Бронхіти

Протиінфекційні лікарські засоби

Гострий бронхіт, як правило, має вірусну етіологію. До такої вірусної інфекції може приєднуватися бактерійна (найчастіше викликана Sir. pneumoniae, Haemophilus influenzae). Оскільки антибіотики не діють на віруси, то показанням для призначення антибіотиків при гострому бронхіті є наростання відділення мокроти, гнійна мокрота, поява задишки.

При хронічних бронхітах антибіотики показані в період загострення.

Таким чином, при бронхітах практикується 7-10-денний курс анти- біотикотерапії. Звичайно призначають всередину антибіотики широкого спектра дії: амінопеніциліни у т. ч. захищені, цефалоспорини ІІ-ІІІ покоління, ко-тримоксазол за наявнісю відповідної чутливості збудника. Цілком допустиме призначення макролідів та азалідів, тетрациклінів (доксбіцикліну) та фторхінолонів (табл. 1.13).

Пневмонія

У більшості випадків етіологія пневмоній носить бактерійний характер.

Розрізняють емпіричну антибіотикотерапію пневмоній і антибіотикотерапію хворих на пневмонію із встановленою етіологією. Наразі не існує достатньо ефективних методів етіологічної експрес-діагностики пневмоній, тому на початковому етапі антибіотикотерапія практично завжди є емпіричною. Терапія пневмоній у подальшому за 2-3 доби може бути корегована: в результаті отримання даних бактеріологічного дослідження мокротиння чи змиву бронхів або за його відсутності – у результаті неефективності попередньої схеми антибіотикотерапії (табл. 1.14).

Таблиця 1.12

Протимікробна терапія при захворюваннях ЛОР-органів у дорослих і дітей

НозологіяЕтіологічний факторРекомендована схема лікуванняОсобливості лікування
ЗОВНІШНІЙ ОТИТ ХРОНІЧНИЙS. pneumonia, Н. influenza, М. catarrhalisвушні крап.: (поліміксин В + нео- міцин + гідрокортизон 4 р/д) + шампунь із селеном сульфідомКонтроль супутньої себореї за допомогою шампуню проти лупи, який містить селену сульфід, або шампунь з кетоконазолом + розчин з кортико- стероїдом
ОТИТ ГРИБКОВИЙКандидиФлуконазол всередину 200 мг 1 доза, після чого всередину по 100 мг 3-5 діб
ГОСТРИЙ СЕРЕДНІЙ ОТИТВіруси · Бактерії + віруси Бактерії: · S. pneumonia, Н. influenzae, М. catarrhalisЯкщо раніше пацієнт не приймав АБ: Амоксацилін Якщо раніше пацієнт приймав АБ місяцем раніше – · Амоксацилін або Амоксацилін-КЛ у максимальних добових дозах або · Цефуроксимпочаткова терапія – емпірична тривалість лікування: вік < 2 років -10 діб; · > 2 років – 5-7 діб. · Оптимальна тривалість лікування точно не встановлена. · При тяжкому перебігу хвороби 5 діб м.б. недостатньо
БРОНХІТ ГОСТРИЙ Новонароджені/ діти (від 1 року до 5 років)Діти < 2 років: аденовірус; · діти 2-5 років: · RSV, вірус парагрипу 3, метапневмовірус людиниАнтибіотики показані тільки при супутньому синуситі та при наявності 5. pneumoniae, GAS, · Н. influenzae або в разі відсутності поліпшення протягом 1 тижняВ інших випадках лікування симптоматичне
БРОНХІТ ГОСТРИЙ Подлітки та дорослі (трахеобронхіт)Віруси. · М. pneumoniae, КІ. pneumoniaeАнтибіотики для застосування не показаніЯкщо гнійна мокрота – єдиний симптом, то антибіотики не показані. · Кашель зазвичай триває біля 2 тиж. · При появі лихоманки – додаткове обстеження
ГРИП · (в епідемічний сезон) · N1H1, грип АN1H1 грип АОзельтамівір всередину 75 мг 2 р/д 5 дн (також у дітей від 1 до 12 років 2 мг/кг) · Занамівір 2 інгаляції (по 5 мг кожна) 2 р/добу 5 днівУскладнення: грипозна пневмонія, вторинна бактеріальна пневмонія · CA-MRSA і MSSA, S. pneumoniae, Н. influenzae
Позалікарняна пневмонія, амбулаторніВаріює залежно від клін. ситуації. · Без супутніх захвор.: атипові – М. pneumoniae, · S. pneumoniae, віруси. При супутніх захвор.:Азитроміцин вн. 0,5 г х 1 доза, потім 0,25 г/добу або · Азитроміцин-ER 2 г χ 1 доза або · Кларитроміцин вн. 500 мг · 2 р/добуАзитро/Клари: · За: підходить спектр активності; випадки стійкості in vitro відзначаються частіше, ніж випадки безуспішного лік-ня у клін. практиці; прийом /13 1 р/добу; краща переносимість порівняно з Еритро.
Алкоголізм: · S. pneumoniae, анаероби, коліформні бактерії. Н. influenzae, · М. catarrhalis, · S. pneumoniae.або Клари-ER вн. 1 г 1 р/добу або · Докси вн. 100 мг 2 р/добу або при прийомі антибіотиків у попередні 3 міс: (Азитро або Клари) + (Амоке вн. 1 г 3 p/добу або високі дози Амокс-КЛ · АБО · ФХ, що застосовуються при РІ) Тривалість лік-ня: · S. pneumoniae: без бактеріемії і при нормотермії х 3 дн.; -10-14 дн. · КІ. pneumoniaeПроти: загальна стійкість S. pneumoniae in vitro – · 20-30 %, і вона може зростати. При стійкості до Бензилпену 5. pneumoniae – майже у 50 % випадків є і стійкість до Азитро/Клари. Ризик стійкості до макро- лідів у осіб, які раніше застосовували ці ЯЗ. Амоксицилін: · За: активний відносно 90-95 % 5. pneumoniae при дозі 3-4 г/добу. · Проти: не активний у відношенні атипових збудників і бактерій, що виробляють -β-лактамази. · Амокс-КЛ: · За: спектр активності включає продуцентів β-лактамаз. Проти: не активний відносно атипових збудників. Цефалоспорини – цефуроксим та ін. · За: активні у відношенні 75-85 % 5. pneumoniae і Н. influenzae. Цефуроксим найменш активний, і його застосування при інфікуванні стійкими 5. pneumoniae асоційоване з підвищеною смертністю. · Проти: не активні відносно атипових збудників.
Докси: · За: активний відносно 5. pneumoniae, але стійкість може підвищуватися. Активний відносно Н. influenzae, атипових збудників та збудників, що використовуються для біотероризму (сибірська виразка, чума, туляремія). Проти: випадки стійкості 5. pneumoniae -18-20 %. Мало клін. даних. · ФХ, що застосовуються при РІ: Мокси, Лево і Гемі. · За: ефектив. in vitro і клін. відносно чутливих і стійких до Пен 5. pneumoniae. NB: доза Лево – 750 мг 1 p/добу. ЛЗ застосовують 1 p/добу. Гемі є тільки в медикаментозній формі для прийому всередину. · Проти: є географічні осередки інф. зі стійкими збудниками, коли лікування безуспішне. У молодих жінок, що приймають Гемі > 7 днів, оборотна висипка
