Сурамін.

Протиінфекційні лікарські засоби

Препарат діє тільки in vivo, причому через певний латентний період.

Механізм дії. Повністю не з'ясований. Він є поліаніоном, тому здатний утворювати міцні комплекси з протеїнами, інгібуючи таким чином ряд ензиматичних систем.

Фармакокінетика. Сурамін призначають тільки парентерально. Порошок в ампулах розводять спеціальним розчином ex tempore. При внутрішньовенному введенні спочатку в крові виникає висока концентрація препарату. Проте рівень препарату в плазмі дуже швидко знижується протягом перших 4 годин після ін'єкції, в подальші кілька днів падіння концентрації йде менш інтенсивно. Низькі концентрації речовини в крові підтримуються впродовж тривалого періоду (близько трьох місяців), завдяки його міцним комплексам з білками плазми, особливо з альбумінами. Це створює можливість використовувати сурамін не тільки для лікування, але й для профілактики трипаносомозу. Препарат вводять 1 раз на тиждень. Велика полярна молекула сураміну майже не проникає в клітини, концентрація його в тканинах значно нижча, ніж у кровоносному руслі. Тому даний препарат не застосовують для лікування гематоенцефалічної стадії захворювання.

Побічні ефекти. Сурамін – малотоксична речовина (терапевтичний індекс 1:160).

Розрізняють два види ускладнень:

► побічні реакції негайного типу (0,1-0,3 %) – нудота, блювота, колапс, шок, втрата свідомості;

► побічні реакції, що розвиваються протягом 24 годин після введення препарату – папульозний висип, парестезії, фотофобія, сльозотеча, набряк ока, болючість долонь рук і стоп ніг.

Ніфуртимокс. Похідне нітрофурану.

Механізм дії. Препарат має здатність утворювати хімічно реактивні радикали, які порушують обмінні процеси паразита. Збудник американського трипаносомозу зазнає нестачі каталази і глютатіонпероксидази, що робить його особливо чутливим до перекису водню.

Фармакокінетика. Ніфуртимокс призначають всередину, він добре всмоктується з ШКТ. Препарат майже повністю піддається біотрансформації при первинному проходженні через печінку, тому в системному кровотоку і в тканинах знаходять високі концентрації різних його метаболітів, проте їх роль у розвитку антитрипаносомної дії поки що не з'ясована.

Побічні ефекти. Застосування препарату може супроводжуватися дерматитом, анафілактичною реакцією, жовтяницею. Периферична нейропатія і розлади ШКТ зазвичай розвиваються при тривалому призначенні ніфуртимоксу. Діти значно краще переносять препарат, ніж дорослі пацієнти.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сурамін.“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.
  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби