Ристоміцин

Протиінфекційні лікарські засоби

Ристоміцин – антимікробна речовина, що продукується Proactinomyces fluctiveri var. Ristomycini, групи поліциклічних антибіотиків.

Антимікробна активність. Препарат головним чином впливає на грам(+) коки (пневмококи, ентерококи, стафілококи, стрептококи), хоча діє і на грам(+) бактерії (коринебактерії, лістерії, клостридії). На грам(-) бактерії і коки не впливає.

Механізм дії. Ристоміцин (ристоцетин, спонтин) інгібує синтез мікробної стінки в момент мітозу. Фармакологічний ефект – бактерицидний.

Місце в антимікробній терапії. Ристоміцин слід призначати тільки при важких септичних захворюваннях, викликаних ентерококами, стафілококами, пневмококами і стрептококами у випадках, коли попереднє лікування іншими антибіотиками виявилося неефективним. Лікування може тривати від 5 до 20 днів.

Фармакокінетика. Ристоміцин вводять тільки внутрішньовенно. При прийомі всередину препарат не всмоктується і викликає різке подразнення слизової оболонки кишечника. При внутрішньом'язовій і підшкірній ін'єкціях виникають болісні інфільтрати і некроз тканини.

Препарат практично не зв'язується з білками плазми крові і майже повністю залишається у вільній формі. Він дуже добре проникає в лімфу, легені, нирки, селезінку; гірше – у плевральну і перитонеальну рідини, через гематоенцефалічний бар'єр.

Час збереження терапевтичної концентрації в крові – близько 12 годин; кратність призначення – 2 рази на день.

Екскреція ристоміцину здійснюється головним чином нирками в незміненому вигляді. Небезпека кумуляції препарату дуже велика при нирковій недостатності вже І ступеня. Накопичення препарату може відбуватися навіть при нормальній функції нирок. Із жовчю виводиться незначна частина введеної дози.

Резистентність. Вторинна резистентність мікроорганізмів до ристоміцину розвивається повільно.

Особливості застосування. При призначенні ристоміцину необхідно дотримуватись таких умов:

• 1. Строгий розрахунок дози на масу тіла і дотримання режиму дозування;

• 2. Оцінка функціонального стану нирок до і в процесі лікування (визначення рівня ендогенного креатиніну в крові);

• 3. Постійний гематологічний контроль (необхідно 1 раз на 2 дні робити загальний аналіз крові);

• 4. Проведення аудіометрії до і під час лікування.

Взаємодії. Ристоміцин не можна комбінувати з іншими гемато-, ото- і нефротоксичними речовинами.

Побічні ефекти. Ристоміцин – високотоксичний препарат. Введення препарату, особливо в перші дні, може супроводжуватися ознобом і нудотою.

► При внутрішньовенному введенні виникає небезпека ущільнення стінок вен, тромбофлебіту, тому в кінці вливання рекомендують, не виймаючи голки, ввести 10-20 мл ізотонічного розчину натрію хлориду. При потраплянні препарату під шкіру виникають болісні інфільтрати.

► Досить часто виникають алергійні реакції. Для їх попередження рекомендують за 15-20 хвилин до початку вливання розчину ристоміцину внутрішньом'язово вводити протигістамінні препарати.

► Гематотоксичність: тромбоцитопенія, лейкопенія, нейтропенія (іноді до агранулоцитозу). Рідше – еозинофілія і анемія.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ристоміцин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин
  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби