Фторхінолони (див. попередній розділ).
Група аміноглікозидів (стрептоміцин, амікацин – див. відповідний попередній розділ).
Канаміцин
Продуцентом канаміцину є Streptomyces kanamyceticus. Препарат відноситься до антибіотиків групи аміноглікозидів. Випускається у вигляді сульфату.
Антимікробна активність. Канаміцин має широкий спектр дії, що включає мікобактерії туберкульозу, багато грампозитивних і грамнегативних бактерій. До нього малочутливі стрептококи (за винятком ентерококів), пневмококи. Він не діє на синьогнійну паличку, анаероби, спірохети, патогенні гриби й істинні віруси.
Механізм дії. Пов'язаний з пригніченням синтезу білка у бактерій. Канаміцин чинить як бактеріостатичну, так і бактерицидну дію.
Фармакокінетика. Із ШКТ препарат всмоктується незначною мірою. Для резорбтивної дії його призначають внутрішньом'язово. При цьому шляху введення максимальні концентрації канаміцину в плазмі визначаються приблизно через 1 годину. Антибактеріальний ефект зберігається до 6-12 годин. Через гематоенцефалічний бар'єр канаміцин практично не проникає. Виділяється нирками.
Місце в антимікробній терапії. У медичній практиці канаміцин використовують як протитуберкульозний препарат II групи, а також при інфікуванні грамнегативними мікроорганізмами (кишковою паличкою, капсульними бактеріями й ін.), протеєм, золотистим стафілококом та іншими збудниками, чутливими до канаміцину. Підставою для застосування канаміцину є неефективність інших антибіотиків.
Крім внутрішньом'язових ін'єкцій, препарат може бути введений у порожнини тіла. Крім того, його іноді призначають всередину (для пригнічення кишкової мікрофлори).
Резистентність. Звикання бактерій до канаміцину розвивається досить швидко.
Протипоказання: гіперчутливість; порушення слуху; порушення функції нирок.
Особливості застосування. Застосування аміноглікозидів у вагітних можливе тільки за життєвими показаннями, оскільки вони можуть викликати нефротоксичний і ототоксичний ефекти у плода. Є повідомлення про природжену глухоту у дітей, матері яких одержували аміноглікозиди. Слід дотримуватися обережності при призначенні аміноглікозидів недоношеним і новонародженим, оскільки при їх використанні у високих дозах описані ступор, млявість, кома, виражене пригнічення дихання. Необхідний контроль слуху і функції нирок.
Побічні ефекти. Канаміцин характеризується високою токсичністю. Так, він має більшу ототоксичність, ніж гентаміцин і стрептоміцин (але меншу, ніж неоміцин). Поява шуму у вухах є приводом для відміни препарату, оскільки він може викликати в результаті пошкодження слухового нерва необоротне зниження слуху аж до повної глухоти. Ототоксичний ефект канаміцину особливо небезпечний при тривалому використанні антибіотика (при лікуванні туберкульозу). Вестибулярні порушення виникають відносно рідко. Канаміцин має і виражену нефротоксичність. У зв'язку з цим у процесі лікування необхідно регулярно контролювати не тільки стан слуху, але й функцію нирок. Крім того, можливий його негативний вплив на печінку. Іноді відзначаються алергійні реакції.
Циклосерин
Продукується різними видами актиноміцетів: Actinomyces orchidaceus, Actinomyces garyphalus, Actinomyces lavendulae. Одержаний також синтетичним шляхом. Як лікарський препарат використовується D-Ізомер циклосерину.
Антимікробна активність. Має широкий спектр дії. Найбільш ефективний відносно поза- і внутрішньоклітинних мікобактерій туберкульозу (поступається за активністю ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину). На інші мікроорганізми впливає тільки у великих концентраціях.
Механізм дії. Циклосерин діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки. Це пов'язано з тим, що, маючи хімічну схожість із D-аланіном, циклосерин здатний за конкурентним принципом пригнічувати активність ферментів D-аланінрацемази й D-аланінсинтетази. В результаті порушується утворення дипептиду D-аланіл-О-аланіну, необхідного для побудови клітинної стінки ряду бактерій.
Фармакокінетика. Із ШКТ циклосерин всмоктується добре. Через 2-4 години визначаються Сmах. З білками плазми циклосерин не зв'язується. Добре проникає в ліквор, де його концентрації близькі до таких у плазмі крові.
Близько 1/3 введеного циклосерину піддається хімічним перетворенням. Виділяється препарат нирками (у 1 -шу добу близько 50 %).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибіотики“ на сторінці 1. Приємного читання.
