Антибіотики різних груп

Протиінфекційні лікарські засоби


.Фосфоміцин


Антимікробна активність. Фосфоміцин (тогрівельна назва – монурал) має широкий спектр дії. Препарат впливає на багато грам(-) мікроорганізмів, включаючи ешерихії, протей, клебсієли; слабо – на псевдомонади, а також на грам(+) палички і коки (золотистий і епідермальний стафілокок, стрептококи, включаючи фекальний).

Механізм дії. Фосфоміцин (фосфономіцин) інгібує утворення мікробної стінки за рахунок пригнічення синтезу УДФ-М-ацетилмурамової кислоти, тобто його механізм дії відрізняється від такого у бета-лактамних антибіотиків. Фосфоміцин має також антиадгезивну активність. Фармакологічний ефект – бактерицидний.

Фармакокінетика. Фосфоміцин призначають всередину і вводять внутрішньовенно. Із ШКТ біозасвоєння препарату складає 60 %. Препарат треба застосовувати строго натщесерце (за 2 години до їди). Зв'язування з білками плазми крові менше 10%. Фосфоміцин – низькомолекулярний препарат, який добре проникає в різні тканини і рідини, включаючи кісткову тканину і ЦНС. Час збереження терапевтичної концентрації в крові більше 6 годин; кратність призначення – 3-4 рази на день. Елімінація препарату здійснюється переважно нирками в незміненому і зміненому вигляді. ТУг – 2,2 години.

Останнім часом у світовій практиці з'явився новий препарат – фосфоміцин трометамол. Він порівняно із звичним фосфоміцином краще всмоктується з ШКТ, піддається ентерогепатичній циркуляції і має триваліший період напіввиведення (4 години). Його призначають 1 раз на добу.

Місце в антимікробній терапії. Місце фосфоміцину в сучасній стратегії антибактеріальноїтерапії повністю не визначено. Препарат ефективний при гострих неускладнених інфекціях сечовидільних шляхів низького рівня – гострий і рецидивуючий цистит, сепсис, менінгіт, остеомієліт. При кишкових інфекціях його призначають всередину, курс лікування – 5-7 днів.

Резистентність. Вторинна резистентність мікроорганізмів до фосфоміцину розвивається повільно. Не менш цінною властивістю препарату є відсутність перехресної резистентності з іншими антибактеріальними засобами.

Взаємодія. Фосфоміцин добре поєднується з пеніцилінами і цефалоспоринами, а при сумісному застосуванні з аміноглікозидами спостерігається не тільки синергізм у протимікробній дії, але й зниження нефротоксичності останніх.

Побічні ефекти. Препарат малотоксичний, можуть з'явитися диспепсичні розлади (нудота, печія, діарея); шкірний висип, що зникає самостійно після відміни препарату; при парентеральному введенні – гіпернатріємія.

Наступний розділ:

Ристоміцин


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибіотики різних груп“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп
  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби