Еметин

Протиінфекційні лікарські засоби

Досить широкого поширення при лікуванні амебіазу набув алкалоїд коріння іпекакуани (Cephaelis ipecacuanha) – еметин. Як лікарський препарат використовують еметину гідрохлорид.

Механізм дії пов'язаний з прямою дією на паразита. Еметин викликає дегенерацію ядер і ретикуляцію цитоплазми амеб за рахунок порушення перенесення амінокислот від транспортної РНК до рибосомного білка.

Фармакокінетика. Вводять його підшкірно або глибоко в м'яз (оскільки при прийомі всередину він викликає сильне подразнення слизової оболонки ШКТ). При цьому він добре абсорбується і надходить у кров, звідки проникає до різних органів і тканин. Понад усе він накопичується в печінці, з чим пов'язують його щонайвищу активність при амебному гепатиті. Еметин в активній формі і в достатньо великому відсотку секретується в просвіт кишечника. Частина препарату видаляється з організму через нирки. При тривалому використанні еметин здатний накопичуватися, його істотну кількість реєструють у крові навіть через 40-60 днів після припинення лікування, що є основною причиною передозування і розвитку токсичних ефектів.

Показання до застосування. Діє еметин на амеб, локалізованих як по- закишково (наприклад, в печінці, де речовина накопичується у високих концентраціях), так і в стінці кишечника. На амеб, що знаходяться в просвіті кишечника, препарат не впливає.

Протипоказання. При органічних захворюваннях серця і нирок препарат протипоказаний.

Особливості застосування. Під час лікування еметином обов'язковий періодичний контроль функцій серця, нирок і печінки.

Побічні ефекти:

► серцево-судинна система (тахікардія, серцеві аритмії, болі в ділянці серця, гіпотонія, міокардит і перикардит), ці розлади розвиваються у 25-50 % пацієнтів;

► нервово-м'язова система (м'язова слабкість, тремор, невралгія);

► можливі порушення з боку нирок і печінки;

► прийом препарату супроводжується сильною подразнюючою дією. Цей ефект спостерігають частіше при підшкірному введенні і рідше – при внутрішньом'язовому. На місці введення з'являються болючість, ригідність і атонія м'язів, можливе утворення абсцесів. Іноді розвиваються екзематозні ураження і навіть генералізована кропив'янка, що супроводжується свербінням.

У даний час з лікувальною метою, крім алкалоїду еметину, застосовують його напівсинтетичний аналог – дегідроеметин і комплексну сполуку еметину з вісмутом (20 %) і йодом (60 %). Вісмут і йод підсилюють антимікробну активність еметину. Еметину вісмут-йодид призначають тільки всередину.

З метою дії на амеби, локалізовані в печінці, з успіхом використовують хінгамін, який накопичується в тканині печінки у високих концентраціях.

Всі перераховані препарати відносяться до амебіцидів, що мають прямий вплив на збудника амебіазу. Разом з тим, при лікуванні кишкового амебіазу можна скористатися тетрацикліном. Необхідно відзначити, що антиамебна дія антибіотиків має два механізми. Перший пов'язаний з прямим амебоцидним ефектом. Другий механізм, що має найбільше значення, зобов'язаний непрямій дії препаратів і є результатом пригнічення бактерійних коменсалів Е. histolytica в кишечнику. Як відомо, амеба є анаеробом. Необхідні умови для її існування забезпечують бактерії, присутні в кишечнику. Вони створюють сприятливе для амеб середовище, продукуючи важливі для найпростіших метаболіти і вітаміни, поглинаючи кисень і викликаючи вторинне Інфікування осередків ураження. За ефективністю при амебіазі тетрациклін поступається амебіцидам прямої дії. При лікуванні гострого амебіазу кишечника іноді застосовують мономіцин (вводять всередину).

У багатьох випадках при лікуванні амебіазу можна обмежитися застосуванням метронідазолу. Разом з тим, нерідко використовують комбінації речовин. Так, при амебній дизентерії доцільно поєднувати препарати, що діють у просвіті кишечника, в його стінці, а також оберігають печінку від потрапляння в неї амеб (наприклад, метронідазол + хініофон; еметину гідрохлорид + тетрациклін + хініофон).


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Еметин“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин
  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби