Найчастішими збудниками є пневмокок (Str. pneumoniae), гемофільна паличка (Haemophilus influenzae) і менінгокок (Neisseria meningitidis). У новонароджених менінгіт найчастіше викликається кишковою паличкою (E. coli) або стрептококами групи В. У старших дітей головним збудником є гемофільна паличка.
Менінгіт – це захворювання, при якому антибактеріальна терапія повинна починатися негайно, відразу після постановки діагнозу. Дуже важливо враховувати проникність мозкових оболонок для антибактеріального препарату. Антибіотики вводяться внутрішньовенно у великих дозах.
До з'ясування характеру збудника звичайно призначається бензилпеніцилін, або ампіцилін, або хлорамфенікол. Останні роки ці антибіотики витісняються цефалоспоринами 3-го покоління. Вважається, що кращими є цефтріаксон і цефотаксим. Після отримання результатів бактеріологічного дослідження лікування переглядається, виходячи з виду збудника.
Менінгіт у новонароджених. Зустрічається відносно рідко, але представляє велику небезпеку. Згідно з рекомендаціями Американської Академії педіатрів, при невідомому збуднику лікування починається з комбінації ампіциліну і цефотаксиму. Потім, якщо збудником є стрептококи, призначається бензилпеніцилін або ампіцилін протягом 2 тижнів. Якщо збудником виявляється кишкова грамнегативна флора (наприклад, кишкова паличка), при виборі антибіотика виходять з антибіотикограми, і лікування продовжується 3 тижні. Зазвичай проти E. coli застосовується цефотаксим. Європейські автори менінгіт у новонароджених рекомендують лікувати комбінацією цефотаксиму, бензилпеніциліну і гентаміцину до з'ясування збудника.
Менінгіт у дітей 1-3 місяців звичайно лікується ампіциліном із цефотаксимом при невідомому збуднику.
У дітей старше 3 місяців застосовується цефотаксим або цефтріаксон. або поєднання ампіциліну з хлорамфеніколом.
При тяжких формах менінгіту на першому етапі терапії (до виявлення збудника) препаратом вибору є цефтріаксон 100 мг/кг на добу, чи цефотаксим 200 мг/кг на добу. У дітей до 1 міс. життя: ампіцилін 150-200 мг/кг на добу у сполученні з цефалоспоринами III покоління або аміноглікозидами (амікацин 15-30 мг/кг на добу, нетилміцин 6-9 мг/кг на добу). При виявленні етіологічної причини захворювання стартові антибіотики можна замінити на інші, відповідно до чутливості збудника. Однак, при наявності вираженої позитивної динаміки, а саме зниження інтоксикаційного синдрому, нормалізації температури тіла, зникнення менінгеальних симптомів, значного зниження плеоцитозу, покращання загального аналізу крові, доцільно продовжити стартову терапію.
Препаратами резерву при відсутності позитивної динаміки від стартової терапії протягом 48-72 годин є меропенем 120 мг/кг на добу, цефепім 100 мг/кг на добу, ванкоміцин 60 мг/кг на добу.
Менінгококовий менінгіт. Препаратом вибору залишається бензилпеніцилін або ампіцилін внутрішньовенно. Альтернативними антибіотиками є хлорамфенікол і цефалоспорини 3-го покоління (цефотаксим або цефтріаксон) та фторхінолони (затосовуються у дорослих).
Менінгіт, викликаний гемофільною паличкою (Haemophilus influenzae). Цей збудник частіше уражує дітей 4-8 років. Препаратом вибору є хлорамфенікол або цефалоспорин 3-го покоління (цефотаксим або цефтріаксон).
Ампіцилін вважається менш ефективним через наявність бета-лактамазопродукуючих штамів.
У дорослих препаратом вибору є ампіцилін, за умови відсутності бета-лактамазного синтезу, якщо є ознаки нечутливості гемофільної палички, а як правило це відбувається внаслідок продукції бета-лактамаз, тоді препаратом вибору є цефотаксим або цефтріаксон. Альтернативними засобами у першому випадку (- бета-лактамази) є цефотаксим, цефтріаксон, цефепім, хлорамфенікол, у другому випадку (+ бета-лактамази) – цефепім, хлорамфенікол, азтреонам, фторхінолони.
Пневмококовий менінгіт. Дуже серйозне захворювання з рівнем летальності більше 20 %. Препарат вибору – бензилпеніцилін. За відсутності ефекту – хлорамфенікол або цефалоспорини 3-го покоління (цефотаксим, цефтріаксон).
У дорослих за часткової чутливості до основного препарату бензилпеніциліну (ампіциліну) використовуються цефалоспорини 3-го покоління, за відсутності чутливості пневмококу до пеніцилінів використовується схема препаратів ванкоміцин+цефотаксим або цефтріаксон-ι-/- рифампицин. Альтернативним засобами можуть бути хлорамфенікол, ванкоміцин, цефалоспорини 3-го покоління, при важкому перебігу – карбапенеми (меропенем) в монотерапн або поєднання меропенему з ванкоміцином та можливим додаванням рифампіцину.
Менінгіт, викликаний грамнегативною флорою і синьогнійною паличкою. Такий менінгіт найчастіше розвивається у новонароджених, у літніх людей, осіб з імунодепресивними станами і як ускладнення нейрохірургічних втручань. Лікування проводиться цефалоспоринами 3-го покоління (цефотаксим), нерідко з додаванням аміноглікозидів ІІ-ІІІ покоління. Альтернативними є препарати азтреонам, фторхінолони, ко-тримоксазол, меропенем. При менінгітах, обумовлених синьогнійною паличкою (Pseudomonas aeruginosa), призначається цефтазидим у комбінації з аміноглікозидом. Альтернативними є меропенем, ципрофлоксацин, азтреонам (+/- аміноглікозиди).
Інфекції кісток і суглобів (гнійні артрити, остеомієліт)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Протиінфекційні лікарські засоби» автора Крайдашенко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Менінгіт“ на сторінці 1. Приємного читання.
