Неділя – "не діля". У неділю нічого не можна робити, особливо рубати сокирою. Кажуть, що відрубане в неділю поліно навіть через сім років, якщо його зберігати, неодмінно саме спалахне та згорить.
Не можна в неділю шити, бо нарве палець.
"А колись щось таке розказували, що Неділя по лісі ходила...
Ну, люди збирали ягоди в лісі, дівчата чи хто... Та й бачать, що хтось дуже плаче, іде по лісі та плаче. Та й думали, що це хтось заблудив. Як вони виходять, то бачать, що йде дівка, така висока дуже, і в білому вбрана, в білій довгій сорочці.
І кажуть, що всенька в кровлі... Кажуть: "Ти й за що таке, хто ти така, чого ти плачеш, і хто тебе так порізав?". То вона каже, що я Неділя, то, Каже, бачте, це мене так люди порізали. "Ти й, каже, чого тебе порізали?".
"Ну, бо в Неділю все роблять – рубають і ріжуть – і це мене...". І так сказала, і зараз кудись поділась. То це в неділю ни можна нічого робити – ні різати, ні рубати. Баби спитайся, хай скаже".
Рік – не кінь: не підженеш, але й не зупиниш (рік)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу» автора Шкода М.Н. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Згаяного часу й конем не доженеш (час)“ на сторінці 4. Приємного читання.
