Похідні нітрофурану

Протиінфекційні лікарські засоби

До цієї групи сполук відносяться багато препаратів. Одні використовуються переважно як антисептики для зовнішнього застосування (наприклад, нітрофурал), інші – в основному для лікування інфекцій кишечника і сечовивідних шляхів [ніфуроксазид, фуразолідон, нітрофурантоїн (фурадонін), фуразидин (фурагін, фурамаг), ніфурател].

Нітрофурани характеризуються переважно антимікробною активністю. Деякі представники цього класу мають антипротозойну і протигрибкову дію. За клінічною ефективністю нітрофурани поступаються більшості вживаних у даний час антимікробних ЛЗ, що значною мірою пов'язане з особливостями їх фармакокінетики (ЛЗ не забезпечують тривалих терапевтичних концентрацій в органах і тканинах).

Позитивною рисою нітрофуранів є повільний розвиток стійкості до них клінічних штамів мікроорганізмів. У першу чергу, нітрофурани мають значення в медичній практиці як ЛЗ для лікування неускладнених інфекцій сечовивідних шляхів і кишкових інфекцій.

Антимікробна активність. Нітрофурани характеризуються широким антимікробним спектром дії, який включає грамнегативні (Enterobacteгіасеае) і грампозитивні (Staphylococcus spp., Streptococcus spp.) бактерії, а також деякі найпростіші (Т. vaginalis, Giardia, Lamblia).

Механізм дії. Нітрофурани як акцептори кисню порушують процес клітинного дихання бактерій, інгібують біосинтез ДНК (у меншій мірі – РНК) в мікробній клітині. В процесі внутрішньоклітинної трансформації (відновлення нітрогрупи під впливом бактерійних флавопротеїнів) утворюються метаболіти нітрофуранів, які чинять цитотоксичну дію. Залежно від структури сполуки, концентрації й експозиції, ЛЗ діють бактеріостатично або бактерицидно. Цитотоксична дія нітрофуранів і порушення ними клітинного дихання зумовлює активність деяких ЛЗ у високих концентраціях (фуразолідон, ніфурател) стосовно не тільки бактерій, але і найпростіших (лямблії, трихомонади, дизентерійна амеба).

За особливостями механізму антимікробної дії нітрофурани близькі до антисептиків, але, на відміну від останніх, нітрофурани менш токсичні і можуть застосовуватися перорально для системної дії.

Фармакокінетика. Нітрофурани (за винятком ніфуроксазиду) досить добре всмоктуються з ШКТ; біодоступність цих ЛЗ коливається від 50 до 95 %. Вони не створюють терапевтичних концентрацій у крові й тканинах, оскільки швидко виводяться з організму, головним чином нирками.

Період напіввиведення нітрофуранів знаходиться в межах 0,3-1 години. Дані ЯЗ інтенсивно метаболізуються в печінці, частково у м'язовій тканині і в стінці кишечника. Засоби, які метаболізуються в організмі у меншій мірі (нітрофурантоїн, фуразидин), містяться в сечі у високих концентраціях, забезпечуючи бактерицидну дію відносно збудників інфекцій сечовивідних шляхів. Терапевтичні концентрації в тканинах нирок при цьому досягаються не завжди, що обмежує ефективність нітрофуранів при пієлонефритах.

Після прийому всередину ряд ЛЗ (ніфурател, фуразолідон, ніфуроксазид) створює високі концентрації у вмісті кишечника.

Нітрофурани легко проникають через гістогематичні бар'єри (плацентарний, гематолікворний, гематоенцефалічний) і в грудне молоко.

Місце в антимікробній терапії:

► інфекції сечовивідних шляхів: уретрит, цистит;

► кишкові інфекції бактерійної етіології: дизентерія, сальмонельоз, харчові токсикоінфекції, паратиф, шигельоз, холера;

► лямбліоз;

► кишковий амебіаз;

► місцева гнійна інфекція (гостра, неускладнена): інфіковані рани, кон'юнктивіт, отит;

► трихомоніаз: кольпіт, уретрит.

ЛЗ системної дії (ніфурател, нітрофурантоїн, фуразидин) застосовують для лікування:

► інфекцій сечовивідних шляхів бактерійної етіології, викликаних чутливими до ЛЗ штамами мікроорганізмів;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Похідні нітрофурану“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану
  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби