Рибавірин

Протиінфекційні лікарські засоби

Рибавірин відноситься до синтетичних аналогів нуклеозидів з вираженою противірусною дією, що застосовується в комбінації з пегільованим інтерфероном-α для лікування хронічного гепатиту С.

Механізм дії рибавірину недостатньо з'ясований. Відомо, що рибавірин інгібує інозинмонофосфатдегідрогеназу; саме цей ефект приводить до вираженого зниження рівня внутрішньоклітинного гуанозинтрифосфату, що, у свою чергу, супроводжується пригніченням синтезу вірусної РНК і вірусспецифічних білків. Рибавірин інгібує реплікацію нових вібріонів, що забезпечує зниження вірусного навантаження. Рибавірин селективно інгібує синтез вірусної РНК, не впливаючи на синтез РНК в клітинах, що функціонують нормально.

Фармакокінетика. При застосуванні peros рибавірин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті (біодоступність понад 45 %), розподіляється в плазмі, секреті слизової оболонки дихальних шляхів та еритроцитах. Значна кількість рибавірину трифосфату накопичується в еритроцитах, досягає плато на 4-ту добу і зберігається протягом кількох тижнів після виведення. Рибавірин фосфорилюється в клітинах печінки в активні метаболіти у вигляді моно-, ди- і трифосфату, які в подальшому метаболізуються в 1,2,4-триазолкарбоксамід. Рибавірин виводиться з організму тривало. Період напіввиведення після одноразового прийому дози 200 мг складає від 1 до 2 годин із плазми і до 40 діб з еритроцитів. Після припинення курсового прийому період напіввиведення складає 300 годин. Рибавірин та його метаболіти переважно виводяться з сечею.

Показання до застосування. Хронічний гепатит С (в комбінації з пегільованим інтерфероном-а2а або пегільованим інтерфероном-а2b):

к у первинних хворих, які раніше не лікувалися пегільованим інтерфероном- а2а або пегільованим інтерфероном- а2Ь;

► при загостренні після курсу монотерапи стандартним інтерферонома2b або пегільованим інтерфероном-а2Ь;

► у хворих, які не відповіли на монотерапію стандартним інтерферонома2b або пегільованим інтерфероном-а2Ь.

Протипоказання:

► гіперчутливість;

► вагітність та період лактації;

► хронічна серцева недостатність Mb–III ст;

► інфаркт міокарда;

► ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше 50 мл/хв);

► тяжка анемія;

► печінкова недостатність, некомпенсований цироз печінки;

► автоімунні захворювання, зокрема автоімунний гепатит;

► захворювання щитоподібної залози, що не піддаються лікуванню;

► тяжка депресія з суїцидальними намірами;

► вік до 18 років.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Рибавірин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин
  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби