Розділ 2. Противірусні засоби

Протиінфекційні лікарські засоби

Проблема лікування вірусних захворювань людини є високоактуальною. Противірусна терапія, на відміну від антибактеріальної, має значно менший арсенал лікарських засобів. Ефективність багатьох противірусних хімічних сполук встановлена в результаті як експериментальних досліджень, так і численних клінічних випробувань. Проте лише небагато з них дозволені до клінічного застосування.

Підходи до противірусної терапії визначаються рядом особливостей перебігу вірусної інфекції:

► препарати повинні відрізнятися надійністю противірусної дії при мінімальній ушкоджуючій дії на клітини макроорганізму;

► методи застосування противірусних засобів обмежені недостатніми знаннями їх фармакокінетики;

► ефективність противірусних хіміопрепаратів, зрештою, багато в чому залежить від захисних сил організму, напруженості імунітету;

► для практичної медицини фактично недоступні методи визначення чутливості вірусів до вживаних хіміопрепаратів.

Створення противірусних засобів є однією з найскладніших задач фармакотерапії інфекцій. Зв'язано це з тим, що РНК- і ДНК-вмісні віруси є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. В процесі розмноження віруси в основному використовують апарат біосинтезу клітин макроорганізму, певним чином модифікуючи його. У зв'язку з цим украй важко знаходити засоби вибіркової дії, які уражували б віруси, не ушкоджуючи клітини "господаря". Противірусні засоби – препарати з малою широтою терапевтичної дії.

Вивчення молекулярних механізмів циклу реплікації вірусів дало можливість виявити процеси синтезу, які є специфічними для вірусів, процес утворення, наприклад, вірусних ДНК- і РНК-залежних РНК-полімераз, РНК- залежної ДНК-полімерази (зворотна транскриптаза, ревертаза). Останніх двох ферментів у людини не виявлено. Крім того, встановлено, що спорідненість аналогічних ферментів вірусів і клітин до деяких сполук значно відрізняється, що дає можливість вибірково блокувати вірусні ферменти.

Так, деякі віруси (наприклад, вірус простого герпесу, вірус оперізуючого лишаю й ін.) після проникнення в клітини індукують утворення своїх ферментів, які можуть відрізнятися від аналогічних ферментів самої клітини. Так, ациклогуанозин (ацикловір), проникаючи в клітину, фосфорилюється і у вигляді трифосфату пригнічує ДНК-полімеразу вірусу простого герпесу (більшою мірою, ніж ДНК-полімеразу клітини). Крім того, ця сполука вбудовується в ДНК вірусу. Рибавірин у вигляді 5-трифосфату специфічно пригнічує вірусну РНК-полімеразу. Показано, що азидотимідин інгібує зворотну транскриптазу віріонів ВІЛ-інфекції. Препарати пептидної структури (саквінавір) вибірково інгібують протеази ВІЛ. Відкрито протигрипозні засоби, що інгібують вірусний фермент нейрамінідазу.

Одержані дані вельми перспективні для створення нових вибірково діючих противірусних засобів.

Класифікація. У даний час не існує єдиної класифікації противірусних засобів. Виділяють класифікацію противірусних препаратів за хімічним складом і механізмом дії, а також для повсякденної клінічної практики використовують класифікацію противірусних засобів, яка базується на особливостях їх клінічного використання, за спрямованістю дії (торкається різних стадій взаємодії вірусу з клітиною). Так, відомі речовини, які пригнічують:

► адсорбцію вірусу на клітині і (або) проникнення його в клітину (імуноглобулін);

► процес вивільнення (“депротеїнізація") вірусного геному (мідантан, ремантадин);

► синтез "ранніх" вірусних білків-ферментів (гуанідин);

► синтез нуклеїнових кислот (зидовудин, ацикловір, відарабін, ідоксуридин та інші аналоги нуклеозидів);

► синтез "пізніх” вірусних білків (саквінавір);

► "складання" віріонів (метисазон);

► препарати широкого спектра дії – інтерферони (лаферон, реаферон, Інпарон-А, бетаферон).

Крім того, потрапляючи в організм, віруси викликають утворення клітинами біологічно активного глікопротеїну інтерферону і включення гуморальної й клітинної ланок імунітету. Вірусні білки, будучи сильними антигенами, викликають утворення антитіл, що нейтралізують дію вірусів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Противірусні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби
  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби