Проблема лікування вірусних захворювань людини є високоактуальною. Противірусна терапія, на відміну від антибактеріальної, має значно менший арсенал лікарських засобів. Ефективність багатьох противірусних хімічних сполук встановлена в результаті як експериментальних досліджень, так і численних клінічних випробувань. Проте лише небагато з них дозволені до клінічного застосування.
Підходи до противірусної терапії визначаються рядом особливостей перебігу вірусної інфекції:
► препарати повинні відрізнятися надійністю противірусної дії при мінімальній ушкоджуючій дії на клітини макроорганізму;
► методи застосування противірусних засобів обмежені недостатніми знаннями їх фармакокінетики;
► ефективність противірусних хіміопрепаратів, зрештою, багато в чому залежить від захисних сил організму, напруженості імунітету;
► для практичної медицини фактично недоступні методи визначення чутливості вірусів до вживаних хіміопрепаратів.
Створення противірусних засобів є однією з найскладніших задач фармакотерапії інфекцій. Зв'язано це з тим, що РНК- і ДНК-вмісні віруси є облігатними внутрішньоклітинними паразитами. В процесі розмноження віруси в основному використовують апарат біосинтезу клітин макроорганізму, певним чином модифікуючи його. У зв'язку з цим украй важко знаходити засоби вибіркової дії, які уражували б віруси, не ушкоджуючи клітини "господаря". Противірусні засоби – препарати з малою широтою терапевтичної дії.
Вивчення молекулярних механізмів циклу реплікації вірусів дало можливість виявити процеси синтезу, які є специфічними для вірусів, процес утворення, наприклад, вірусних ДНК- і РНК-залежних РНК-полімераз, РНК- залежної ДНК-полімерази (зворотна транскриптаза, ревертаза). Останніх двох ферментів у людини не виявлено. Крім того, встановлено, що спорідненість аналогічних ферментів вірусів і клітин до деяких сполук значно відрізняється, що дає можливість вибірково блокувати вірусні ферменти.
Так, деякі віруси (наприклад, вірус простого герпесу, вірус оперізуючого лишаю й ін.) після проникнення в клітини індукують утворення своїх ферментів, які можуть відрізнятися від аналогічних ферментів самої клітини. Так, ациклогуанозин (ацикловір), проникаючи в клітину, фосфорилюється і у вигляді трифосфату пригнічує ДНК-полімеразу вірусу простого герпесу (більшою мірою, ніж ДНК-полімеразу клітини). Крім того, ця сполука вбудовується в ДНК вірусу. Рибавірин у вигляді 5-трифосфату специфічно пригнічує вірусну РНК-полімеразу. Показано, що азидотимідин інгібує зворотну транскриптазу віріонів ВІЛ-інфекції. Препарати пептидної структури (саквінавір) вибірково інгібують протеази ВІЛ. Відкрито протигрипозні засоби, що інгібують вірусний фермент нейрамінідазу.
Одержані дані вельми перспективні для створення нових вибірково діючих противірусних засобів.
Класифікація. У даний час не існує єдиної класифікації противірусних засобів. Виділяють класифікацію противірусних препаратів за хімічним складом і механізмом дії, а також для повсякденної клінічної практики використовують класифікацію противірусних засобів, яка базується на особливостях їх клінічного використання, за спрямованістю дії (торкається різних стадій взаємодії вірусу з клітиною). Так, відомі речовини, які пригнічують:
► адсорбцію вірусу на клітині і (або) проникнення його в клітину (імуноглобулін);
► процес вивільнення (“депротеїнізація") вірусного геному (мідантан, ремантадин);
► синтез "ранніх" вірусних білків-ферментів (гуанідин);
► синтез нуклеїнових кислот (зидовудин, ацикловір, відарабін, ідоксуридин та інші аналоги нуклеозидів);
► синтез "пізніх” вірусних білків (саквінавір);
► "складання" віріонів (метисазон);
► препарати широкого спектра дії – інтерферони (лаферон, реаферон, Інпарон-А, бетаферон).
Крім того, потрапляючи в організм, віруси викликають утворення клітинами біологічно активного глікопротеїну інтерферону і включення гуморальної й клітинної ланок імунітету. Вірусні білки, будучи сильними антигенами, викликають утворення антитіл, що нейтралізують дію вірусів.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 2. Противірусні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
