Дані препарати одержують хімічним шляхом. До них відносять: сульфаніламіди, хінолони та фторхінолони, похідні 8-оксихіноліну, хінокса
Сульфаніламідні препарати
Сульфаніламіди були першими хіміотерапевтичними антибактеріальними засобами широкого спектра дії, які знайшли застосування в практичній медицині понад 60 років тому. Хімічно вони є похідними сульфаніламіду (аміду сульфанілової кислоти).
Нині у зв'язку з розробкою нових, ефективніших і безпечніших антимікробних ЛЗ, а також високим рівнем резистентності до сульфаніламідів, їх клінічне значення знизилося. Проте дотепер ЛЗ цієї групи застосовують при деяких бактерійних і протозойних інфекціях. До переваг сульфаніламідів відносяться економічна доступність і стабільність при зберіганні.
Класифікація
Сульфаніламіди можуть бути представлені такими групами:
► Сульфаніламіди для системного (резорбтивного) застосування (добре всмоктуються з ШКТ):
• а) короткої дії: сульфадимезин, етазол, сульфатіазол (норсульфазол);
• б) середньої тривалості дії: сульфазин; сульфаметоксазол;
• в) тривалої дії: сульфапіридазин, сульфадиметоксин, сульфамонометоксин;
• г) надтривалої дії: сульфален.
Примітка. У даний час в клінічній практиці найбільш доцільне застосування ЛЗ тривалої і надтривалої дії. В Україні наразі зареєстрованими із цих груп є тільки препарати сульфадиметоксину. А також широко використовуються ЛЗ покращеної фармакокінетики з середньою тривалістю дії – це комбінації препарату.
► Сульфаніламіди для місцевого застосування (при гнійних бактерійних інфекціях шкіри і слизових оболонок): сульфацил-натрій, сульфатіазолу срібна сіль, сульфаніламід (стрептоцид), сульфадиметоксин, сульфадіазин срібла, норсульфазол (сульфатіазол).
► Сульфаніламіди, що погано всмоктуються з кишечника (при гострих бактерійних кишкових інфекціях): фталілсульфатіазол (фталазол).
► Салазосульфаніламіди: салазосульфапіридин, салазопіридазин. Застосовуються при неспецифічному виразковому коліті і ревматоїдному артриті, оскільки в результаті їх метаболізму в організмі вивільняється сульфаніламідний компонент з антимікробною активністю.
З метою підвищення активності сульфаніламідів розроблено комбіновані ЛЗ, які включають діамінопіримідини, зокрема, триметоприм.
Антимікробна активність. Сульфаніламіди мають широкий антимікробний спектр дії. Більшість сульфаніламідів впливає на грамнегативні ентеробактерії (ешерихії, сальмонели, шигели, клебсієли), грампозитивні коки (окрім ентерококів і 5. viridans) і нейсерії. Сульфапіридазин і сульфамонометоксин додатково діють на хламідії, токсоплазми, протей, нокардіїі плазмодії малярії.
Механізм дії. Сульфаніламіди включаються в структуру дигідрофолієвої кислоти, яку синтезують багато мікроорганізмів. У тканинах людини цього не відбувається, оскільки ці тканини утилізують вже готову дигідрофолієву кислоту, чим, напевно, і пояснюється вибірковість протимікробної дії сульфаніламідів. Завдяки хімічній схожості з параамінобензойною кислотою (ПАБК), сульфаніламіди перешкоджають її включенню в дигідрофоліеву кислоту. Крім того, вони конкурентно пригнічують дигідроптероатсинтетазу, гідрофолієвої кислоти, що необхідна для синтезу пуринових і піримідинових основ. В результаті пригнічується синтез нуклеїнових кислот, гальмуються ріст і розмноження мікроорганізмів (бактеріостатичний ефект).
Надлишок ПАБК і структурно схожі з нею сполуки і біосубстрати, що містять ПАБК або вивільняють))' в процесі гідролізу в організмі (новокаїн, метіонін, пептон, пуринові і піримідинові основи, фолієва кислота, продукти розпаду білка, гнійне відокремлюване), є антагоністами сульфаніламідів і у відповідних концентраціях здатні, у свою чергу, інгібувати активність сульфаніламідів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Синтетичні протиінфекційні препарати“ на сторінці 1. Приємного читання.