Позалікарняна пневмонія, госпіталізовані у ВРІТПри супутньому грипі або зразу після нього: можливі SA і 5. pneumonia Підозра на наявність аеробних грам (-)Емпірична терапія Ваико в/в 1 г кожн. 12 год + (Лево в/в 750 мг 1 р/добу або Мокси в/в 400 мг · 1 р/добу) · РЕЗЕРВ · Лінезалід в/в 600 мг · 2 р/добу + (Лево або Мокси)Ризик пневмонії, викликаної грам(-) паличками, зумовлений: алкоголізмом з некротизуючою пневмонією, наявністю хрон. бронхоектазу (напр., при муковісцидозі), тривало
паличок: напр., · Р. aeruginosa і/або небезпечної для життя інфекції. · При гіпоксії та/або гіпотензії підозрюють наявність 5. pneumoniae та легіонел.Анти псевдомонадни й β-лактам + (ФХ, що застосовуються при РІ або АмГ). Приєднати Азитро при відсутності ФХ При важкій алергії до β-лактамів, опосередкованій IgE: азтреонам + ФХ або (азтреонам + АмГ + Азитро)існуючою трахеостомою і/або ШВЛ, фебрильною нейтропенією і легеневими інфільтратами, септичним шоком, злоякісним новоутворенням або дихальною недостатністю
Лікарняна пневмонія (ЛП): (емпірична терапія)Етіологія вкрай різноманітна, залежно від клін. ситуації: · S. pneumoniae, SA, легіонели, коліформні бактерії, Р. aeruginosa, Stenotrophomonos sp., Acinetobacter sp.u, анаеробиОсновна терапія ІміпЦ в/в 0,5 г кожн. б ч або Дори в/в 500 мг кожн. 8 год (1- або 4-год. інфузії) або Меро в/в 1 г кожн. 8 год) + (при підозрі на легіонели або тероризм) ФХ, що застосовуються при РІ (Лево або Мокси)] · Схеми дозування див. раніше · РЕЗЕРВ · При підозрі на Р. aeruginosa почати емпіричне лікування двома ЛЗ, що застосовуються при цьому збуднику, щоб підвищити ймовірність ефективності хоча б одного з них, напр.: (ІміпЦ або Цефеп або Піп-ТЗ) + (Ципро або Тобра).Діагностика ЛП: лихоманка і легеневі інфільтрати часто не свідчать про пневмонію. Доцільне кількісне бактеріологічне дослідження. · При мікробній етіології: жодна емпірична схема не може бути універсальною для всіх ситуацій. · Наведені схеми ефективні відносно більшості штамів 5. pneumoniae; легіонел і більшості коліформних бактерій. Схеми не ефективні щодо MRS A, Stenotrophomonos sp. та інших збудників. · ЛП-ШВЛ – проф-ка: лрипідняти узголів'я ліжка – під кутом > 30". · Якомога раніше видалити назогастральний та ендотрахеальний зонди. По можливості – постійне відсмоктування секрету з трахеї (нижче голосової щілини). Полоскання порожнини рота хлоргексидином.
Асліраційна пневмоніяРезультати трансторакального пунктату: анаероби, грам(+) коки, види групи 5. тіііегі, КІ. pneumoniaeПіп-ТЗ в/в 3,375 г кожних 6 год або інфузії 3,375 г кожних 8 год · РЕЗЕРВ · Цефтрі в/в 1 г 1 р/добу + метро в/в 500 мг кожн. · 6 год або 1 г кожних 12 годПриєднання Клари прискорює розрішення ЛП-ШВЛ. Мокси в/в або вн. 400 мг 1 р/добу – альтернативна схема. · Клінд при прийманні вн. в дозі 300 мг 3 р/добу також ефективний при інфекції, зумовленій анаеробними бактеріями в ротовій порожнині або стрептококами
Пневмонія у ВІЛ- інфікованих (ВІЛ+)Найчастіше Pneumocystis carinii (Р. jіroved і); также М. tub., гриби, саркома Капоші та лімфома. · NB: у пацієнтів зі СНІДом може розвинутися пневмонія, викликана DRSP або іншими патогенами S. pneumoniae, · Н. influenzae, аеробні грам(-) палички (в т.ч. Р. aeruginosa), ле- гіонели (рідко), М. tub.Починати з преднізону + ТМП-СМК (триметоприм- сульфаметоксазол) в/в: · 15 мг/кг (по ТМП) на добу, розд, на дози, що вводяться через кожних 8 год, або вн.: по 2 таб. кожн. 8 год; 21 день. · Цефтрі в/в 1 г 1 р/добу (після 65 років – в/в 1 г 1 р/добу) + Азитро. Альтернативні ЛЗ: Лево або Мокси в/в · РЕЗЕРВ · Варіанти лік-ня при виявленні грам(-) паличок у мокротинні: лЦеф 3, АТ- ПГ, Тикар-КЛ, Піп-ТЗ, іміпЦ або Меро. ФХ: Лево вн. або в/в 750 мг 1 р/добу; · Мокси вн. або в/в 400 мг 1 р/добу. У США Гати немає, позаяк він викликає гіпо- та гіперглікемічні реакціїNB: Стійкість пневмоцист до ТМП-СМК зустрічається, але рідко. · Діагностика (харкотиння, змив із бронхів): цитологічне дослідження або аналіз за допомогою моноклональних антитіл або ПЛР. Вивчається ефективність методу визначення рівня р-глюкану в сироватці крові Починати лікування при ПЦП (р02 < 70 мм рт. ст.) з призначення преднізолону в/в (не чекаючи погіршення стану пацієнта): 40 мг 2 р/добу χ 5 дн., потім 40 мг 1 р/добу ж 5 дн., потім 20 мг 1 р/добу χ 11 дн. При негативних результатах спостереження ПЦП – диференційна діагностика: бактеріальної пневмонії, ТБ, кокцидіомікозу, гістоплазмозу, криптококозу, саркоми Капоші і лімфоми. · Пентамідин неактивний щодо бактеріальних патогенів

Таблиця 1.14.

Основні антимікробні засоби, які використовують у лікуванні дорослих, хворих на НП клінічно вагомих мікроорганізмів (ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. ф. Г. Яновського НАМИ України")

ПрепаратШлях введенняДоза та кратність введення
Природні пеніциліни
БензилпеніцилінВ/в, в/м1000 000-3 000 000 ОД з інтервалом 4 год
Амінопеніциліни
АмпіцилінВ/в, в/м0,5-1 г з інтервалом 6 гад
АмоксицилінВсередину0,5-1г з інтервалом 8 гад
Амоксицилін/ клавула- нова кислотаВ/в, всередину1,2 г з інтервалом 6-8 год 1 г з інтервалом 12 год
Ампіцилін/сульбактамВ/в, в/м1,5-3 г з інтервалом 6-8 год
Пеніциліни, стійкі до дії пеніциліназ
ОксацилінВ/в, в/м, всередину2 г з інтервалом 4-6 год
Цефалоспорини 1 покоління
ЦефазолінВ/в, в/м1-2 г з інтервалом 8-12 год
Цефалоспорини іі покоління
Цефуроксиму аксетилВсередину0,5 г з інтервалом 12 год
Цефалоспорини III покоління
ЦефоперазонВ/в, в/м1-2 г з інтервалом 8-12 год
ЦефотаксимВ/в, в/м1-2 г з інтервалом 8-12 год
ЦефтріаксонВ/в, в/м1-2 г з інтервалом 24 гад
ЦефтазидимВ/в, в/м2 г з інтервалом 8 гад
Цефалоспорини IV покоління
ЦефепімВ/в2 г з інтервалом 12 год
Карбапенеми
МеропенемВ/в, в/м1 г з інтервалом 8 год
ПрепаратШлях введенняДоза та кратність введення
Іміпенем/циластатинВ/в0,5-1 г з інтервалом 6-8 год
ЕртапенемВ/в, в/м1 г з інтервалом 24 год
ДоріпенемВ/в0,5 г з інтервалом 8 год
Монобактами
АзтреонамВ/в, в/м2 г з інтервалом 8 год
Аміноглікозиди
ГентаміцинВ/в3-5 мг/кг з інтервалом 24 год
ТобраміцинВ/в5 мг/кг з інтервалом 24 год
НетилміцинВ/в4-6 мг/кг з інтервалом 24 год
АмікацинВ/в15 мг/кг з інтервалом 24 год
Манроліди
АзитроміцинВ/в, всередину, всередину0,5 г з інтервалом 24 год 0,5 г з інтервалом 24 год, 3 дні 2,0 г одноразово
КларитроміцинВсередину, в/в0,5 г з інтервалом 12 год
СпіраміцинВ/в, всередину1 500 000-3 000 000 МО з інтервалом 8-12 год
ДжозаміцинВсередину0,5 г з інтервалом 12 год
ЕритроміцинВ/в, всередину0,5 г з інтервалом 6 год
Фторхінолони II покоління
Ципрофлоксацинв/в, всередину0,4 г з інтервалом 12 год; 0,5 г з інтервалом 12 год
ОфлоксацинВ/в, всередину0,4 г з інтервалом 12 год
Фторхінолони III покоління
ЛевофлоксацинВ/в, всередину0,5 г з інтервалом 12-24 год
Фторхінолони IV покоління
МоксифлоксацинВ/в, всередину0,4 г з інтервалом 24 год
ГеміфлоксацинВсередину0,320 г з інтервалом 24 год
ГатифлоксацинВсередину0,4 г з інтервалом 24 год
Препарати різних груп
ВанкоміцинВ/в1 г з інтервалом 12 год
РифампіцинВ/в, · Всередину0,5 г з інтервалом 12 год; 0,6-0,9 г з інтервалом 24 год
ЛінезолідВ/в, всередину0,6 г з інтервалом 12 год
КліндаміцинВ/в, в/м, всередину0,45-0,6 г з інтервалом 6-8 год

Негоспітальна пневмонія (НП), або позалікарняна, у раніше здорових дорослих осіб. Дорослих пацієнтів з НП поділяють на чотири групи (таблиці НДІ пульмонології №1.15-1.161-4 групи).

До І групи (табл. № 1.15) відносять хворих на НП з легким перебігом, які не потребують госпіталізації, без супутньої патологи, і тих, хто не приймав упродовж останніх 3 міс антибактеріальних препаратів. У хворих на НП і групи (найчастіше збудниками НП у таких пацієнтів є 5. pneumoniae, М. pneumoniae, С. pneumoniae, Н. influenzae (як правило, у курців) та респіраторні віруси) рекомендують ентеральний прийом у вигляді монотерапп амоксициліну або макроліду (азитроміцин, кларитроміцин, спіраміцин). За неможливості прийому хворим препарату вибору призначають альтернативний препарат – респіраторний фторхінолон III–IV покоління. У випадку неефективності амоксициліну через 48-72 год лікування як альтернативний препарат призначають макролід або доксициклін. Це зумовлено їх високою активністю щодо атипових збудників, які можуть бути найбільш ймовірною при- чиною невдалого лікування амоксициліном. У випадку неефективності стартової антибіотикотерапії макролідом альтернативним препаратом може бути амоксицилін або ж фторхінолон III–IV покоління. Можливою причиною неефективності лікування макролідом може бути наявність резистентних до цієї групи антибіотиків штамів пневмокока або наявність грамнегативних збудників, на які, як правило, макроліди не діють.

До II групи (табл. 1.15) відносять хворих на НП з легким перебігом, які не потребують госпіталізації, з наявністю супутньої патології (ХОЗЛ, ниркова та серцева недостатність, цереброваскулярне захворювання, пухлина, цукровий діабет, хронічне захворювання печінки різної етіології, психіч-

Таблиця 1.15

Антибактеріальна терапія хворих на НП в амбулаторних умовах (ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМИ України")

Група хворихМожливий · збудникПрепарат виборуАльтернативний препарат
I група · (НП легкого перебігу в осіб без супутньої патології і тих, хто не приймав за останні 3 міс антибактеріальні препарати)S. pneumoniae, М. pneumoniae, С. pneumoniae, Н. influenzae, респіраторні вірусиПероральний прийом: · амоксицилін або макролід*Пероральний прийом: · 1. Макролід або доксициклін, або фторхінолон III–IV покоління за неефективності амінопеніциліну; 2. Амінопеніцилін або фторхінолон III-IV покоління за неефективності макроліду
II група · (НП легкого перебігу у осіб із супутньою патологією і/або тих, хто приймав за останні 3 міс антибактеріальні препарати)S. pneumoniae, Н. influenzae, · М. pneumoniae, С. pneumoniae, S. aureus, · М. catarrhalis, родина Enterobacteriaceae, респіраторні вірусиПероральний прийом: амоксицилін/ клавуланова кислота або цефуроксиму аксетилПероральний прийом: додати до β-лактаму макролід або монотерапія фторхінолоном III–IV покоління

Примітка: 'Макроліди є препаратами вибору при підозрі на атипову етіологію захворювання (С. pneumoniae, М. pneumoniae). Слід надавати перевагу найбільш дослідженим при НП макролідам із покращеними фармакокінетичними властивостями (азитроміцин, кларитроміцин) або сприятливим профілем безпеки та мінімальною частотою лікарських взаємодій (азитроміцин, кларитроміцин або джозаміцин, спіраміцин).

ній розлад, алкоголізм) та/ або тих, хто приймав упродовж останніх 3 міс антибіотикотерапію. Збудниками НП у цих хворих € S. pneumoniae (в тому числі антибіотикорезистентні штами), Н. influenzae, S. aureus, респіраторні віруси. Існує можливість наявності грамнегативної інфекції родини Enterobacteriaceae (E. coli, Klebsiella spp., Enterobacter spp.), особливо у людей похилого віку. Існує ризик анаеробної інфекції за наявності НП в осіб з несанованою порожниною рота, у хворих з наявністю неврологічних захворювань та/або порушеннями акту ковтання.

У хворих II групи як засіб вибору рекомендують ентеральний прийом захищеного амінопеніциліну (амоксицилін/клавуланова кислота) або цефалоспорину II покоління (цефуроксиму аксетил), оскільки збільшується ймовірність етіологічної ролі грамнегативних мікроорганізмів (у тому числі тих, резистентних до антибіотиків). Альтернативною терапією може бути застосування фторхінолону III–IV покоління. За неможливості перорального прийому препарату призначають парентеральний антибіотик – цефалоспорин III покоління (цефтріаксон в/м). Відсутність ефекту від лікування у таких хворих може свідчити про атипову етіологію НП. Тому на другому етапі антибіотикотерапії додають макролід до β-лактаму або призначають монотерапію фторхінолоном III–IV покоління. Оцінка ефективності антибактеріальної терапії препаратом першого ряду проводиться через 48-72 год від початку лікування.

До III групи (табл. 1.16) відносять хворих на НП з середньотяжким перебігом, які потребують госпіталізації у терапевтичне (пульмонологічне) відділення за медичними (наявність несприятливих прогностичних факторів) показаннями. Хворим III групи (етіологічними чинниками НП у таких пацієнтів виступають S. pneumoniae, Н. influenzae, атипові збудники, грам- негативні ентеробактерії, респіраторні віруси, "змішана” інфекція) призначають комбіновану антибіотикотерапію захищеного амінопеніциліну (амоксицилін/клавуланова кислота, ампіцилін/сульбактам – парентерально) або цефалоспорину III покоління (цефотаксим, цефтріаксон – парентерально) у поєднані з макролідом (введеним переважно ентеральним шляхом). За відсутності ефекту від лікування підозрюють наявність грам- позитивних мультирезистентних мікроорганізмів або грамнегативних ентеробактерій, які продукують β-лактамази розширеного спектру дії. Це потребує використання на другому етапі антибіотикотерапії фторхінолонів III–IV покоління або ж поєднання карбапенему (ертапенем) чи цефалоспорину V покоління (цефтаролін) із макролідом (ентерально).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Бронхіти“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Розділ 1. Антибактеріальні засоби

