Пеніциліни

Протиінфекційні лікарські засоби

Перераховані напівсинтетичні пеніциліни широкого спектра дії, активні відносно синьогнійної палички, руйнуються пеніциліназою.

Карбеніцилін за протимікробним спектром дії схожий з ампіциліном. Відрізняється від нього тим, що активно діє на всі види протея і синьогнійну паличку (Pseudomonas aeruginosa).

У кислому середовищі шлунка препарат руйнується; всмоктується незначною мірою, тому його вводять внутрішньом'язово і внутрішньовенно. Близько 50 % препарату зв'язується з білками плазми крові. Через гематоенцефалічний бар'єр він проникає погано. Виділяється нирками (секрецією і фільтрацією) і частково печінкою. Тривалість дії 4-6 год.

Створено новий препарат – карбеніцилін інданіл натрій, кислототривкий, призначений для ентерального введення (при інфекціях сечовивідних шляхів).

Антибактеріальна активність уреїдопеніцилінів схожа з такою карбоксипеніцилінів. Відносно Klebsiella ефективніші уреїдопеніциліни. За впливом на синьогнійну паличку препарати можна розташувати в такий ряд (за убуваючою активністю); азлоцилін = піперацилін > мезлоцилін = тикарцилін > карбеніцилін.

Важливою проблемою є подолання резистентності ряду мікроорганізмів до β-лактамних антибіотиків, що обумовлена здатністю певних штамів продукувати β-лактамази. β-лактамази – це клас особливо специфічних ферментів, які продукуються грамнегативними та грампозитивними мікроорганізмами, що руйнують β-лактамне кільце (активний діючий центр β-лактамних антибіотиків). Виходячи з цих даних, були синтезовані специфічні інгібітори β-лактамаз (клавуланова кислота, сульбактам, тазобактам), що перешкоджають деструкції вказаної групи антибіотиків.

Клавуланова кислота – це оборотний інгібітор β-лактамаз. Вона проникає через бактеріальну стінку і розташовується в периплазматичному просторі, де зв'язується з β-лактамазами бактерій, що знаходяться як усередині клітини, так і поза нею. Сульбактам необоротно зв'язується в бактеріях з центрами, що синтезують β-лактамази і руйнують пеніцилін, метицилін, а так само з пеніцилінзв'язуючими протеїнами кишкової палички.

Інгібітори β-лактамаз входять до складу ряду комбінованих препаратів (β-лактамні антибіотики + інгібітори β-лактамаз).

Найбільшого поширення в клінічній практиці набуло використання інгібіторозахищених амінопеніцилінів. Антимікробний спектр інгібіторозахищених амінопеніцилінів (амоксицилін / клавуланат, ампіцилін / сульбактам) розширено за рахунок таких грамнегативних бактерій, як Klebsiella spp., Р. vulgaris, С. diversus, а також анаеробів групи В. fragilis, які синтезують хромосомні β-лактамази класу А.

Крім того, інгібіторозахищені амінопеніциліни активні щодо мікрофлори з набутою резистентністю, що зумовлена продукцією β-лактамаз: стафілококів, гонококів, М. catarrhalis, Haemophilus spp., £ coli, P. mirabilis.

Відносно мікроорганізмів, стійкість яких до пеніцилінів не пов'язана з продукцією β-лактамаз (наприклад, MRSA, S.pneumoniae), інгібіторозахищені амінопеніциліни будь-яких переваг не мають.

Одним із широко вживаних препаратів є "захищений" клавулановою кислотою амоксицилін – аугментин, амоксиклав, флемоклав та ін.

Амоксицилін/клавуланат має широкий антибактеріальний спектр, що включає продуцентів β-лактамаз – грампозитивні бактерії (стафілококи і більшість стрептококів, зокрема ентерококи), а також грамнегативні бактерії [N. gonorrhoeae, V. meningitidis, N. influenzae, Gardenella vaginalis, Bordetella pertussis, E. coli, Klebsiella pneumonia, Proteus mirabilis, Salmonella). Висока ефективність відзначена стосовно багатьох штамів анаеробних бактерій, що продукують β-лактамази.

Особливості фармакокінетики клавуланату та амоксицикліну схожі і за біодоступністю (75 % і більше), і за відсутністю впливу їжі на всмоктуваність, і за піком концентрації у плазмі крові. Біодоступність близько 70 %. Виводяться речовини та їх метаболіти нирками.

Застосовується при інфекціях дихальних шляхів, сечостатевого тракту, при бактерійному ураженні шкіри і м'яких тканин, кісток, суглобів, при септичних станах.

Створено й інші комбіновані препарати: уназин (ампіцилін + сульбактам), тиментин (тикарцилін+клавуланова кислота), тазоцин (піперацилін+ тазобактам) та ін.

Напівсинтетичні пеніциліни оксацилін, диклоксацилін, нафцилін є препаратами вибору при інфікуванні стафілококами, що продукують пеніциліназу, тобто стійкими до бензилпеніциліну. Оксацилін вводять всередину і внутрішньом'язово, нафцилін – всередину, внутрішньом'язово і внутрішньовенно.

Амоксицилін, який має широкий спектр дії, представляє найбільший інтерес як засіб для лікування захворювань, викликаних грамнегативними мікроорганізмами або змішаною флорою. Його застосовують всередину при інфекціях сечовивідних, жовчних, дихальних шляхів, ШКТ, у разі гнійної хірургічної інфекції. Захищені амінопеніциліни, що містять сульбактам, можна вводити внутрішньом'язово та внутрішньовенно, а засоби, які містять клавуланову кислоту, – ентерально, із парентеральних шляхів – тільки довенно.

Карбеніцилін, карфецилін, тикарцилін, азлоцилін та інші препарати цієї групи особливо показані при інфекціях, викликаних синьогнійною паличкою, протеєм, кишковою паличкою (при пієлонефриті, пневмонії, септицемії, перитоніті й ін.).

Особливості застосування. Всі β-лактами відносяться до категорії В: дослідження на тваринах не виявили токсичної дії на плід і новонародженого, проте спостереження на людях не проводилися. При необхідності β-лактами можна застосовувати для лікування інфекцій у вагітних.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Пеніциліни“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни
  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби