Антибіотики

Протиінфекційні лікарські засоби


Фторхінолони (див. попередній розділ).


Група аміноглікозидів (стрептоміцин, амікацин – див. відповідний попередній розділ).


Канаміцин


Продуцентом канаміцину є Streptomyces kanamyceticus. Препарат відноситься до антибіотиків групи аміноглікозидів. Випускається у вигляді сульфату.

Антимікробна активність. Канаміцин має широкий спектр дії, що включає мікобактерії туберкульозу, багато грампозитивних і грамнегативних бактерій. До нього малочутливі стрептококи (за винятком ентерококів), пневмококи. Він не діє на синьогнійну паличку, анаероби, спірохети, патогенні гриби й істинні віруси.

Механізм дії. Пов'язаний з пригніченням синтезу білка у бактерій. Канаміцин чинить як бактеріостатичну, так і бактерицидну дію.

Фармакокінетика. Із ШКТ препарат всмоктується незначною мірою. Для резорбтивної дії його призначають внутрішньом'язово. При цьому шляху введення максимальні концентрації канаміцину в плазмі визначаються приблизно через 1 годину. Антибактеріальний ефект зберігається до 6-12 годин. Через гематоенцефалічний бар'єр канаміцин практично не проникає. Виділяється нирками.

Місце в антимікробній терапії. У медичній практиці канаміцин використовують як протитуберкульозний препарат II групи, а також при інфікуванні грамнегативними мікроорганізмами (кишковою паличкою, капсульними бактеріями й ін.), протеєм, золотистим стафілококом та іншими збудниками, чутливими до канаміцину. Підставою для застосування канаміцину є неефективність інших антибіотиків.

Крім внутрішньом'язових ін'єкцій, препарат може бути введений у порожнини тіла. Крім того, його іноді призначають всередину (для пригнічення кишкової мікрофлори).

Резистентність. Звикання бактерій до канаміцину розвивається досить швидко.

Протипоказання: гіперчутливість; порушення слуху; порушення функції нирок.

Особливості застосування. Застосування аміноглікозидів у вагітних можливе тільки за життєвими показаннями, оскільки вони можуть викликати нефротоксичний і ототоксичний ефекти у плода. Є повідомлення про природжену глухоту у дітей, матері яких одержували аміноглікозиди. Слід дотримуватися обережності при призначенні аміноглікозидів недоношеним і новонародженим, оскільки при їх використанні у високих дозах описані ступор, млявість, кома, виражене пригнічення дихання. Необхідний контроль слуху і функції нирок.

Побічні ефекти. Канаміцин характеризується високою токсичністю. Так, він має більшу ототоксичність, ніж гентаміцин і стрептоміцин (але меншу, ніж неоміцин). Поява шуму у вухах є приводом для відміни препарату, оскільки він може викликати в результаті пошкодження слухового нерва необоротне зниження слуху аж до повної глухоти. Ототоксичний ефект канаміцину особливо небезпечний при тривалому використанні антибіотика (при лікуванні туберкульозу). Вестибулярні порушення виникають відносно рідко. Канаміцин має і виражену нефротоксичність. У зв'язку з цим у процесі лікування необхідно регулярно контролювати не тільки стан слуху, але й функцію нирок. Крім того, можливий його негативний вплив на печінку. Іноді відзначаються алергійні реакції.


Циклосерин


Продукується різними видами актиноміцетів: Actinomyces orchidaceus, Actinomyces garyphalus, Actinomyces lavendulae. Одержаний також синтетичним шляхом. Як лікарський препарат використовується D-Ізомер циклосерину.

Антимікробна активність. Має широкий спектр дії. Найбільш ефективний відносно поза- і внутрішньоклітинних мікобактерій туберкульозу (поступається за активністю ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину). На інші мікроорганізми впливає тільки у великих концентраціях.

Механізм дії. Циклосерин діє бактерицидно, порушуючи синтез клітинної стінки. Це пов'язано з тим, що, маючи хімічну схожість із D-аланіном, циклосерин здатний за конкурентним принципом пригнічувати активність ферментів D-аланінрацемази й D-аланінсинтетази. В результаті порушується утворення дипептиду D-аланіл-О-аланіну, необхідного для побудови клітинної стінки ряду бактерій.

Фармакокінетика. Із ШКТ циклосерин всмоктується добре. Через 2-4 години визначаються Сmах. З білками плазми циклосерин не зв'язується. Добре проникає в ліквор, де його концентрації близькі до таких у плазмі крові.

Близько 1/3 введеного циклосерину піддається хімічним перетворенням. Виділяється препарат нирками (у 1 -шу добу близько 50 %).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Антибіотики“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики
  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти

  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби