Кислота налідиксова

Протиінфекційні лікарські засоби

Відноситься до числа перших похідних хінолону, які одержали практичне застосування. Основний спектр її дії включає грамнегативні бактерії (звідси одна з назв -"неграм", щоправда, наразі не зареєстрована в Україні). Вона ефективна відносно кишкової палички, протея, капсульних бактерій (клебсієл), шигел, сальмонел. Синьогнійна паличка стійка до кислоти налідиксової. Механізм її протимікробної дії пов'язують з пригніченням синтезу ДНК. Стійкість бактерій до препарату розвивається досить швидко (іноді через кілька днів після початку лікування).

Із ШКТ препарат всмоктується добре. Хімічним перетворенням піддається приблизно 20 % від введеної дози речовини. Виводиться кислота налідиксова (та її метаболіти) головним чином нирками, внаслідок чого в сечі створюються достатньо високі концентрації речовини.

Основне застосування – інфекції сечовивідних шляхів, викликані кишковою паличкою, протеєм та іншими мікроорганізмами, чутливими до кислоти налідиксової.

Із ПЕ можливі диспепсичні порушення, алергійні реакції, фотодерматози, минущі порушення зору (зниження гостроти зору, світлофобія), головний біль.

Протипоказанням служать захворювання з вираженим порушенням функції печінки і нирок. Не слід призначати препарат жінкам у перші 3 місяці вагітності і дітям у віці до 2 років.

Кислота піпемідова

Синтетичний уроантисептик хінолонового ряду з бактерицидною дією. Активна відносно більшості грамнегативних (E.coli, Klebsiella spp., Proteus spp., P. aeruginosa (на відміну від налідиксової кислоти), Salmonella spp.,

Shigella spp.), окремих грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі S. aureus, деяких представників родин ентерококів та стрептококів.

Не відзначено перехресної стійкості мікроорганізмів до піпемідової кислоти та антибіотиків, навпаки, мікроорганізми, резистентні до антибіотиків, можуть бути чутливими до піпемідової кислоти.

Найбільш поширені торгівельні назви – Палін, Піпемідин; формами випуску є таблетки, капсули, суппозиторії.

Після прийому всередину піпемідова кислота швидко і повністю всмоктується. З організму виводиться із сечею в активному вигляді, що створює в сечі концентрації, які у багато разів перевищують МПК для основних збудників інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів.

Показання, протипоказання, особливості застосування та ПЕ – аналогічні налідиксовій кислоті.

Наступний розділ:

Фторхінолони


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кислота налідиксова“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова
  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби