Стрептоміцин

Протиінфекційні лікарські засоби

Це антибіотик, продукований Actinomyces globisporus streptomycini. Основним препаратом, який використовують у медичній практиці, є стрептоміцину сульфат (див. хімічну структуру). Активність стрептоміцину визначається в одиницях дії (ОД) і у вагових одиницях. 1 ОД стрептоміцину основи відповідає 1 мкг.

Антимікробна активність. Стрептоміцин має широкий спектр протимікробної дії. Найважливіший його вплив – пригнічення мікобактерій туберкульозу, збудників туляремії, чуми. Крім того, він згубно діє на патогенні коки, деякі штами протея, синьогнійну паличку, бруцели й інші грам- негативні і грампозитивні бактерії. До стрептоміцину нечутливі анаероби, спірохети, рикетсії, віруси, патогенні гриби, найпростіші.

Фармакокінетика. Зі ШКТ препарат всмоктується погано. При внутрішньом'язовому введенні через 1-2 год. стрептоміцин накопичується в плазмі крові в максимальних концентраціях. Розподіляється він в основному екстрацелюлярно. Проникає в порожнини очеревини і плеври, при вагітності – в тканини плода. Через гематоенцефалічний бар'єр, як правило, не проходить; при менінгіті проникність гематоенцефалічного бар'єра для стрептоміцину збільшується. Зниження концентрації стрептоміцину в плазмі крові на 50 % відбувається через 2-4 год.

Виводиться стрептоміцин переважно нирками (шляхом фільтрації) в незміненому вигляді. Незначна частина виділяється з жовчю в кишечник.

Місце в антимікробній терапії. Застосовують стрептоміцину сульфат головним чином при лікуванні туберкульозу. Крім того, його використовують при лікуванні туляремії, чуми, бруцельозу, інфекцій сечовивідних шляхів, органів дихання, а також при інших захворюваннях. Вводять препарат частіше внутрішньом'язово (1-2 рази на добу), а також у порожнини тіла. З метою дії на кишкову флору стрептоміцину сульфат призначають всередину. Для ін'єкції під оболонки мозку при менінгіті використовують тільки стрептоміцин-хлоркальцієвий комплекс (подвійна сіль стрептоміцину гідрохлориду і кальцію хлориду). Останній має менш подразнюючу дію, ніж інші препарати стрептоміцину. Проте токсичність стрептоміцин- хлоркальцієвого комплексу значна, тому застосовують його лише у разі крайньої необхідності.

Резистентність. До цього антибіотика відносно швидко розвивається звикання. У ряді випадків спостерігається утворення стрептоміцинозалежних штамів, для росту і розмноження яких необхідний стрептоміцин.

Побічні ефекти. Негативні ефекти стрептоміцину включають неалергійні та алергійні впливи. Найсерйознішою є його ототоксична дія. Найчастіше уражується вестибулярна гілка VIII пари черепних нервів, рідше – слухова гілка. На думку ряду авторів, призначення кальцію пантотенату зменшує можливість виникнення вказаних ПЕ. Стрептоміцин пригнічує нервово-м'язові синапси, що може бути причиною пригнічення дихання. Крім того, він має подразнюючий ефект, у зв'язку з чим ін'єкції його болючі.

При призначенні препаратів стрептоміцину відзначаються й алергійні реакції (лихоманка, шкірні ураження, еозинофілія, дуже рідко – анафілактичний шок тощо). На фоні дії стрептоміцину можливий розвиток суперінфекцп.

Наступний розділ:

Неоміцин


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Стрептоміцин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин
  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби