До класу амфеніколів відносяться сполуки, що містять у молекулі структуру фенілу. У медичній практиці застосовуються три препарати цього класу антимікробних речовин:
► хлорамфенікол – природний антибіотик, виділений в 1947 р. з культуральної рідини променистого гриба Actinomyces;
► синтоміцин – рацемічна суміш (1:1) хлорамфеніколу і його правообертального ізомеру;
► тіамфенікол – синтетичний аналог хлорамфеніколу.
Особливості застосування. З обережністю призначають при вагітності і годуванні груддю.
Побічні ефекти.
Система кровотворення – ретикулоцитопенія, анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія.
Алергійні реакції – шкірні прояви, бронхоспазм.
Хлорамфенікол
Хлорамфенікол (торгівельна назва левоміцетин) – природний антибіотик, що продукується Streptomyces venezuelae. Його одержують із культуральної рідини, а також синтетичним шляхом.
Антимікробна активність. Хлорамфенікол має широкий спектр дії, в який входять грампозитивні і грамнегативні бактерії, зокрема грам- позитивні коки (стафілококи, стрептококи (у т.ч. пневмококи), ентерококи); грамнегативні коки (менінгококи, гонококи, мораксела); грамнегативні палички (гемофільна, кишечна, сальмонели, шигели, бруцели, ієрсинії); анаероби (клостридії, анаеробні коки, бактероїди); рикетсії. Проте достатньо великий відсоток серед пневмококів, стафілококів, шигел та сальмонел наразі втратили чутливість до хлорамфеніколу. До хлорамфеніколу мало або зовсім не чутливі кислототривкі мікобактерії, синьогнійна паличка, протеї, найпростіші.
Механізм дії. Механізм протимікробної дії хлорамфеніколу пов'язаний з його впливом на рибосоми і пригніченням синтезу білка. Він також інгібує пептидилтрансферазу. Проявляються ці впливи в основному бактеріостатичним ефектом. Проте на пневмокок, менінгокок та гемофільну паличку хлорамфенікол діє бактерицидно.
Фармакокінетика. Хлорамфенікол, а також його ефіри зі стеариновою і пальмітиновою кислотами призначають всередину. Хлорамфеніколу сукцинат вводять внутрішньовенно (рідше – внутрішньом'язово або підшкірно). Хлорамфенікол можна призначати perrectum та інтравагінально. Із ШКТ хлорамфенікол всмоктується добре, при цьому не заважають ні запалення слизової оболонки (діарея), ні наявність харчових мас у кишечнику. Його біозасвоєння – більше 90 %. Стах створюється через 2 години. У новонароджених і дітей до 3 місяців життя всмоктування дуже низьке у зв'язку з низькою активністю ліпаз у кишечнику (С – через 10-12 годин). Після 5 місяців життя всмоктування його відбувається з такою ж швидкістю, як і у дорослих.
Чітко розрахована доза хлорамфеніколу не гарантує отримання чіткої концентрації препарату в плазмі крові, а широта терапевтичної дії у препарату мала, тому при його призначенні необхідно проводити терапевтичний моніторинг.
Для підтримки бактеріостатичних концентрацій у крові хлорамфенікол призначають з інтервалом б годин.
Значна частина антибіотика зв'язується з альбумінами плазми. Хлорамфенікол добре і швидко проникає в різні тканини і рідини (цереброспінальну, плевральну, внутрішньоочну, синовіальну, перитонеальну, асцитичну, слину, молоко). Препарат знаходять у високих концентраціях усередині клітин (тому він широко ефективний при рикетсіозах, бруцельозі й інших інфекціях), у мозковій тканині (де його концентрація може бути значно більша, ніж у плазмі крові), в абсцесах мозку, в тканинах ока (крім кришталика). Він легко проникає через плацентарний бар'єр до плода, тому вагітним його призначати не можна.
Хлорамфенікол на 90 % зазнає біотрансформації в печінці, де після попереднього перетворення нітрогрупи в аміногрупу відбувається приєднання залишку глюкуронової кислоти з утворенням водорозчинного (неактивного) метаболіту, який в основному екскретується нирками. Тільки 10% активної речовини виводиться з сечею, створюючи в ній протимікробні концентрації.
Період напівелімінації препарату з крові у дорослих рівний 2,3 години, у дітей молодшого віку він більший.
Місце в антимікробній терапії. У зв'язку з великою кількістю побічних ефектів з боку нервової системи, травного каналу і, що найважливіше, вираженої гематотоксичності, а також розвитку вторинної резистентності багатьох збудників, хлорамфенікол, як правило, відносять до антибіотиків резерву; застосовується він тільки при неефективності інших антибіотиків. Основні показання до його призначення: бактеріальний менінгіт, абсцес мозку, інтраабдомінальні і тазові інфекції, генералізовані форми сальмонельозу, черевний тиф, рикетсіоз, газова гангрена. Іноді його використовують при бруцельозі та ряді інших інфекцій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Амфеніколи“ на сторінці 1. Приємного читання.
