• 1. Нейротоксичні.
• 2. Ураження слухового нерва. За частотою розвитку препарати розташовуються таким чином (у порядку убування): мономіцин, канаміцин, неоміцин, стрептоміцин, флориміцин, ристоміцин.
Описані випадки тимчасової втрати слуху від великих доз еритроміцину. Стрептоміцин при вагітності приводить до глухоти у плода. Аміноглікозиди (мономіцин, канаміцин, гентаміцин, тобраміцин, амікацин, сизоміцин та ін.) неможна поєднувати один з одним, а також з іншими ототоксичними препаратами (саліцилати, хінін, етакринова кислота, фуросемід). Тривалість прийому препаратів – не більше 7-10 днів. Вік хворого – не старше 60 років.
• 3. Ураження вестибулярного апарату: стрептоміцин, флориміцин, канаміцин, неоміцин, гентаміцин.
• 4. Ураження зорового нерва – стрептоміцин, хлорамфенікол, циклосерин, поліміксин В, ристоміцин, налідиксова кислота, ентеросептол (при тривалому прийомі).
• 5. Розвиток поліневриту – стрептоміцин, поліміксини, амфотерицин В, хлорамфенікол, сульфаніламіди, нітрофурани, оксихіноліни, хінолони (налідиксова кислота), окремі фторхінолони (пефлоксацин, норфлоксацин, ципрофлоксацин), канаміцин.
• 6. Розвиток парестезій, головного болю, запаморочень – поліміксин, стрептоміцин, циклосерин, амфотерицин В.
• 7. Ураження ЦНС – циклосерин, поліміксин, амфотерицин В, пеніциліни, фторхінолони, нітроімідазоли, стрептоміцин.
• 8. Нефротоксичні реакції – поліміксин, аміноглікозиди, цефалоспорини, метицилін, ристоміцин, рифампіцин, амфотерицин В, сульфаніламіди, тетрациклін, гентаміцин.
• 9. Гепатотоксичні реакції – тетрациклін, сульфаніламіди; рідше – поліміксин, ентеросептол, налідиксова кислота, лінкоміцин, нітрофурани, хлорамфенікол, еритроміцин, рифампіцин.
• 10. Токсична дія на ШКТ (нудота, блювання, біль в животі, анорексія, діарея, закреп) – тетрациклін, макроліди, амфотерицин В, канаміцин, фузидин.
• 11. Вплив на імунну систему: гентаміцин знижує кількість імунокомпетентних клітин у селезінці, хлорамфенікол пригнічує утворення антитіл.
• 12. Вплив на кровотворну систему: хлорамфенікол, амфотерицин – анемія, лейкопенія, агранулоцитоз. Гемолітична анемія – при прийомі стрептоміцину, сульфаніламідів, нітрофуранів, тетрацикліну.
Біологічна ГІД хіміотерапевтичних препаратів
• 1. Суперінфекція:
– а) пригнічення нормальної флори, ріст умовно-патогенної флори. Це може сприяти розмноженню інших мікроорганізмів і грибів, нечутливих до даного антибіотика (дріжджеподібних грибів, Clostridium difficile, протея, синьогнійної палички, стафілококів). Найчастіше суперінфекція виникає на фоні лікування антибіотиками широкого спектра дії;
– б) кандидози (зовнішніх покривів і вісцеральні). Зазвичай піддаються зворотному розвитку після відміни ЛЗ.
Лікування кандидозів шкірних покривів: 2% спиртовий або водний розчин метилового синього, кристалічного і генціанового фіолетового, можна 1 % розчин діамантового зеленого; 5-10% розчин нітрату срібла, 2-10 % розчин мідного купоросу.
• 2. Внутрішньолікарняна інфекція:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Токсичні реакції“ на сторінці 1. Приємного читання.
