Фторхінолони

Протиінфекційні лікарські засоби

Фторхінолони, синтезовані шляхом введення в молекулу хінолону нафтиридину одного, двох або трьох атомів фтору, за своїми властивостями принципово відрізняються від нефторуючих сполук. Завдяки широкому антимікробному спектру дії, хорошим фармакокінетичним властивостям і низькій токсичності, фторхінолони широко застосовуються при лікуванні бактерійних інфекцій різної локалізації.

Синтезовано значну кількість таких препаратів: ципрофлоксацин, норфлоксацин, еноксацин, пефлоксацин, ломефлоксацин, офлоксацин та ін. Вони є високоактивними антибактеріальними засобами широкого спектра дії. Чинять бактерицидну дію на грамнегативні бактерії, зокрема на гонококи, кишкову паличку, шигели, сальмонели, Klebsiella pneumoniae, Enterobacter, Haemophilus influenzae, синьогнійну паличку, мікоплазми, хламідії й ін. Відносно грампозитивних бактерій менш активні.

Останніми роками з'явилася "нова" група фторхінолонів (респіраторних III–IV покоління – грепафлоксацин, левофлоксацин, геміфлоксацин, гатифлоксацин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, тровафлоксацин та ін.), відмітною особливістю яких, поряд з високою активністю відносно багатьох грамнегативних бактерій, є підвищена активність відносно грампозитивних мікробів, атипових мікроорганізмів та анаеробів.

У зв'язку з розвитком важких небажаних реакцій, що виявилися після проведення широких міжнаціональних, багатоцентрових (у більшості випадків контрольованих) випробувань, деякі ЛЗ (темафлоксацин, клінафлоксацин, грепафлоксацин, тосуфлоксацин, тровафлоксацин) були відкликані фірмами-виробниками з фармацевтичного ринку або одержали істотні обмеження на застосування.

Механізм антибактеріальної дії фторхінолонів відрізняється від дії інших антимікробних ЛЗ і полягає в інгібуванні бактерійних ферментів топоізомераз Ii і IV (зокрема ДНК-гірази – топоізомерази II), що порушує реплікацію ДНК і відповідно – утворення РНК. Все це перешкоджає росту і розмноженню бактерій. Фторхінолони мають достатньо виражений постантибіотичний ефект – продовження антимікробної дії після видалення ЛЗ із середовища. Тривалість даного ефекту залежить від виду мікроорганізму і величини раніше діючої концентрації.

Фармакокінетика. Всі фторхінолони швидко всмоктуються в ШКТ, при цьому їда дещо уповільнює всмоктування препаратів, але не впливає на повноту всмоктування. Фторхінолони достатньо довго циркулюють в організмі людей (для більшості препаратів ΡΛ складає 5-10 годин), що дозволяє призначати їх двічі на добу. У деяких фторхінолонів (спарфлоксацину, руфлоксацину, моксифлоксацину) Т½ в крові значно більший, у зв'язку з чим можливе їх застосування один раз на добу і рідше. Всі фторхінолони метаболізуються в організмі, ряд метаболітів має деяку антимікробну активність.

Фторхінолони надходять:

► у тканини ШКТ, сечостатевих і дихальних шляхів, легені, нирки, синовіальну рідину (концентрації складають більше 150 % відносно сироваткових);

► у мокроту, шкіру, м'язи, матку, запальну рідину і слину (концентрація фторхінолонів – 50-150 % відносно сироваткових);

► у СМР, жир і тканини ока (концентрація – менше 50 % відносно сироваткових);

► у різні клітини: поліморфноядерні нейтрофіли, макрофаги, альвеолярні макрофаги (концентрації у 2-12 разів перевищують позаклітинні, що має важливе значення при лікуванні інфекцій з внутрішньоклітинною локалізацією мікроорганізмів).

Фторхінолони виводяться нирками, позанирковими механізмами (біотрансформація в печінці, екскреція з жовчю, виведення з фекаліями й ін.). Виведення фторхінолонів нирками відбувається різними механізмами: разом з клубочковою фільтрацією, деякі ЛЗ (ципрофлоксацин, офлоксацин, ломефлоксацин, норфлоксацин, еноксацин) активно секретуються в канальцях нирок, а інші (пефлоксацин, спарфлоксацин) піддаються канальцевій реабсорбції. При екскреції фторхінолонів нирками в сечі створюються високі концентрації, достатні для пригнічення чутливої до них мікрофлори протягом довгого часу.

Помірно зв'язуються з білками плазми.

Порівняльна фармакокінетика фторхінолонів наведена в таблиці 1.6.

Місце в антимікробній терапії. Застосовуються фторхінолони при інфекціях сечовивідних, дихальних шляхів, інфекціях, які передаються статевим шляхом, інфекціях ШКТ, викликаних мікроорганізмами, чутливими до фторхінолонів; у пацієнтів з нейтропенією; при туберкульозі; для профілактики інших інфекцій (ендокардит, лепра, офтальмологічні інфекції тощо); як профілактичний засіб у перед- і постопераційному періодах.

Таблиця 1.6.

Основні параметри фармакокінетики фторхінолонів

ПрепаратШлях введенняБіодоступність, %Т½, годинПроникнення через ГЕБШлях виведенняКратність прийому за добу
ЦипрофлоксацинВсередину, в/в50-803-4,5+Нирки2
НорфлоксацинВсередину30-404-5+Нирки2
ОфлоксацинВсередину>905-7+Нирки2
ПефлоксацинВсередину, в/в1009+2
ЛомефлоксацинВсередину>958±Нирки1-2
ЕноксацинВсередину80-903-6Нирки2
ГатифлоксацинВсередину968Нирки1
ГеміфлоксацинВсередину7081
ЛевофлоксацинВсередину996,9Нирки1
МоксифлоксацинВсередину8612,1Нирки, кишечник1

Примітка: + – проникає добре тільки при запаленні, (±) – проникає погано (зокрема при запаленні).

Важливі переваги фторхінолонів:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Фторхінолони“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони
  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби