Оксазолідинони

Протиінфекційні лікарські засоби

Це новий клас синтетичних антимікробних ЛЗ, які проявляють активність відносно грампозитивних мікроорганізмів.

Антимікробна активність. Лінезолід проявляє високу активність у відношенні переважно грампозитивних мікроорганізмів – стафілококів, ентерококів, пневмококів, різних стрептококів (груп А, В, С, а також viridans), анаеробних коків, клостридій і деяких інших мікробів. Грамнегативні мікроорганізми аеробів природно стійкі до лінезоліду, за винятком М. саtarrhalis, Н. influenzae, В. pertussis, N. gonorrhoeae, Legionella spp., відносно яких відзначається помірна активність.

Практично важливо, що лінезолід зберігає активність відносно метицилінорезистентних стафілококів. Відносно S. aureus і коагулазонегативних стафілококів лінезолід проявляє бактеріостатичну дію.

Препарат мае виражену бактерицидну дію відносно 5. pneumoniae, причому штамів як чутливих, так і стійких до пеніциліну, еритроміцину й інших антибіотиків.

Лінезолід проявляє стабільну активність (діє бактеріостатично) відносно ентерококів, у т.ч. резистентних до ванкоміцину і тейкопланіну, має схожу з ванкоміцином активність відносно грампозитивних анаеробів – С. perfringens, С difficile і пептострептококів. На відміну від ванкоміцину, лінезолід діє (бактерицидний ефект) також на грамнегативні анаеробні бактерії, зокрема на В. fragilis, Fusobacterim spp., Prevotella spp.

Лінезолід проявляє помірний постантибіотичний ефект.

Механізм дії оксазолідинонів пов'язаний з інгібуванням синтезу білка в рибосомах бактерійної клітини на ранніх етапах трансляції. В результаті унікального механізму дії не відзначається перехресної стійкості мікроорганізмів до лінезоліду й інших антибіотиків, які діють на рибосоми (макроліди, лінкозаміди, стрептограміни, аміноглікозиди, тетрациклін і хлорамфенікол).

Фармакокінетика. При прийомі всередину швидко і добре всмоктується. Біодоступність складає близько 100 %, не залежить від їди. Cma)l досягається через 1 -2 години. Розподіляється в багатьох тканинах і середовищах організму. Зв'язок з білками = 30 %. Метаболізується в печінці. Виводиться переважно з сечею, в неактивному стані. Період напіввиведення – 5 годин, не залежить від віку пацієнта і функції нирок та печінки.

Місце в антимікробній терапії. Ефективність лінезоліду в контрольованих дослідженнях встановлена при інфекціях різної локалізації (пневмонія, інфекції шкіри і м'яких тканин, сечовивідних шляхів, інтраабдомінальні, ендокардит, сепсис), викликаних грампозитивними мікроорганізмами.

Основна зона застосування лінезоліду – інфекції, викликані мультирезистентними грампозитивними бактеріями, передусім стафілококами й ентерококами. У порівняльних дослідженнях відзначена однакова клінічна ефективність лінезоліду і ванкоміцину, але переносимість першого – краща.

Резистентність до лінезоліду розвивається повільно. Проте, починаючи з 2001р., почали з'являтися повідомлення про виділення стійких до лінезоліду штамів грампозитивних бактерій, передусім серед E. faecium, хоча їх частота істотно менша, ніж для ванкоміцину або тейкопланіну.

Взаємодія. Лінезолід доцільно комбінувати з азтреонамом або гентаміцином для посилення впливу на грамнегативну флору.

Препарат не гальмує багато ізоформ цитохрому Р-450, тому його можна комбінувати з препаратами, які зазнають біотрансформації в печінці (теофіліном тощо).

Побічні ефекти. Лінезолід гальмує катехоламіновий метаболізм у ЦНС і на периферії (викликає тираміновий і симпатоміметичний ефекти за рахунок інгібування МАО-А), а також серотоніновий і дофаміновий (за рахунок інгібування МАО-В).

Наступний розділ:

Амфеніколи


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оксазолідинони“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони
  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби