Гематошизотропні засоби

Протиінфекційні лікарські засоби

Хінгамін – похідна 4-амінохіноліну. Знайшов найширше застосування. Механізм дії. Препарат ущільнює оболонки лізосом плазмодіїв, що порушує переварення гемоглобіну, захоплюваного еритроцитарними формами малярійних паразитів. Він здатний також порушувати редуплікацію нуклеїнових кислот. Хінгамін перевершує всі інші протималярійні препарати. У невеликому ступені впливає на статеві клітини Р. vivax. Хінгамін має також амебіцидну дію. Крім того, у нього є імунодепресивні і проти- аритмічні властивості.

Фармакокінетика. Із ШКТ хінгамін всмоктується швидко і майже повністю. При цьому шляху введення С – 1-2 години. Близько половини речовини вступає у зв'язок з білками плазми. У великих концентраціях хінгамін виявляється і в тканинах. Виділяється з організму повільно. Для зниження його концентрації в плазмі на 50% потрібно близько 3 днів. Основний шлях виведення хінгаміну і його метаболітів – через нирки. Близько 70 % препарату виділяється в незміненому вигляді. Швидкість елімінації зростає в кислому середовищі і знижується при лужній реакції сечі.

Показання до застосування. Застосовують хінгамін при всіх видах малярії і для хіміопрофілактики, а також при позакишковому амебіазі. Крім того, він ефективний (внаслідок імунодепресивних властивостей) при колагенозах (наприклад, при ревматизмі і ревматоїдному артриті). Призначають його також профілактично при порушеннях ритму серця і при амілоїдозі. Вводять хінгамін звичайно всередину, іноді – парентерально. Лихоманка проходить через 24-48 годин, плазмодії зникають з крові через 48-72 години. Швидшу дію препарат проявляє при малярії, викликаній Р. vivax і Р ovale, дещо сповільнену – при тропічній малярії.

Резистентність. Стійкість плазмодіїв до хінгаміну розвивається порівняно повільно.

Протипоказання. Хінгамін протипоказаний хворим із псоріазом, оскільки може спровокувати загострення захворювання. Його небажано призначати хворим із захворюваннями печінки, кровотворних органів, нирок, психозами і вагітним жінкам.

Особливості застосування. При тривалому застосуванні хінгаміну потрібен контроль за станом зору, функцією печінки і кровотворенням.

Побічні ефекти. При лікуванні малярії хінгамін переноситься добре. ПЕ виникають головним чином при тривалому його застосуванні у великих дозах (при лікуванні колагенозів). Вони проявляються у вигляді дерматиту, диспепсичних явищ, запаморочень. Важким ускладненням є порушення зору (включаючи ретинопатію). Рідко відзначаються лейкопенія, пригнічення функції печінки.

Аналогічними препаратами за фармакологічними властивостями і показаннями до застосування є галохін (циклохін), гідроксихлорохін (плаквеніл), амодіахін (камохін).

Хлоридин (піриметамін). Синтетичний препарат, похідна сполука діамінопіримідину.

Механізм дії. Є інгібітором дигідрофолатредуктази, відноситься до речовин, що порушують обмін дигідрофолієвої кислоти. Відрізняється вираженим депонуванням в тканинах (але меншим, ніж у хінгаміну) і тривалим ефектом.

Фармакокінетика. Препарат призначають всередину, він добре всмоктується, тривало циркулює в крові (протягом 1 тижня після одноразового прийому) і швидко проникає в легені, печінку і селезінку. Виводиться хлоридин в основному нирками, повільно. Період його напівелімінаціїз крові складає близько 4 днів.

Показання до застосування. У зв'язку з повільним розвитком дії хлоридин застосовують в основному з метою особистої профілактики малярії. Комбінації хлоридину з сульфаніламідами (сульфадиметоксином, сульфапіридазином і ін.) використовують для лікування гострих форм малярії, зокрема викликаних штамами Р. falciparum, резистентними до хлорохіну.

Хлоридин застосовують також для профілактики і лікування токсоплазмозу і лейшманіозу.

Резистентність. Стійкість малярійних плазмодіїв до даного препарату розвивається досить швидко.

Протипоказання. Не можна призначати хлоридин хворим із захворюваннями крові і нирок, при вагітності.

Побічні ефекти. При використанні хлоридину можуть спостерігатися диспепсичні явища, головний біль, запаморочення, порушення функції печінки, біль в ділянці серця, мегалобластна анемія, лейкопенія, тератогенна дія.

Згубну дію на еритроцитарні шизонти має алкалоїд кори хінного дерева – хінін. Він має порівняно низьку протималярійну активність. Великою перевагою хініну є швидкий розвиток ефекту. Хінін характеризується значною токсичністю. При його застосуванні часто спостерігаються різноманітні ПЕ (запаморочення, порушення слуху і зору, пригнічення функції нирок, нудота, блювота, діарея, алергійні реакції).

Найбільший інтерес хінін представляє для купірування і лікування тропічної малярії, стійкої до хінгаміну, а також при множинній стійкості.

Як лікарські препарати використовують хініну сульфат, гідрохлорид і дигідрохлорид.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гематошизотропні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби
  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби