Основні групи антибіотиків і принципи їх використання
АНТИБАКТЕРІАЛЬНІ ПРЕПАРАТИ (грец. anti – проти + bakteria – паличка) – лікарські засоби, які діють на бактерії. Їх поділяють на дві групи.
Перша – препарати невибіркової протимікробної дії, які згубно впливають на більшість мікроорганізмів (антисептики і дезінфекційні засоби).
Друга – вирізняється більш вибірковою дією на окремі види бактерій і великою широтою терапевтичної дії (хіміотерапевтичні препарати). У цій групі поєднуються антибіотики і синтетичні антибактеріальні препарати.
Термін "АНТИБІОТИКИ" має відношення до походження такого лікарського засобу. Антибіотики (грец. anti – проти + bios – життя) – це продукти життєдіяльності (або їхні синтетичні аналоги і гомологи) живих клітин (бактеріальних, грибкових, рослинного і тваринного походження), які вибірково пригнічують функціонування інших клітин – мікроорганізмів, пухлин тощо. Поділ антибіотиків на групи базується на виборі мішені (рецептора) дії цих лікарських засобів. Це можуть бути збудники інфекційних захворювань людини, різні види пухлин тощо. Адже існують антибіотики з антибактеріальною, протимікоплазмовою, протихламідійною, протиспірохетною, проти- протозойною, протигрибковою і протипухлинною активністю.
Традиційно антимікробні препарати поділяються на природні (власне антибіотики, наприклад, пеніцилін), напівсинтетичні (продукти модифікації природних молекул: амоксицилін, цефазолін, хінідин) і синтетичні (сульфаніламіди, нітрофурани, хінолони). Наразі такий розподіл втратив актуальність, оскільки окремі природні антимікробні лікарські засоби отримують шляхом синтезу (хлорамфенікол), а деякі препарати, які зазвичай називають антибіотиками (фторхінолони), де факте є синтетичними сполуками.
Добре відомим є поділ антимікробних препаратів, як і інших лікарських засобів, на групи і класи. Такий поділ має велике значення з точки зору розуміння спільності механізмів дії, спектра активності, фармакокінетичних особливостей, характеру небажаних реакцій тощо.
Антибіотики, що використовуються в медичній практиці, продукуються актиноміцетами (променистими грибами), цвілевими грибами, а також деякими бактеріями. Для здійснення раціональної антибіотикотерапії необхідне знання основних властивостей антибіотиків, груп антибіотиків, а також способи їх терапевтичного застосування.
Залежно від типу дії на мікробну клітину антибактеріальні засоби, власне, як і антибіотики, ділять на дві групи:
1.1. Основні групи антибіотиків і принципи їх використання
► бактерицидні (пеніциліни, цефалоспорини, аміноглікозиди, рифампіцин, поліміксини й ін.);
► бактеріостатичні (макроліди, тетрациклін, лінкоміцин, хлорамфенікол та ін.).
З урахуванням механізму дії антибактеріальні засоби поділяють на три основні групи:
• 1. Інгібітори синтезу клітинної стінки мікроорганізму (пеніциліни, цефалоспорини, ванкоміцин, тейкопланін та ін.).
• 2. Препарати, які порушують молекулярну організацію, функції клітинних мембран (поліміксин, ністатин, леворин, амфотерицин та ін.).
• 3. Препарати, які пригнічують синтез білка і нуклеїнових кислот, зокрема інгібітори синтезу білка на рівні рибосом (хлорамфенікол, тетрациклін, макроліди, лінкоміцин, аміноглікозиди) та інгібітори РНК-полімерази (рифампіцин) і ін.
Тип дії на мікробну клітину і механізм дії окремих препаратів представлений у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1
Класифікація антибіотиків за механізмом дії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 1. Антибактеріальні засоби“ на сторінці 1. Приємного читання.
