Мупіроцин

Протиінфекційні лікарські засоби

Мупіроцин (торгівельна назва – бактробан) – це виділена з культури Pseudomonas fluorescens і очищена псевдомонієва (монокарбохінова) кислота.

Антимікробна активність. Спектр дії – вузький, препарат впливає на метицилінрезистентні (S. aureus і S. epidermidis) і метицилінчутливі стафілококи, а також на стрептококи (зокрема, Str. pyogenes та ін.).

Важливо, що мупіроцин практично неактивний проти представників нормальної мікрофлори шкіри (мікрококів, коринебактерій і пропіонібактерій), які є природним захисним бар'єром макроорганізму.

Механізм дії. Препарат має унікальну хімічну будову і механізм дії, які відрізняють його від усієї решти відомих антимікробних речовин. Він містить бічний ланцюг з короткої жирної кислоти, сполучений ефірним зв'язком з монієвою кислотою. Термінальна частина молекули монієвої кислоти має велику структурну схожість з амінокислотою ізолейцином. Зв'язуючись з ферментом ізолейцил-тРНК-синтетазою (1C), мупіроцин блокує утворення з відповідної амінокислоти і тРНК комплексу ізолейцил- тРНК.

Мупіроцин має бактеріостатичну дію при низьких концентраціях, близьких до МПК. Бактерицидний ефект розвивається при місцевому застосуванні протягом 24-36 годин, в результаті створення дуже високих концентрацій (20000 мг/л) антибіотика.

Фармакокінетика. Мупіроцин у вигляді мазі застосовують тільки місцево: наносять на шкіру або призначають інтраназально. Препарат не має запаху і не залишає плям на одязі, легко наноситься і змивається при необхідності; його активність не зменшується при контакті з виділеннями з носа і збільшується при зниженні pH середовища, що є безперечною перевагою при лікуванні інфекцій шкіри і м'яких тканин (враховуючи низькі значення pH шкіри). Мупіроцин практично не абсорбується з поверхні непошкодженого шкірного покриву, проте ступінь його всмоктування може збільшуватися за наявності пошкоджень. Препарат добре проникає в поверхневі шари шкіри, де тривало і стабільно зберігається. Його метаболізм у шкірному покриві з утворенням монієвої кислоти (яка не має антибактеріальної активності) складає менше 3 %.

Місце в антимікробній терапії. Первинні інфекції шкіри (імпетиго, фолікуліт, фурункульоз, ектима). Повторно інфікована екзема, псоріатичні ураження, опіки, рани і виразки. Стафілококове носійство в лікарнях, включаючи метицилінрезистентні штами. Стафілокок, що міститься в носових пазухах і на шкірі пацієнта або медперсоналу, може стати причиною інфікування хірургічних ран, рецидиву стафілококового фурункульозу. Тривалість лікування – 5-7 днів.

Після інтраназального введення препарату необхідно м'яко масажувати крила носа протягом як мінімум 1 хвилини або доти, поки відчувається препарат. Це забезпечить максимальне проникнення антибіотика до задньої стінки глотки.

Профілактика катетер-асоційованих інфекцій (обробка шкіри навколо катетерів).

Резистентність. Вторинна резистентність мікроорганізмів до мупіроцину розвивається рідко.

За рівнем стійкості до антибіотика виділяють дві популяції стафілококів: з низьким і високим рівнем резистентності.

Низький рівень резистентності виникає в результаті мутацій. Вона носить стабільний характер і не передається іншим штамам. Не виключається можливість існування інших механізмів резистентності, проте до теперішнього часу не описана ферментативна інактивація мупіроцину.

Високий рівень резистентності обумовлений передачею спеціального гена (він одержав назву тирА), локалізованого на плазміді, від невідомого джерела. Можливо, такою екологічною нішею є хронічні виразки, колонізовані Ps. fluorescens або іншими псевдомонадами, які продукують мупіроциноподібні речовини.

Перехресної стійкості мупіроцину з іншими антимікробними препаратами не виникає, що, мабуть, обумовлено механізмом його дії.

Побічні ефекти. Рідко – алергійні реакції (свербіння, висип); відчуття печії в місці нанесення мазі; нефротоксичність (виникає при використанні мазі на поліетиленгліколевій основі у пацієнтів з обширними відкритими пошкодженнями шкіри або при опіках).

Наступний розділ:

Бацитрацин


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Мупіроцин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин
  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби