TextBook «Саме час зникнути в тумані», – подумав він.
Досить легко повернувся додому. Навіть сам здивувався цій легкості. Видно, ноги добре вивчили дорогу в центр і назад.
І знов увімкнув магнітофон, перемотавши запис на початок. Налив чарку, відчинив вікно перед столом.
Туман не зникав, але наставав вечір. Згори, з неба, туман просочувався темрявою. Повільно загусав.
Нік подрімав годинку-другу на своєму матраці і знову піднявся. Похитуючись, усівся за стіл. Залишалася тільки півлітрівка. У роті гірчило. Голова розколювалася.
З очей потекли п’яні сльози. Він уткнувся обличчям в долоні. Десь із закутку свідомості на нього дивилися Таня і Володька. Дивились і махали руками, кликали. Куди кликали? Туди, де вони тепер?
Знову задзвонив телефон. Нік навіть не обернувся.
Випивши іще дві чарки, він знайшов аркуш паперу і ручку.
«Сергію! Якщо повернешся – відразу втікай. Тебе хочуть прибрати. Я виходжу з гри, мені тут більше робити нічого. Поліція після вбивства в Кобленці шукає похоронний лімузин, так що кинь його! Удачі і прощавай!Нік».
Нік узяв чашку, вилив у неї рештки горілки. Дістав із нагрудної кишені упаковку з піґулками, отриманими від Івана Львовича. Кинув дві піґулки в чашку і простежив, як вони з шипінням розчинилися.
На обличчі з’явилася гірка посмішка.
– Прощавайте, – прошепотів Нік і, видихнувши повітря, одним ковтком осушив чашку.
Похитуючись, підвівся. Ліг на матрац обличчям до стелі. Очі заплющилися самі.
60
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Гра у відрізаний палець» автора Курков А.Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „59“ на сторінці 2. Приємного читання.