Гризеофульвін

Протиінфекційні лікарські засоби

Гризеофульвін продукується РепісіІІіит griseofulvinum. За хімічною будовою відрізняється від інших протигрибкових антибіотиків.

Спектр дії. Збудники епідермомікозів.

Механізм дії. Препарат зв'язується з кератином (який міститься в нігтьових ложах, волосяних фолікулах, шкірі тощо) і порушує синтез клітинної стінки грибків, реплікацію ДНК і білка, а також утворює комплекс із розчинною ДНК. На Candida, актиноміцети й інші гриби, що викликають системні мікози, бактерії, рикетсії і віруси, він не впливає. Фармакологічний ефект – фунгістатичний, тобто запобігає інфікуванню новоутвореного кератину.

Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується з ШКТ, його біозасвоєння збільшується при вживанні жирної їжі. Стах виникає через 4-5 годин. Зв'язування з білками плазми крові досягає 80 %. Препарат проникає в печінку, жирову тканину, скелетні м'язи, а також у шкіру та її придатки. Гризеофульвін накопичується в значних кількостях у клітинах, що формують кератин, тому роговий шар шкіри, волосся і нігті, що утворюються, набувають стійкості стосовно грибів-дерматоміцетів. Проте для потрапляння гризеофульвіну в лікувальній концентрації у всі шари шкіри потрібно не менше 33-56 днів, а в матрицю нігтів – більше 8 місяців. Антибіотик піддається біотрансформаціїв печінці. При цьому відбувається індукція ферментів печінки, що підвищує швидкість руйнування ендогенних (вітамінів, гормонів і т. п.) і екзогенних (ліків і т. п.) речовин. Утворені метаболіти і незмінений гризеофульвін виводяться нирками і кишечником. Виділяється гризеофульвін з організму повільно. Зниження його концентрації в плазмі крові на 50 % відбувається приблизно через 20 годин.

Показання до застосування. Дерматомікози (найбільша ефективність при мікроспорії або стригучому лишаї). Для резорбтивної дії призначають препарат всередину. Місцево застосовують у вигляді мазі в поєднанні з диметилсульфоксидом.

Резистентність. При лікуванні дерматомікозів гризеофульвіном стійкості до нього не розвивається.

Особливості застосування. В процесі лікування при ураженні волосся доцільно його періодично збривати, при ураженні нігтів – видаляти їх, а при ураженні шкіри – відшаровувати її роговий шар. Раціонально комбінувати лікування гризеофульвіном з місцевим застосуванням інших протигрибкових засобів.

Побічні ефекти: головний біль (50 %), запаморочення, блювота, дезорієнтація; кропив'янка, висип, а також вовчако-еритематоїдноподібна реакція; лейкопенія (іноді – лейкоцитоз), лімфопенія, еозинофілія; порушення обміну порфіринів, фотосенсибілізація; ураження печінки і нирок; периферичні неврити.

Тербінафін – вельми ефективний синтетичний препарат.

Спектр дії. Кандида, аспергіли, пеніцилін, мукор, збудники епідермо- мікозів.

Механізм дії. Інгібує синтез ергостеролу, необхідного для формування клітинної стінки грибів. Має фунгіцидну дію.

Фармакокінетика. Препарат добре всмоктується з ШКТ, його біозасвоюваність складає понад 70%. Сmах виникає через 2 години. Накопичується в шкірі, підшкірній жировій тканині, нігтьових пластинках.

Біотрансформація – в печінці. Екскреція здійснюється головним чином нирками у вигляді метаболітів, частково виводиться зі шкірним салом, створюючи високі концентрації у волосяних фолікулах. Кратність призначення 1 раз на добу.

Показання до застосування. Застосовується в основному при оніхомікозі (при ураженні нігтів). Ефективний також при інших дерматомікозах (трихофітії, мікроспори), при ураженні шкіри Candida, висівкоподібному лишаї. Застосовують тербінафін і зовнішньо, у вигляді крему.

Резистентність. Вторинна резистентність грибків не розвивається і не носить перехресного характеру.

Побічні ефекти: диспепсичні явища (порушення смаку, нудота); головний біль; шкірні алергійні реакції; м'язові і суглобові болі (рідко); порушення функції печінки і жовчовивідних шляхів (рідко); місцеві реакції – свербіння, печіння (при використанні мазі); нейтропенія.

Наступний розділ:

Нафтифін


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гризеофульвін“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін
  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби