Розділ «Тема 43. ТИП КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, АБО КІЛЬЧАКИ»

Загальні ознаки Кільчастих червів

Кільчасті черви – багатоклітинні двобічносиметричні тришарові тварини, у яких є вторинна порожнина тіла. Тип Кільчаки об'єднує понад 9000 видів (в Україні – близько 450 видів). Живуть у морських і прісних водах, а також у ґрунті Порівняно з представниками інших типів червів, кільчаки мають значно вищий рівень організації. Прогресивними рисами організації кільчастих червів є: 1) поява вторинної порожнини тіла; 2) поділ тіла на окремі сегменти (метамерія); 3) появо примітивних кінцівок (параподій у багатощетинкових червів); 4) поява кровоносної та дихальної систем (зовнішні зябра у багатощетинкових червів); 5) розвиток метанефридіїв.

Особливості будови

Тіло у кільчаків багатоклітинне, утворене багатьма сегментами. Багатократне повторення сегментів тіла названо метамерією. Виникає цей принцип організації тіла в процесі еволюції у зв'язку з подовженням тіла. Сегменти – подібні за будовою частини тіла, розміщені послідовно один за одним. Сегменти ззовні і всередині однакові, тому в кільчаків гомономна метамерія, або сегментація, тіла. На сегментах тулуба у багатьох представників є щетинки. Тіло складається з головного кінця, тулуба та анальної лопаті. Такий чіткий поділ тіла на відділи спостерігається у кільчаків уперше.

Покриви представлені добре розвиненим шкірно-м'язовим мішком, до складу якого входять: щільна тоненька кутикула, гіподерма і два шари м'язів (кільцевий і поздовжній). У шкірі є багато слизових залоз.

Порожнина тіла вторинна (целом) сегментована. Вона відрізняється від первинної порожнини наявністю власної епітеліальної вистилки, яка з одного боку прилягає до стінок мішка, а з другого – до стінок травної трубки. Листки вистилки зростаються над і під трубкою, утворюючи брижу, яка ділить целом на праву і ліву частини. Поперечні перегородки ділять порожнину тіла на камери, кількість яких відповідає кількості сегментів. Целом заповнений рідиною, яка за хімічним складом дуже близька до морської води. Целомічна рідина перебуває у постійному русі і виконує ряд важливих функцій: омиваючи органи тіла, разом із кров'ю постачає їм поживні речовини й кисень, сприяє видаленню СО2 та продуктів обміну, переміщує біологічно активні речовини і фагоцити та ін.

Особливості життєдіяльності

Опора пов'язана з гідроскелетом, що функціонує завдяки целомічній рідині.

Рух м'язовий. У багатощетинкових червів наявні м'язові вирости сегментів тіла – параподії, які утворюють рухальний апарат. У малощетинкових на їхньому місці – пучечки щетинок.

Травлення забезпечується диференційованою травною системою, яка має три відділи: передній (рот, глотка, стравохід з волом, шлунок з м'язистими стінками), середній (середня кишка) і задній (задня кишка з анусом). Кожний відділ системи виконує свою особливу функцію. Наприклад, у стінці середньої кишки є клітини, які виділяють травні ферменти, і клітини, які перетравлюють їжу, тому основною функцією цього відділу є перетравлення і всмоктування їжі.

Транспортування речовин у кільчаків уже здійснюється за участю кровоносної системи, яка з'являється вперше. У кільчастих червів замкнена кровоносна системі – система, у якій кров рухається лише судинами і не потрапляє до порожнини тіла. Утворена їхня кровоносна система спинною і черевною кровоносними судинами, з'єднаними між собою кільцевими судинами. Від цих судин відходять дрібні капіляри, які, розгалужуючись, утворюють у шкірі і внутрішніх органах густу мережу. Рух крові зумовлений пульсацією кільцевих судин, серця у них немає. Кров може бути безбарвною або забарвленою через наявність дихальних пігментів: хлорокруоріну (визначає зелене забарвлення крові), гемоглобіну і гемоеритрину (зумовлюють червоний колір).

Дихання здійснюється вже за участю дихальної системи, яка з'являється вперше. її поява пов'язана з інтенсивнішим обміном речовин порівняно з попередніми групами безхребетних. В окремих морських кільчаків виникають органи водного дихання – зябра, що становлять собою тонкостінні утвори з розгалуженою сіткою судин, які розташовуються на параподіях, голові та хвості. Але в більшості кільчаків газообмін здійснюється через покриви.

Виділення відбувається за участю видільної системи, утвореної спеціальними органами – метанефридіями. Ці органи починаються в порожнині тіла лійкою, від якої тягнеться канал, що відкривається назовні в іншому сегменті. У кожному сегменті розташована пара таких органів виділення.

Регуляція процесів здійснюється нервовою вузловою системою ланцюжкового типу. ЦНС утворена надглотковим і підглотковим нервовими вузлами, навкологнотковими перемичками та черевним нервовим ланцюжком. ПНС представлена нервовими відгалуженнями.

Подразливість забезпечують добре розвинені органи чуттів. У покривах є чутливі клітини, які розрізняють смаки і запахи, органами дотику є вусики, щетинки, наявні органи зору, інколи – органи рівноваги.

Розмноження здебільшого статеве за участю статевої системи. Багатощетинкові черви – роздільностатеві, а малощетинкові та п'явки – гермафродити. Запліднення може бути як зовнішнім, так і внутрішнім. У водних кільчастих червів зустрічається і нестатеве розмноження, за якого їх тіло може розпадатися на декілька неоднакових частин (невпорядкований поділ) або на окремі сегменти (множинна фрагментація).

Розвиток у малощетинкових і п'явок – прямий. У багатощетинкових – непрямий, за якого утворюється личинка трохофоро. Вона деякий час плаває у воді, потім осідає на дно і перетворюється на дорослий організм.

Регенерація добре розвинена у малощетинкових і багатощетинкових, а у п'явок ця здатність втрачена.

Різноманітність кільчастих червів