Відноситься до числа перших похідних хінолону, які одержали практичне застосування. Основний спектр її дії включає грамнегативні бактерії (звідси одна з назв -"неграм", щоправда, наразі не зареєстрована в Україні). Вона ефективна відносно кишкової палички, протея, капсульних бактерій (клебсієл), шигел, сальмонел. Синьогнійна паличка стійка до кислоти налідиксової. Механізм її протимікробної дії пов'язують з пригніченням синтезу ДНК. Стійкість бактерій до препарату розвивається досить швидко (іноді через кілька днів після початку лікування).
Із ШКТ препарат всмоктується добре. Хімічним перетворенням піддається приблизно 20 % від введеної дози речовини. Виводиться кислота налідиксова (та її метаболіти) головним чином нирками, внаслідок чого в сечі створюються достатньо високі концентрації речовини.
Основне застосування – інфекції сечовивідних шляхів, викликані кишковою паличкою, протеєм та іншими мікроорганізмами, чутливими до кислоти налідиксової.
Із ПЕ можливі диспепсичні порушення, алергійні реакції, фотодерматози, минущі порушення зору (зниження гостроти зору, світлофобія), головний біль.
Протипоказанням служать захворювання з вираженим порушенням функції печінки і нирок. Не слід призначати препарат жінкам у перші 3 місяці вагітності і дітям у віці до 2 років.
Кислота піпемідова
Синтетичний уроантисептик хінолонового ряду з бактерицидною дією. Активна відносно більшості грамнегативних (E.coli, Klebsiella spp., Proteus spp., P. aeruginosa (на відміну від налідиксової кислоти), Salmonella spp.,
Shigella spp.), окремих грампозитивних мікроорганізмів, у тому числі S. aureus, деяких представників родин ентерококів та стрептококів.
Не відзначено перехресної стійкості мікроорганізмів до піпемідової кислоти та антибіотиків, навпаки, мікроорганізми, резистентні до антибіотиків, можуть бути чутливими до піпемідової кислоти.
Найбільш поширені торгівельні назви – Палін, Піпемідин; формами випуску є таблетки, капсули, суппозиторії.
Після прийому всередину піпемідова кислота швидко і повністю всмоктується. З організму виводиться із сечею в активному вигляді, що створює в сечі концентрації, які у багато разів перевищують МПК для основних збудників інфекційно-запальних захворювань сечовивідних шляхів.
Показання, протипоказання, особливості застосування та ПЕ – аналогічні налідиксовій кислоті.
Фторхінолони
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Кислота налідиксова“ на сторінці 1. Приємного читання.