  • Пеніциліни

  • Цефалоспорини

  • Карбапенеми

  • Монобактами

  • Аміноглікозиди

  • Стрептоміцин

  • Неоміцин

  • Гентаміцин

  • Амікацин

  • Тетрацикліни та гліцилцикліни

  • Поліміксини

  • Лінкозаміди

  • Глікопептиди

  • Оксазолідинони

  • Амфеніколи

  • Тіамфенікол

  • Антибіотики різних груп

  • Ристоміцин

  • Спектиноміцин

  • Мупіроцин

  • Бацитрацин

  • Фузидини

  • Фузафунгін

  • Синтетичні протиінфекційні препарати

  • Діамінопіримідини

  • Хінолони та фторхінолони

  • Кислота налідиксова

  • Фторхінолони

  • Похідні хіноксаліну

  • Нітроімідазоли

  • Похідні нітрофурану

  • Похідні 8-оксихіноліну

  • Протитуберкульозні засоби

  • Протитуберкульозні засоби І групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби II групи

  • Антибіотики

  • Протитуберкульозні засоби III групи

  • Протисифілітичні засоби

  • Антибактеріальна терапія і проблема РЕЗИСТЕНТНОСТІ

  • Токсичні реакції

  • Комбінована терапія антибіотиками

  • Можливі помилки і причини невдач при проведенні антибіотикотерапії

  • Огляд найчастіших інфекційно-запальних захворювань та хіміопрепаратів для їх лікування

  • Зовнішній отит

  • Бронхіти
  • Легіонельоз (хвороба легіонерів)

  • Інфекції порожнини рота

  • Виразкова хвороба (пептична виразка) шлунка і дванадцятипалої кишки

  • Інфекції жовчовивідних шляхів (холецистити, холангіти)

  • Запальні процеси малого таза

  • Ендометрит (ендоміометрит)

  • Уретрит

  • Інфекції нирок і сечовивідних шляхів

  • Інфекційний ендокардит

  • Сепсис

  • Менінгіт

  • Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)

  • Очні інфекції

  • Профілактика інфекцій у хірургічній практиці

  • Анаеробна інфекція

  • Розділ 2. Противірусні засоби

  • Ліки, що впливають на вірус імунодефіциту людини

  • Антиретровірусні препарати

  • Ненуклеозидні протиретровірусні препарати

  • Протигерпетичні лікарські препарати

  • Протицитомегаловірусні лікарські препарати

  • Протигрипозні препарати

  • Інтерферони й індуктори інтерферонів

  • Неовір

  • Аміксин

  • Противірусні препарати, що застосовуються для лікування хронічних гепатитів В і С

  • Ентекавір

  • Ламівудин

  • Рибавірин

  • Телапревір

  • Боцепревір

  • Розділ 3. Протигрибкові засоби

  • Мікогептин

  • Кетоконазол

  • Флуконазол

  • Ітраконазол

  • Вориконазол

  • Гризеофульвін

  • Нафтифін

  • Циклопіроксоламін

  • Ністатин

  • Декваліній

  • Розділ 4. Протипротозойні засоби

  • Гематошизотропні засоби

  • Гістошизотропні засоби

  • Гамонтотропні засоби

  • Засоби для лікування амебіазу

  • Еметин

  • Засоби для лікування трихомонозу

  • Засоби для лікування балантидіазу

  • Ароматичні діамідини (пентамідин, стильбамідин).

  • Акрихін.

  • Засоби для лікування трипаносомозу

  • Сурамін.

  • Засоби для лікування лямбліозу

  • Розділ 5. Протиглистні (антигельмінтні) засоби

  • Засоби для лікування кишкових гельмінтозів

  • Альбендазол

  • Пірантелу памоат

  • Піперазин

  • Празиквантел

  • Засоби для лікування позакишкових гельмінтозів

  • Дитразин

  • Розділ 6. Антисептичні та дезінфікуючі засоби