Цефалоспорини

Протиінфекційні лікарські засоби

Із гриба Cephalosporinum асгетопіит було виділено ряд антибіотиків, зокрема цефалоспорин С. Його напівсинтетичні похідні одержали назву "цефалоспорини". До них належать цефалотин, цефалексин, цефаклор, цефотаксим, цефуроксим, цефоперазон, цефепім, цефтріаксон та ін. (табл. 1.3).

Хімічною основою цих сполук є 7-аміноцефалоспоранова кислота.

За будовою цефалоспорини схожі з пеніцилінами. Так, обидві групи антибіотиків містять β-лактамне кільце. Проте є й істотні відмінності: структура пеніцилінів включає тіазолідинове кільце, а цефалоспоринів – дигідротіазинове.

Антимікробна активність. За протимікробним спектром цефалоспорини відносяться до антибіотиків широкого спектра дії. Вони стійкі до стафілококової пеніцилінази, але багато цефалоспоринів руйнується β-лактамазами, що продукуються деякими грамнегативними мікроорганізмами (наприклад. Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter aerogenes; нерідко цей тип β-лактамаз називають цефалоспориназами).

Цефалоспорини умовно підрозділяють на 5 поколінь. Представники 1 покоління особливо ефективні відносно грампозитивних коків (пневмококів, стрептококів, стафілококів). До них чутливі і деякі грамнегативні бактерії (Escherichia coli, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis). Вони не діють на синьогнійну паличку, Enterobacter, Serratia marcescens, індолпозитивні протеї, бактероїди (Bacteroides fragilis).

Спектр дії цефалоспоринів II покоління включає такий для препаратів І покоління і доповнюється Enterobacter, індолпозитивними протеями. Ряд препаратів ефективний також відносно Bacteroides fragilis і деяких штамів Serratia (цефокситин, цефметазол, цефотетан). Всі препарати цієї групи менш активні, ніж препарати І покоління, за впливом на грампозитивні коки. Синьогнійна паличка нечутлива до них.

Для III покоління цефалоспоринів характерний ширший спектр дії відносно грамнегативних бактерій. На грампозитивні коки вони діють меншою мірою, ніж цефалоспорини II покоління. Для цефтазидиму і цефоперазону відзначена виражена дія на Pseudomonas aeruginosa. Цефотаксим також діє на цей збудник, але в невеликій мірі. Цефтизоксим і моксалактам мають антибактеріальну активність відносно Bacteroides fragilis. Ця група цефалоспоринів діє на Enterobacter, Serratia, Acinetobacter, а також на штами Haemophilus і Neisseria, що продукують β-лактамази. Важливою властивістю більшості цефалоспоринів III покоління (крім цефоперазону і цефіксиму) є їх здатність проникати через гематоенцефалічний бар'єр.

У цефалоспоринів IV покоління ще ширший протимікробний спектр, ніж у препаратів III покоління. Вони ефективніші відносно грампозитивних коків. Мають високу активність відносно синьогнійної палички й інших грамнегативних бактерій, включаючи штами, що продукують β-лактамази, гідролізуються хромосомальними і трансферабельними β-лактамазами. На бактероїди впливають більш виражено.

До представників V покоління відносяться цефтобіпрол та цефтаролін (див. табл. 1.3).

Таблиця 1.3

Класифікація цефалоспоринів

Шлях введенняПокоління цефалоспоринів
IIIIIIIVV
Парентеральний (в/в, в/м)Цефазолін · Цефалотин · Цефапірин · ІДефалоридин · ЦефрадинЦефуроксим · Цефамандол · Цефокситин · Цефоніцид · Цефпрозил · Цефметазол · Цефотетан · ЦефоранідЦефотаксим · Цефтріаксон · Цефоперазон · Цефтазидим · Цефтизоксим · МоксалактамЦефепім · Цефпіром · (вводять лише в/в)Цефтобіпрол · Цефтаролін · Цефтолозан · (вводять лише в/в)
Ентеральний (per os)Цефалексин · Цефадроксил · ЦефрадинЦефаклор · Цефуроксим аксетил · Лоракарбеф · ЦефпрозилЦефіксим · Цефподоксим проксетил · Цефти бутен · Цефетамет- півоксилЦефтобіпрол

Цефтобіпрол – цефалоспорин з бактерицидною активністю відносно широкого спектра грампозитивних бактерій, включаючи резистентні до метициліну види стафілококів, чутливі до ампіциліну Enterococcus faecalis та резистентні до пеніциліну Streptococcus pneumoniae. Цефтобіпрол активний також щодо багатьох грамнегативних бактерій, включаючи штами Enterobacteriaceae та Pseudomonas aeruginosa.

Цефтобіпрол стійкий до гідролізу пеніциліназами S. aureus, а також до гідролізу багатьох бета-лактамаз класу С та класу А, що продукуються грамнегативними бактеріями. Як і більшість цефалоспоринів, цефтобіпрол гідролізується бета-лактамазами розширеного спектра (ESBL), серинкар-бапенемазами і метало-бета-лактамазами. До цефтобіпролу чутлива велика кількість видів мікроорганізмів (Citrobacter freundii, Citrobacter koseri, Enterobacter aerogenes, Enterobacter cloacae, Enterococcus faecalis, Escherichia coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Moraxella catarrhalis, Morganella morganii, види родин Neisseria та Providenda, Proteus mirabilis, Pseudomonas aerugenosa, Serratia marcescens, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis, Staphylococcus haemolyticus, Staphylococcus hominis, Streptococcus lug- dunensis, Streptococcus saprophyticus, Streptococcus agalactiae, Streptococcus pyogenes, стрептококи групи Viridans та ін.).

Не чутливі до цефтобіпролу збудники групи Bacteroides fragilis, Clostridium perfringens, Enterococcus faecium, види родин Peptostreptococcus, Prevotella, Proteus vulgaris, Stenotrophomonas maltophilia.

На відміну від попередніх поколінь цефалоспоринів, цей препарат ефективний щодо MRSA, пеніцилінрезистентного пневмококу, синьо- гнійної палички, ентерококів. У клінічних дослідженнях доведено порівнювану ефективність монотерапії цефтобіпролом з комбінацією ванкоміцин + цефтазидим для лікування ускладнених інфекцій шкіри та м'яких тканин.

Основними показаннями до призначення цефтобіпролу є лікування ускладнених інфекцій шкіри та її структур, включаючи інфіковану діабетичну стопу без супутнього остеомієліту. Перевагою цього препарату є ще те, що він може використовуватися як перорально, так і парентерально.

Цефтаролін за особливостями спектра активності – препарат, що має вплив на MRSA, штами 5. aureus з проміжною чутливістю до ванкоміцину, S. pneumoniae, в тому числі штами, резистентні до пеніцилінів, однак, на відміну від цефтобіпролу, цефтаролін не впливає на Р. aeruginosa. У клінічних дослідженнях у пацієнтів з ускладненими інфекціями шкіри та м'яких тканин він є рівноефективним комбінації ванкоміцин + азтреонам.

Відносяться цефалоспорини V покоління, як і представники IV покоління, – до препаратів резерву, що використовуються при особливо важких станах, сепсисі, у відділеннях ВРІТ та за умов неефективності інших груп препаратів.

Виходячи з шляхів уведення, цефалоспорини поділяють на 2 групи:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Цефалоспорини“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини
  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби