається і захищається оплоднем; 4) подвійне запліднення, яке забезпечує утворення зародка і запасу поживних речовин; 5) удосконалення провідних тканин, які поліпшують транспортування речовин по рослині. У результаті дивергенції у відділі покритонасінних сформувалися два класи рослин: однодольні і дводольні, а внаслідок ідіоадаптацій у цих класах виробились різноманітні пристосування до запилення. У крейді на території сучасних Північної Америки і Азії мешкали качконосі динозаври, а також гігантські хижі динозаври тиранозаври, одні з найбільших хижаків які будь-коли населяли нашу планету. У горах Північної Америки жили рогаті динозаври трицератопси. У тваринному світі з'явились перші плацентарні ссавці. Вони швидко посіли панівне становище серед хребетних. Цьому сприяли розвиток нервової системи, виникнення умовних рефлексів, турбота про потомство, живородіння і вигодовування малят молоком. У зв'язку із сухістю клімату розпочалося масове вимирання голонасінних, а оскільки вони були кормом для багатьох плазунів, то це призвело і до вимирання плазунів.
Отже, протягом мезозойської ери в наземних екосистемах панували голонасінні, плазуни та комахи, виникли покритонасінні, птахи та ссавці.
Розвиток життя в кайнозойську еру
Кайнозойська ера (ера нового життя) тривала близько 65 млн років і поділяється на три періоди: палеоген, неоген та антропоген. В кайнозойську еру сформувались сучасні материки. Покритонасінні значно поширились по суходолу у всіх кліматичних зонах, завоювали водне середовище і нині посідають панівне становище. Проте голонасіння спорові рослини не зникли, а продовжували дивергентно розвиватися. Серед безхребетних домінують комахи, яких відомо близько 1 млн видів. Еволюція комах пов'язаз такими ароморфозами, як поява крил, трахейної системи дихання, виникнення членистих кінцівок і посмугованої мускулатури, розвитком хітинового екзоскелета та її Серед хребетних панівне місце посідають птахи і ссавці. Стала температура їхнього тіла дала змогу розселитися практично в усіх широтах. При цьому птахи займають переважно повітряний простір, а ссавці ведуть наземний спосіб життя.
Розвиток життя в кайнозої
Періоди | Основні еволюційні події |
Палеоген | З'явилися хижі, гризуни, зайцеподібні, предки копитних (палеоценова епоха). Розквіт копитних, поява хоботних, китоподібних, пінгвінів (еоценова епоха). Виникла більшість сучасних рядів птахів, розквіт копитних, хоботних, хижих, поява ластоногих та мавп (олігоценова епоха) |
Неоген | Виникли перші людиноподібні мавпи та австралопітеки (міоцен). Формування флори і фауни, що загалом нагадують сучасні (пліоцен) |
Антропоген | Виникли першозвірі. Вимерли австралопітеки і виникли неандертальці (плейстоцен). Зникають неандертальці і з'являється Людина розумна (голоцен) |
Отже, протягом кайнозойської ери панують і досягли найвищого різноманіття покритонасінні рослини, птахи, ссавці та членистоногі. В антропоген з'явилась людина.
Історичний розвиток органічного світу
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Біологія» автора Соболь В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поділ геологічної історії Землі на ери та періоди“ на сторінці 2. Приємного читання.