Празиквантел

Протиінфекційні лікарські засоби

За хімічною будовою може бути віднесений до похідних піразиноізохіноліну. Має широкий спектр антигельмінтної дії. Він високоефективний при кишкових цестодозах, а також при позакишкових трематодозах і цистицеркозі (табл 5.1). Статевозрілі особини чутливіші до препарату.

Механізм дії. Порушує обмін кальцію у гельмінтів, що приводить до порушення функції м'язів і паралічу. Крім того, пізніше виникають деструктивні зміни в клітинах гельмінтів, що дає можливість мікрофагам проникати в гельмінти, і через декілька днів настає лізис останніх.

Фармакокінетика. Добре і швидко всмоктується при ентеральному введенні. Проникає в тканини, зокрема в ЦНС. Майже повністю метаболі- зується в печінці. Метаболіти виділяються в основному нирками.

Особливості застосування. Небажано призначати в перший триместр вагітності та під час годування грудьми.

Побічна дія. Переноситься препарат добре. ПЕ виражені в невеликому ступені (диспепсичні явища, кропив'янка, головний біль, запаморочення тощо).

Фенасал

Фенасал пригнічує окислювальне фосфорилювання у цестод і паралізує їх. Крім того, він знижує стійкість стрічкових гельмінтів до протеолітичних ферментів травного тракту, які руйнують цестоди.

Із ШКТ всмоктується лише незначна частина введеного препарату. Призначають фенасал всього 1 раз натщесерце (окрім гіменолепідозу, в цьому випадку проводять тривале лікування, що складається з трьох 7-денних циклів, з перервою в 7 днів).

Препарат не рекомендується застосовувати при теніозі, збудником якого є озброєний (свинячий) ціп'як, оскільки при цьому може виникнути цистицеркоз. При переваренні члеників свинячого ціп'яка з них виходять зародки (онкосфери). Вони проникають через стінку кишечника і з потоком крові розносяться по різних тканинах і органах, де з них розвиваються цистицерки. Останні є однією з личинкових стадій свинячого ціп'яка.

Переноситься фенасал добре. Серйозних ПЕ не викликає. Іноді відзначаються диспепсичні явища.

При лікуванні цестодозів як резервний препарат іноді використовують аміноакрихін. Він менш токсичний, ніж близький за хімічною будовою акрихін. Щодо ефективності поступається фенасалу. Має подразнюючий ефект. У частини пацієнтів викликає нудоту, блювоту. При теніозі може провокувати розвиток цистицеркозу, тому при зараженні озброєним ціп'яком аміноакрихін не рекомендується.

В окремих випадках цистицеркозу може бути ефективний мебендазол.

При лікуванні кишкових цестодозів нерідко використовують комбінації вказаних засобів.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Празиквантел“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел
  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби